РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ПРОБЛЕМ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ
ТА РОСІЄЮ
2.1. Аналіз стану торговельних відносин
Економічний стан України багато в чому визначається обсягом та структурою її зовнішньоторговельних зв'язків. В умовах скорочення внутрішнього попиту саме зовнішня торгівля виявилась вагомим чинником відродження національної економіки, джерелом валютних ресурсів для придбання товарів критичного імпорту, а також для модернізації й структурної перебудови виробництва.
Проте недоліки в системі регулювання зовнішньої торгівлі можуть призводити до того, що структура українського експорту, а відтак і структура національної економіки, починає формуватися під тиском країн-партнерів. Лише активні маркетингові підходи дозволяють оптимізувати експортно-імпортну політику, з урахуванням національних інтересів.
У 1992-1993 роки Україна почала здійснювати перехід від адміністративної економіки, що керувалася із центру, до самостійної ринкової економіки. Перехідний період виявився значно довший, ніж очікувалося. Вихід з рубльової зони і введення митних обмежень означав остаточний вихід України з єдиного економічного простору колишнього Союзу. Виходячи з власного потенціалу, підприємства України намагалися зберегти важливі зв'язки з країнами СНД і водночас здійснювали пошук торговельних партнерів в далекому зарубіжжі для виходу на нові світові ринки.
В цей період через недосконалість регулюючих законодавчих актів і нерозвиненість митної служби зовнішньоекономічна діяльність набула значною мірою анархічного характеру, отримали розвиток нерегульовані бартерні і реекспортні операції. Дані щодо зовнішньоекономічній діяльності України за 1992-1993 рр. мають розрахунковий характер, оскільки отримані перерахунком статистичних показників, представлених в рублях і карбованцях, в долари США за середньорічними курсами. Враховуючи високі рівні інфляції і динамічну зміну валютного курсу, можна стверджувати, що ці розрахункові дані істотно викривлені.
Переведення в 1994 р. статистичної звітності із зовнішньоекономічної діяльності на міжнародні стандарти за кодами ТН ЗЕД дозволило отримати достовірніші дані. Тому в дисертаційному дослідженні розглядається загальний стан зовнішньоекономічної діяльності України з країнами світу, СНД, в тому числі з РФ протягом 1994-2001 рр. Оскільки торговельно-економічні відносини між Україною та Російською Федерацією набули найбільшої динаміки у 1996 р., проведено детальніше дослідження періоду 1996-2001 років. Окрім того, в роботі зроблено прогноз на 2003-2005 роки.
Одним з найважливіших показників економічного розвитку країни виступає складна система зв'язків з далекими і близькими сусідами, зважаючи на мобільність зв'язків цієї системи [74,c.635]. В результаті аналізу динаміки зовнішньої торгівлі, можна зазначити, що в 1994-1996 роках відбувалося нарощування обсягів експорту та імпорту, хоча тривав спад виробництва. В цей період зберігається також тенденція до переорієнтації економіки України з ринків СНД на ринки далекого зарубіжжя, причому не лише експорту, а імпорту (дод.В). За даними Держкомстату України, у 2001 році зовнішньоторговельні операції товарами Україна проводила з партнерами із 193 країн світу [77,c.3-6].
Зовнішньоторговельний оборот України за 1994 рік дорівнював 22661,1 млн.дол.США, у тому числі з країнами СНД - 14349,0 млн дол.США (63,3%), з іншими країнами світу - 8312,1 млн дол. (36,7%). До 1996 р. спостерігається збільшення зовнішньоторговельного обороту (країни СНД - 22402,6 млн дол., інші країни світу - 15552,7 млн дол.).
Починаючи з 1997 року, обсяги експорту та імпорту до країн СНД зменшуються, а до країн світу навпаки - збільшуються. Проте упродовж 2000-2001 рр. обсяги зовнішньої торгівлі України збільшилися і з країнами СНД, і з іншими країнами світу.
Отже, зовнішньоторговельний оборот України товарами та послугами за 2001р. становив 36731,7 млн дол. США, що на 9,7% більше, ніж 2000 року, в тому числі, з країнами СНД становив 15892,3 млн дол. і збільшився порівняно з 2000 р. на 6,3%, з іншими країнами світу - 20839,4 млн дол. і збільшився, порівняно з 2000 р., на 12,3%.
Зокрема, з країнами СНД обсяги експорту зросли на 2,8 % і становили 6827,3 млн дол., імпорту - на 8,9% (9065,0 млн дол.). З іншими країнами світу експорт становив 12981,8 млн дол. (зріс на 12,0%), імпорт - 7857,6 млн дол. (зріс на 12,8%) (дод.В).
Загальне позитивне сальдо в 2001 р. становило 2886,5 млн дол. США. З іншими країнами світу - 5124,2 млн дол. Однак з країнами СНД воно було від'ємне і становило - 2237,7 млн дол. (2000р. - 1616,5 млн дол.).
Варто зазначити, що протягом останніх трьох років виявилася тенденція до збільшення частки зовнішньої торгівлі товарами у структурі зовнішньоторговельного балансу України (1999 р. - 83,2%, 2000 р.- 86,0%, 2001 р. - 87,2%).
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами за 2001р. становив 32039,8 млн дол. США і порівняно з 2000 р. збільшився на 11,0%. При цьому обсяги експорту збільшились на 10,4%, імпорту - на 11,5% і становили відповідно 16264,7 млн та 15775,1 млн дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 489,6 млн дол. (дод.В).
У 2001 р. основними країнами-партнерами в експорті товарів до України були: Російська Федерація-22,6%, Туреччина-6,2%, Італія-5,1%, Німеччина-4,4%, США-3,5%, Китай-3,3%, Польща-3,1%, Угорщина-2,9%, інші-48,9%; в імпорті товарів - Російська Федерація-36,9%, Туркменістан-10,5%, Німеччина-8,7%, Казахстан-4,2%, Польща-2,9%, США-2,9%, Білорусь-2,6%, Італія-2,6%, інші-28,7% [46,с.10-17].
Необхідно зазначити, що у загальному обсязі експорту товарів за 2001 рік порівняно з 2000 роком збільшилася частка молока і молочних продуктів - з 0,9% до 1,6%, зернових культур - з 0,8% до 3%, палива мінерального, нафти та продуктів її переробки - з 5,5% до 7,3%, паперу та картону - з 1,3% до 1,6%, інструментів - з 0,2% до 2,3%, механічних машин та устаткування - з