РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Професійна діяльність як педагогічна проблема
Логіка висвітлення сутності професійної діяльності вимагає розкриття таких складових означеного поняття, як діяльність, професія, професійна діяльність, предмет, засоби та умови професійної діяльності, її структурні компоненти.
Найбільш повно і ґрунтовно у психолого-педагогічній літературі досліджено проблему діяльності в її різних аспектах: філософському (Анциферова Н.І., Дьомін М.В., Зелинський А.Ф., Каган М.С. та ін.), психологічному (Балл А.Г., Виготський Л.С., Зимняя І.О., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С.Л. та ін.), педагогічному (Абдулліна О.О., Клімов Є.А., Кузьміна Н.В., Спірін Л.Ф. та ін.).
За висловом Н.І.Анциферової, в науковій літературі ще й досі не визначився чіткий погляд на діяльність, "не існує його диференційованого визначення" [8: 75].
Та все ж спостерігаються певні відмінності між філософським і технологічним трактуванням діяльності. Так, якщо філософи здебільшого пов'язують людську діяльність з поведінкою, практикою, життєдіяльністю, активністю, то психологи чітко відокремлюють діяльність від поведінки. За С.Л.Рубінштейном, діяльність "у власному розумінні слова - це предметна діяльність, це практика" [141: 99]. Відомий філософ сучасності М.С.Каган визначає діяльність, як "спосіб існування людини", а людину розглядає як "діяльну істоту". У структурі діяльності він виділяє такі її складові: матеріально практичні, інтелектуальні, духовні операції, зовнішні і внутрішні процеси; "діяльність є робота думки такою ж мірою, як і діяльність руки, процес пізнання такою ж мірою, як людська поведінка" [77: 5].
Окремі вчені (Зелинський А.Ф.) трактують діяльність, як систему усвідомлених дій людини, спрямовану на "перетворення" і зовнішнього світу, і самої людини як суб'єкта діяльності.
У психологічному аспекті найбільш повно і ґрунтовно дослідив діяльність російський учений О.О.Леонтьєв [100]. Його погляди вирізняються тлумаченнями категорії діяльності в її предметному значенні, тобто автор розглядає психологію предметної діяльності в системі суспільних відносин. За його словами, діяльність "це система, що входить до системи відношень суспільства, поза цими відношеннями людська діяльність зовсім не існує" [100: 82]. Відтак, за О.О.Леонтьєвим, "діяльність кожної людини залежить від її місця в суспільстві, від умов, що випадають на її долю, від того, як вона складається у неповторних індивідуальних обставинах" [100: 83].
О.О.Леонтьєв визначає і структуру людської діяльності. До її складу входить мотив діяльності, "діяльності без мотиву не буває" [101: 102]. Це найголовніший структурний компонент. Наступним структурним компонентом є дії, що їх здійснює людина, підпорядковані свідомій меті. Будь-яка людська діяльність здійснюється у формі ланцюга дій (трудові дії, навчальні дії, професійні дії і т. ін.). Кожна дія відповідає завданню, що становить за певних умов мету діяльності. Способи, за допомогою яких здійснюється дія, О.О.Леонтьєв назвав операціями. Отже, "дії співвідносні з метою і завданням, а операції - з умовами" [101: 107].
За О.О.Леонтьєвим, макроструктуру діяльності становлять такі складові: мотив, мета, завдання, дії, операції, умови. Отже, за О.О.Леонтьєвим, людська діяльність це "вид соціально-обумовленої взаємодії цілісної особистості, суб'єкта з довкіллям, що виникає під впливом якоїсь потреби і спрямований на досягнення мети, яка відповідає цій потребі, шляхом перетворення об'єктів діяльності" [100: 86].
З-поміж різних людських діяльностей особливе місце посідає професійна діяльність людини, що пов'язана з її спеціальністю, вузьким фахом, професією. Відтак, з'ясуємо сутність поняття "професія".
Словник професійної освіти визначає професію (від лат. - знання, фах) як вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих у результаті фахової підготовки досвіду роботи [155: 276].
У перекладі з французької мови термін "професія" означає "публічно доповідати, оголошувати, примушувати". За Новим тлумачним словником української мови, професія - це фах, спеціальність, ремесло, кваліфікація, яка є джерелом існування багатьох людей [128: 826].
Дотично тлумачення поняття "професія" можна визначити і професійну діяльність, як таку, що спрямована на задоволення потреб людини, реалізацію її життєво важливої мети, життєвої професійної позиції. Ф.К.Думко визначає професійну діяльність як "специфічну людську форму цілеспрямованої активності в конкретній трудовій галузі, що обумовлена потребами життєдіяльності в суспільстві, спрямована на реалізацію цих потреб, зміст якої складає доцільна його зміна і перетворення" [61: 75].
Незалежно від різновиду, будь-яка професійна діяльність має спільну структуру, виходячи із загальної структури діяльності (Ананьєв Б.Г., Божович Л.І., Клімов Є.А., Леонтьєв О.М., Прошицька Є.М., Самоукіна Н.В. та ін.).
Опишемо найбільш повну і узагальнену структуру людської професійної діяльності. Воно обіймає: проектовану мету, уявлення про результат діяльності; умови, за яких протікає діяльність; проектований предмет (будь-яка річ, ситуація, система тощо); система засобів праці; система професійних службових обов'язків (професійні функції); система прав; шляхи і засоби досягнення мети [96, 97].
Зауважимо, що кожний структурний компонент професійної діяльності набуває специфічної особливості залежно від її фахової приналежності, тобто "об'єкта" діяльності, на кого чи на що спрямована діяльність людини-професіонала. Саме з таких позицій найбільш повно і ґрунтовно класифікує види професійних діяльностей Є.А.Клімов [80]. Автор виокремлює п'ять основних об'єктів професійної діяльності людини: природа ("жива"); техніка (машини, матеріали, енергія); людина (будь-якого віку); знаки (інформаційні системи, цифри, формули, тексти); художній образ. Отже, Є.А.Клімов виокремлює п'ять професі
- Київ+380960830922