РОЗДІЛ 2. МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МОВИ
У арсеналі політиків завжди існувало чимало різноманітних засобів за допомогою яких вони могли здійснювати вплив на суспільство. У сучасному політичному житті одним із найбільш поширених засобів впливу стало маніпулювання.
Політичне маніпулювання являє собою систему засобів ідеологічного й духовно-психологічного впливу на масову свідомість, метою якої є нав'язування певних ідей, цінностей; цілеспрямований вплив на громадську думку й політичну поведінку задля спрямування їх у заданому напрямку [112,с.191].
Політичні маніпуляції містять у собі як міжособистісні, так і масові маніпуляції. У першому випадку для їх здійснення маніпулятори вдаються до певної техніки, тобто набору маніпулятивних прийомів, що працюють на міжособистісному рівні. У другому випадку на допомогу маніпуляторам приходять маніпулятивні технології.
Технології політичного маніпулювання передбачають такі моменти як, по-перше, укорінення в свідомості під виглядом об'єктивної інформації неявного, але бажаного для певних груп змісту; по-друге, вплив на "больові точки" громадської свідомості, які збуджують страх, тривогу, ненависть і т.п.; по-третє, реалізацію деяких задумів і прихованих цілей, досягнення яких комунікант пов'язує із підтримкою громадською думкою своєї позиції [3,с.61].
Головна відмінність політичного маніпулювання від будь-якого іншого владного впливу полягає в тому, що воно має закритий, утаємничений характер. При цьому маніпулятори не повідомляють тих, на кого спрямовують свій вплив, про свої дійсні наміри та мету своїх вимог. Окрім того, вони взагалі намагаються приховати сам характер цього цілеспрямованого впливу.
Таким чином, політичне маніпулювання являє собою приховане управління політичною свідомістю і поведінкою людей з метою змусити їх діяти чи не діяти всупереч власним інтересам [126,с.11]. При політичному маніпулюванні упереджуються уявлення про ті чи інші сторони політичного життя, суспільна свідомість блокується від соціальної і політичної дійсності, громадськість втрачає можливість усвідомлено реагувати на здійснюваний на неї вплив.
Значну роль у політичному маніпулюванні відіграє мова, оскільки вона являється одним із засобів впливу на індивідуальну та громадську свідомість. Хоча, перш за все, мова - це система знаків, яка є засобом людського спілкування, мислення і вираження. За допомогою неї здійснюється пізнання світу, вона являється специфічним соціальним засобом зберігання і передачі інформації. Тобто, основне соціальне призначення мови - бути засобом комунікації. І цю функцію вона виконує в першу чергу. Але це не єдина функція мови. Вона також являється засобом впливу, виконує функцію управління людською поведінкою, оскільки люди говорять не тільки для того, щоб передавати інформацію, а і для того, щоб впливати, якщо не безпосередньо на поведінку, то на думки або почуття, на свідомість інших людей.
Таким чином, мова одночасно являється як засобом, так і середовищем комунікації. Маніпулювання суспільною свідомістю відбувається з допомогою мови, яка виконує не тільки комунікативну функцію, тобто функцію передачі інформації, але й функцію відображення дійсності - функцію формування свідомості. При цьому важливим є те, що об'єкти оточуючого світу не тільки знаходять відображення спочатку в свідомості, а потім у мові, але і створюються свідомістю під впливом мови. Особливо чітко це можна побачити в тих випадках, коли сприймання подій, процесів, явищ відбувається поза безпосереднього спостереження, поза безпосереднім досвідом. Тоді наші уявлення формуються виключно під впливом слова - найважливішого засобу комунікації. Таким чином, об'єктивний світ відображується в свідомості й за допомогою мови. Свідомість формується завдяки мові. Вплив на свідомість здійснюється також за допомогою мови. "Дійсність формує мову, яка в свою чергу формує нашу картину дійсності" - вважає філософ А.Шафф [85,с.123].
Мова здійснює певний вплив на мислення, пізнавальну діяльність і свідомість людини й, відповідно, може використовуватися в цілях політичного впливу на особистість, на суспільство в цілому, може сприяти чи перешкоджати виробленню і засвоєнню ідеологічних концепцій.
Витоки самої можливості впливу мови у сфері політики можна знайти в основній меті спілкування між людьми. Ця мета майже завжди полягає в тому, "щоб досягти направленої зміни в смисловому полі реципієнта, тобто людини, яка сприймає мову". Найбільш природній шлях досягнення такої зміни, на думку психолога й лінгвіста А.А.Леонтьева, пролягає через відповідний підбір слів і словосполучень і їх організацію у висловлювання. [85,с.120].
Спілкування за допомогою мови є найбільш прямим і найбільш дієвим шляхом до перетворення свідомості. Через значення слів ми можемо впливати на те, як люди усвідомлюють події, предмети, явища в своїй практичній діяльності [80,с.27]. Взагалі, особливість людської комунікації, яка полягає в тому, що "вербальний світ є власне не світ, а спосіб людського уявлення реального світу, детермінований в підсумку його законами" [62,с.12], дає можливість перекручувати картину реального світу за допомогою мовного маніпулювання. І там, де людина не в змозі співставити картину реального світу з її вербальним зображенням і встановити істинність чи неправдивість цього співставлення, результат відображення оточуючої дійсності, який переломлюється через мову, може бути перекрученим. Тому те, як подаються реальні події, в якому контексті вони представлені й у відповідності з цим сприймаються, у політиці має не менше значення, ніж самі реальні події, явища, факти. У зв'язку з цим Р.Блакар зазначає, що "примусити прийняти свої визначення - це дуже важливий інструмент соціальної влади, ... вибір слів і виразів є надзвичайно важливим інструментом влади для структурування тієї дійсності, про яку йде мова" [21,с.101-103].
Таким чином, для політичної сфери, насамперед, важливою є здатність мови впливати на свідомість людей і, відп
- Київ+380960830922