Ви є тут

Морфологічний стан структурних компонентів фільтраційно-реабсорбційного бар'єру нирок у нормі і при хронічній алкоголізації напоями різної якості та міцності

Автор: 
Іваночко Василь Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001948
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Морфологічне вивчення закономірностей стану фільтраційно-реабсорб-ційного бар'єру нирки в нормі і на етапах експериментального алкоголізму (ЕА), відповідно до клінічних стадій алкоголізму в людини, викликаного зло-вживанням алкоголем різної якості та міцності, проводилось на 147-ми безпо-родних статевозрілих білих щурах-самцях, масою 180-260 г, 15 із яких були контролем. Розподіл тварин по групах представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Гру
пиК-ть
тва-
ринХарактер
експериментуТривалість
алкоголізаціїМетоди дослідженнягістоло-гічнийелектрон-номікро-скопічнийморфо-метрич-нийНор-ма155, 9, 12 діб+++І33Алкоголізація 40% об. горілкою5, 9, 12 діб+++ІІ33Алкоголізація 40% об. самогоном5, 9, 12 діб+++ІІІ33Алкоголізація 50% об. самогоном5, 9, 12 діб+++IV33Алкоголізація 17% об. міцним вином5, 9, 12 діб+++Всьо-го147
Експериментальне дослідження здійснювалось у відповідності з Прави-лами проведення робіт з експериментальними тваринами (1977).
На тваринах проводилось моделювання експериментального алкоголізму
40% об. горілкою, 40% об. самогоном, 50% об. самогоном, 17% об. міцним ви-ном відповідно до стадійності клінічного перебігу алкогольної хвороби в люди-ни. При виборі піддослідних тварин виходили з того, що білі щурі є найбільш вигідними для проведення експерименту і за будовою нирок наближаються до людини. Також бралось до уваги функціонування етанолокислюючих систем у щурів, які, певною мірою, подібні до функціонування даних систем у людини [1, 23, 26, 32, 73, 100, 139, 140]. Для моделювання експериментального алкого-лізму використовували самогон, виготовлений з цукру.
Вивчення фільтраційно-реабсорбційного бар'єру нирок здійснювали ком-плексними методами. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:
2.1. Моделювання експериментального алкоголізму відповідно до стадій-ності клінічного перебігу його в людини.
2.2. Встановлення гістологічних закономірностей стану фільтраційно-ре-абсорбційного бар'єру нирки в нормі і на етапах експериментального алкого-лізму, відповідно до клінічного перебігу алкоголізму в людини, при алкоголі-зації алкогольними напоями різної якості та міцності.
2.3. Встановлення ультраструктурних закономірностей стану фільтрацій-но-реабсорбційного бар'єру нирки в нормі і на етапах експериментального ал-коголізму, відповідно до клінічного перебігу алкоголізму в людини, при алко-голізації алкогольними напоями різної якості та міцності.
2.4. Кількісний аналіз результатів морфометричного дослідження зі ста-тистичною обробкою даних.

2.1. Моделювання експериментального алкоголізму відповідно до
стадійності клінічного перебігу алкогольної хвороби у людини

Моделювання експериментального алкоголізму здійснювалося на 132-х білих безпородних статевозрілих щурах-самцях, масою 180-260 г. Модель експериментального алкоголізму була створена на основі вже існуючих моде-лей [1, 8, 23, 25, 26, 30, 100, 164, 191, 226, 244, 253, 264, 265, 271], із викорис-танням власних доповнень (раціоналізаторська пропозиція "Спосіб моделюван-ня хронічної алкогольної інтоксикації в експерименті" (№ 22/2480).
Піддослідні тварини були поділені на 4 групи, по 33 тварини в кожній, які були розділені на три підгрупи по 11 тварин, відповідно до першого, другого і третього етапів експериментального алкоголізму.
I етап експерименту - період формування алкогольної мотивації, що від-повідає першій-п'ятій добі алкоголізації;
II етап - період вираженого потягу до алкоголю, формування толерант-ності, відповідає шостій-дев'ятій добі алкоголізації;
III етап - період розвитку фізичної залежності - десята-дванадцята доба алкоголізації.
Алкоголізацію здійснювали з урахуванням функціонування етанолокис-люючих систем тварин, шляхом дошлункового введення алкоголю через мета-левий зонд, яке здійснювали 4 рази на добу о 8, 14, 18, 22 год.
Тваринам першої експериментальної групи дошлунково вводили 40% об. горілку:
щурам Iа підгрупи - з першої по п'яту добу - 2,4 мл на одне введення;
щурам Iб підгрупи - з першої по п'яту добу - 2,4 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 2,6 мл на одне введення;
щурам Iв підгрупи - з першої по п'яту добу - 2,4 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 2,6 мл на одне введення, з десятої по дванадцяту добу
- 3,0 мл алкогольного напою.
Тваринам другої експериментальної групи дошлунково вводили 40% об. самогон:
щурам Iа підгрупи - з першої по п'яту добу - 1,9 мл на одне введення;
щурам Iб підгрупи - з першої по п'яту добу - 1,9 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 2,1 мл на одне введення;
щурам Iв підгрупи - з першої по п'яту добу - 1,9 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 2,1 мл на одне введення, з десятої по дванадцяту добу
- 2,4 мл алкогольного напою.
Тваринам третьої експериментальної групи дошлунково вводили 50% об. самогон:
щурам Iа підгрупи - з першої по п'яту добу - 1,8 мл на одне введення;
щурам Iб підгрупи - з першої по п'яту добу- 1,8 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 1,9 мл. на одне введення;
Щурам Iв підгрупи вводили з першої по п'яту добу - 1,8 мл на одне вве-дення, з шостої по дев'яту добу - 1,9 мл на одне введення, з десятої по дванад-цяту добу - 2,2 мл алкогольного напою.
Тваринам четвертої експериментальної групи дошлунково вводили 17% об. міцне вино:
щурам Iа підгрупи - з першої по п'яту добу - 3,9 мл на одне введення;
щурам Iб підгрупи - з першої по п'яту добу - 3,9 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 4,2 мл на одне введення;
щурам Iв підгрупи - з першої по п'яту добу - 3,9 мл на одне введення, з шостої по дев'яту добу - 4,2 мл на одне введення, з десятої по дванадцяту добу - 4,9 мл алкогольного напою.
Тварин утримували в індивідуальних клітках, на натура