РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ВІДОМЧОЇ ОСВІТИ
2.1. Система управління виховним процесом в закладах освіти МВС України
Виховний процес в навчальних закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України, як цілеспрямована, змістовно насичена й організаційно оформлена взаємодія педагогічної діяльності постійного складу і самозміни слухачів та курсантів, важливий елемент професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу. Термін процес утворений від латинського слова "процессус" і означає "рух вперед", "зміну". Саме тому взаємодія вихователів і вихованців одержує постійний розвиток, поступово рухається вперед до нормативно визначеної мети - якнайкраще підготувати слухачів і курсантів відомчих навчальних закладів до практичної діяльності їх у якості працівників органів внутрішніх справ. Як слушно зауважив І.П. Подласий: "Педагогічним процесом називається взаємодія вихователей та вихованців, спрямована на досягнення поставленої цілі і до раніше наміченої зміни стану, перетворення властивостей та якостей вихованців" ?69, с.162?. Іншими словами, виховний процес, як педагогічна категорія, - це процес, в якому професійний досвід в сфері функціонування органів внутрішніх справ трансформується в якості особистості слухача чи курсанта відомчих закладів освіти.
Виховний процес - складна динамічна система, кожний компонент якої може розглядатись як система іншого рівня. Згідно принципу ієрархічності системи будь-яка система являє собою лише один з компонентів системи більш вищого рівня. Є.Б. Кубко з цього приводу зазначає: "Будь-яка соціальна система утримує значну кількість частин, елементів. Ці елементи (компоненти, складові) можуть відноситись до різних рівней організації соціальної системи та, відповідно, формувати окремі блоки, структурні утворення в самій системі. При цьому вони також можуть носити системний характер" ?70, с.74?. У зв'язку з цим кожний етап чи будь-який інший більш менш самостійний компонент виховного процесу в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України не тільки являє собою систему певного рівня, але й виступає в ролі елемента системи більш вищого рівня - безпосередньо системи виховного процесу. Виховний процес в навчальних відомчих закладах, як система, складається з певної кількості підсистем, укорінених одна в одну та об'єднаних поміж собою різними типами зв'язків. Система виховного процесу не зводиться до жодної з своїх підсистем, якими б великими і самостійними останні не були. Виховний процес в даному випадку - головна, всеоб'єднуюча система. В ній злиті процеси формування, розвитку та навчання курсантів і слухачів з усіма умовами, формами і методами їх реалізації.
В межах системних уявлень були розвинені два незалежних підходи: системно-структурний і системно-функціональний ?70, с.23?. Втім, дослід-ження окремих сторін соціальних систем не в змозі дати цілісне уявлення про явище. Тому і системно-функціональному, і системно-структурному підходам іманентно притаманна методологічна обмеженість стосовно пізнання цілого. Цей висновок спонукає до пошуку в рамках теорії організації соціальних систем особливого метода їх пізнання і конструювання, який, маючи всі достоїнства системного підходу, разом з тим надав би уявлення про всю систему в цілому, осередком виявлення логічного зв'язку усіх її суттєвих сторін. "Щоб скласти цілісне наукове поняття про об'єктивно існуючу систему, - підкреслює В.Г. Афанасьєв, - недостатньо тільки враховувати та перераховувати її окремі елементи, сторони. Важливо розкрити їх внутрішню закономірність, зв'язок, взаємозв'язок, виявити взаємодію компонентів цілого та відшукати адекватне його логічне вираження" ?71, с.53?.
З тим, щоб пізнати певну соціальну систему в цілому, потрібно розкрити внутрішню логіку її складових елементів, їх причинні зв'язки в процесі життєдіяльності системи. Аналіз соціальних систем передбачає єдність логічного і динамічного дослідження. Системно-структурний і системно-функціональний підходи дозволяють дослідити соціальну систему як з статистичної сторони, так і з сторони функціонування. Цей висновок базується на самій сутності системного підходу в дослідженні соціальних систем і вимагає найбільш повного й точного віддзеркалення притаманної їм властивості системності не лише в плані "нерухомої" структури і потенційного функціонування, але й в плані реального протікання конкретних процесів, тобто динамічного аспекту розвитку системи. Знаменно, що педагогічна теорія вже зробила прогресивний крок вперед, зробивши методологічні спроби уявляти виховний процес як динамічну систему. Окрім чіткого виокремлення складових компонентів системи виховного процесу таке уявлення дозволяє аналізувати чисельні зв'язки і відносини поміж цими компонентами безпосередньо в процесі постійного еволюційного розвитку й удосконалення всієї системи.
Перехід структури будь-якої соціальної системи із статистичного стану в динамічний забезпечує процес її функціонування ?72, с.75; 73, с.25?. Процес функціонування в узагальненому вигляді охоплює обов'язкові складові: вхід в систему, процес діяльності в рамках системи, вихід (результат функціонування системи) ?74, с.29?. На вході у виховний процес, здійснюваний у відомчих навчальних закладах, знаходяться елементи зовнішнього середовища: суспільна інформація і суспільні потреби; правові, моральні та інші соціальні норми; державний вплив; стан розвитку правоохоронних органів і зокрема органів системи МВС; людські, матеріальні та фінансови ресурси; рівень національної системи освіти; перспективи розвитку держави і суспільства. Процес функціонування виховної системи складає динамічну взаємодію компонентів останньої з тим, щоб підготувати з курсантів і слухачів навчальних відомчих закладів освіти дійсних фахівців своєї майбутньої правоохоронної справи - працівників органів внутрішніх справ. Саме останні мають складати так званий "вихід" системи виховного процесу у закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України.
- Київ+380960830922