РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ РИНОК ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
2.1. Структура, динаміка і вектор розвитку світового ринку телекомунікацій.
Приступаючи до аналізу особливостей структури, динаміки і вектора світового ринку телекомунікацій визначимо послідовність етапів дослідження на основі технологічного і географічного принципів.
Принциповим нововведенням інфокомунікаційної структури суспільства на рубежі тисячоліть став революційний розвиток Глобальної інформаційної мережі Інтернет. Ніколи раніше в історії продуктивних сил людства не було настільки тісного взаємопроникнення технологій збору, обробки і передачі інформації. Прогнозуючи глобальні тенденції розвитку інфокомунікаційного наповнення відтворювального процесу, слід зазначити першорядну і головну роль технологій, в основі яких лежить надання послуг щодо обслуговування і розвитку мережі Інтернет. Цілком імовірно, що згодом існуюча на сьогодні мережа Інтернет одержить своє якісно нове вираження. Разом з тим, успіхи майбутнього міжнародного співробітництва для кожної з країн світу сьогодні закладаються саме в аспекті якісних і кількісних параметрів її участі в названій мережі. Ще лише чверть століття тому нікому не відома система передачі вузького набору даних сьогодні перетворилася у свого роду центр розвитку сучасних засобів телекомунікації. Саме виходячи з цього, за відправний пункт дослідження особливостей світового ринку телекомунікацій візьмемо аналіз стану і тенденції розвитку глобальної мережі Інтернет. Значний інтерес щодо обраного предмета дослідження представляє розгляд поточного стану сучасних засобів зв'язку, у числі яких слід, насамперед, указати засоби мобільної (стільникової / радіо / пейджингової), супутникової, оптико-волоконної передачі інформації.
З погляду виявлених у першому розділі особливостей розвитку інфокомунікаційної сфери суспільства, а також характерних для неї факторів і обмежень в аспекті міжнародної інтеграції національних економічних систем, інтерес представляє розгляд особливостей географічного розподілу інфокомунікаційних операторів світу.
Одним з головних, з погляду аналізу сучасного стану глобальної інформаційної мережі, є питання сумарної кількості користувачів Інтернет, що характеризує ступінь впливу глобальної інформаційної мережі на суспільство. Увага до досліджень, покликаних дати відповідь на це питання, зумовлена припущенням того, що ефективність комерційного використання Інтернету, як і більшості традиційних засобів масової інформації, у значній мірі залежить від рівня його поширеності в соціумі. Вважається, що по досягненні визначеної критичної маси, у даному випадку звичайно орієнтовно рівної 10-15% загальної сукупності, застосування інфокомунікаційного засобу стає адекватним витратам на його впровадження й експлуатацію, а його поширення має лавиноподібний характер.
Відповідно до досліджень Нуа Інтернет Сервіс (Nua Internet Surveys) за станом на січень 2001 року доступ в Інтернет мали порядку 497 млн. осіб, тобто менше 10% населення світу. Це свідчить про те, що: сучасний Інтернет перебуває на початковій стадії свого розвитку. Разом з тим, згідно з прогнозами, у 2003 році користувачами Інтернету будуть уже близько 600 мільйонів, а в 2005 році - більше 800 мільйонів осіб. За прогнозами аналітиків, середньорічний темп зростання кількості користувачів Інтернету в усьому світі між 2000 і 2005 роками становитиме близько 19%. До 2005 року число користувачів Інтернету у світі досягне 941,8 мільйонів осіб [90, С.46].
Динаміка зростання кількості користувачів у розрізі країн і регіонів відрізняється в досить широких межах. Сьогодні у ряді регіонів світу розмір мережі щомісяця збільшується на 7-10%. Проте, такі темпи зростання характерні лише для економік, що швидко розвиваються і мають значний незадоволений потенційний попит, достатні ресурси для розвитку власних складових глобальної інформаційної мережі. Проте, для високорозвинених країн, подібних США, Канаді, де вже близько 60% населення має доступ в Інтернет, динамічність, природно, значно нижча, і, згодом, буде мати тенденцію до зменшення. За прогнозами експертів зростання мережі в США не перевищить найближчим часом 11% на рік [17, С. 24].
Географічний розподіл користувачів мережі неоднородний. На рисунку 2.1 і в таблиці 2.1 представлені дані щодо розподілу користувачів Інтернету за різними регіонами світу станом на січень 2001 року [90, С.47].
Рис. 2.1. Доля користувачів Інтернету регіонів світу на початок 2001 р.
Таблиця 2.1. -
Розподіл користувачів Інтернету за світовими регіонами
РегіонЧисло користувачів, млн. ос.Північна Америка167,1Європа113,1Азія, Тихоокеанський регіон104,9Південна Америка16,5Африка3,1Середній Схід2,4Загальне число407,1 Аналіз представлених даних свідчить про те, що Північна Америка є абсолютним лідером за сумарною кількістю користувачів. Частка цього регіону становить близько 40% загальносвітового показника, що відповідає 167,1 млн. користувачів. На другому місці знаходиться Європа, із сумарним значенням показника в 28% чи 113,1 млн. користувачів.. Найменш розвиненими за розглянутим показником регіонами є Африка і Середній Схід, що очевидно навіть без наведення даних за показником площі територій. Сумарна частка цих регіонів не перевищує 2% з кількістю користувачів, що не перевищують 10% населення України [90, С. 47].
Рівень розвитку Інтернету у кожній країні тісно зв'язаний із загальним рівнем розвитку інфраструктури телекомунікацій і комп'ютеризацією. Тому закономірно, що найбільш розвиненою країною в цьому змісті є сьогодні США. Більше 60% американців старше 12 років мають доступ в Інтернет, а половина з них щодня виходять у Мережу і проводять у ній не менше години.
Інтернет - наймогутніший засіб міжнародного співробітництва, що не має географічних кордонів. Разом з тим, як уже було відзначено в першому розділі дослідження, розвиток телекомунікацій для сучасної України