РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика дослідженого контингенту
Антропометричні і функціональні дослідження виконані у 1000 підлітків віком
12-16 років (по 100 хлопчиків 100 дівчаток кожного віку), які навчались в
загальноосвітніх школах м. Вінниці.
Контрольну групу склали юнаки та дівчата віком 17-21 років – студенти
Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Всі дослідження проводились з усної згоди учнів шкіл та студентів.
Таблиця 2.1
Віково-статева характеристика обстежених осіб підліткового та
юнацького віку
Вікові групи
Кількість досліджених
Чоловіча стать
Жіноча стать
12 років
100
100
13 років
100
100
14 років
100
100
15 років
100
100
16 років
100
100
17-21 рік
100
100
За даними карток індивідуального обліку шкільних медпунктів обстежені підлітки
не мали хронічних захворювань і на момент дослідження були здорові.
Комісією з біоетики Вiнницького національного медичного унiверситету ім. М. І.
Пирогова (протокол № 1 від 16 вересня 2005 р.) встановлено, що проведені
дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ
України № 281 від 01.11.2000 р.
2.2. Методи дослідження
Для вивчення вікової динаміки антропометричних розмірів і встановлення їх
вікових нормативів, взаємозв’язків і статевих особливостей використовувався
метод антропометричних вимірювань. Згідно обраної програми обстеження,
вивчались 52 параметри (поздовжні, поперечні, обхватні розміри тіла, товщина
підшкірно-жирових складок), які визначались за методикою В.В. Бунака в
модифікації П.П. Шапаренка [176].
Перелік досліджених антропометричних показників:
1. Маса тіла;
2. Довжина тіла;
3. Об’єм тіла;
4. Висота голови;
5. Висота чола;
6. Довжина шиї;
7. Довжина тулуба;
8. Довжина лопатки;
9. Довжина плеча;
10. Довжина передпліччя;
11. Довжина кисті;
12. Висота таза;
13. Довжина стегна;
14. Довжина гомілки;
15. Кінематична довжина стопи;
16. Загальна довжина стопи;
17. Довжина голови;
18. Ширина голови;
19. Морфологічна довжина обличчя;
20. Ширина обличчя;
21. Ширина плечей;
22. Поперечний діаметр грудної клітки;
23. Сагітальний діаметр грудної клітки;
24. Ширина плеча;
25. Ширина передпліччя;
26. Ширина кисті;
27. Ширина таза;
28. Ширина стегна;
29. Ширина гомілки;
30. Ширина стопи;
31. Обхват голови;
32. Обхват шиї;
33. Обхват грудей;
34. Обхват живота;
35. Обхват сідниць;
36. Обхват плеча;
37. Обхват передпліччя;
38. Обхват зап'ястка;
39. Обхват кисті;
40. Обхват стегна;
41. Обхват гомілки в широкій частині;
42. Обхват гомілки у вузькій частині;
43. Обхват стопи;
44. Товщина жирової складки на щоці;
45. Товщина жирової складки на спині;
46. Товщина жирової складки на грудях;
47. Товщина жирової складки на животі;
48. Товщина жирової складки на плечі спереду;
49. Товщина жирової складки на плечі ззаду;
50. Товщина жирової складки на передпліччі;
51. Товщина жирової складки на стегні;
52. Товщина жирової складки на гомілці.
Рис. 2.1. Схема антропометричних точок:
1 – верхівкова; 7 – вертлюжна;
2 – підборідна; 8 – шиловидна;
3 – верхньогрудинна; 9 – пальцева;
4 – плечова; 10 – верхньогомілкова;
5 – променева; 11 – нижньогомілкова;
6 – гребенева; 12 – п’яткова;
13 – кінцева.
Повздовжні розмiри визначали вимiрюванням вiдстанi розташування стандартних
антропометричних точок над рiвнем підлоги (рис. 2.1). Відстані між цими точками
по вертикалі визначали такі розміри, як: висота голови, морфологічна довжина
обличчя, поздовжні розміри тулуба і кінцівок. Довжину сегментів верхніх
кінцівок визначали за відстанню між наступними точками: лопатки – за напрямком
лопаткової ості (між точкою хребтового краю і задньою акроміальною точкою);
довжину плеча, передпліччя та кисті визначали з зовнішньої сторони за відстанню
між задньою акроміальною, зовнішньоплечовою, шилоподібною та пальцевою
точками.
Довжину сегментів нижніх кінцівок визначали вимірюваням висоти (довжини) над
рівнем стоп таких точок: вертлюжної, внутрішньостегнової, нижньої
великогомілкової та пальцевої. Довжину тазової кістки визначали за відстанню
між найвищою гребеневою точками й сідничним горбом.
Плечовий діаметр визначався як відстань між плечовими точками, тазовий – між
найбільш віддаленими точками клубових гребенів, передньо-задній (сагітальний)
розмір грудної клітки вимірявся на рівні кута грудини, поперечний розмір
грудної клітки – на рівні нижнього краю великого грудного м’яза. Діаметри
епіфізів кісток кінцівок або ширину плеча, передпліччя, стегна, гомілки та
стопи вимірювались за поперечними епіфізів, ширину кисті і стопи – за
поперечними діаметрами в ділянці головок п'ясткових та плеснових кісток.
Обхватнi розмiри визначались: обхват шиї – нижче щитоподiбного хряща; грудей –
у хлопчиків на рiвнi соскiв, у дiвчаток – по верхньому краю молочної залози;
живота – на рiвнi пупка; сiдниць – за найбiльшим периметром; стегна – під
сiдничною складкою; гомiлки – в найширшiй та найвужчiй частинах. Обхват плеча –
у середнiй частинi; пердплiччя – у найширшiй та найвужчій частинах (зап`ястку);
кистi i стопи – відповідно, за головками п`ясткових i плеснових кiсток. Обхват
грудей визначали при відведених верхніх кінцівках, ззаду – на рівні нижніх
кутів лопаток, спереду – на рівні сосків (у дівчат 17-21 років – над молочною
залозою). Обхват грудей вимірювали тричі: при спокійному диханні, на висоті
вдиху, видиху і з трьох показників вираховували середній результат.
Жировi складки вимірялись: на спинi – під нижнім кутом правої лопатки; на
грудях – за пахвовим краєм правого великого грудного м’яза; на животi -
праворуч на 5 см
- Київ+380960830922