Ви є тут

Регенераційна здатність сортів, гібридних сіянців, клонових підщеп і декоративних форм яблуні в зв'язку з їхніми господарськими властивостями

Автор: 
Опалко Ольга Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002824
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Досліди проводились на ділянках кафедри екології, декоративного садівництва та
лісівництва УДАА і в розсаднику дендрологічного парку “Софіївка” НАН України,
які розташовані на околиці м.Умань, що у південно-західній частині Черкаської
області, а також у садах Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка
УААН, що у Черкаській області.
Грунтові умови і гідротермічний режим вказаних територій є типовими для
південної частини Черкаської, Київської, північно-західної частини
Кіровоградської та південно-східної частини Вінницької областей [37].
Ця зона характеризується слабо хвилястим рельєфом поверхні грунту. Грунти на
дослідних ділянках належать до чорноземів опідзолених малогумусних
важкосуглинкових (Умань) і чорноземів неглибоких малогумусних
пилуватолегкосуглинкових (Мліїв). Вміст гумусу в орному шарі становить 2,7–3,8
%, рН сольової витяжки — 6,0, сума ввібраних основ — 21,3 мг-екв. на 100 г
грунту, вміст легкогідролізованого азоту за Корнфілдом — 8,9, рухомих сполук
фосфору й калію за методом Чирикова відповідно 10,8–12,5 та 14,3–16,4 мг на 100
г грунту (Умань) і показниками грунту досліду у Млієві відповідно 2,3 % гумусу,
рН — 6,4, ввібраних основ — 18,9 мг-екв. на 100 г грунту, азоту — 5,7, фосфору
— 9,3–11,5 і калію — 12,6–15,2 мг на 100 г грунту. Грунтові води залягають на
глибині від 1,7 до 22,0 м. Вцілому, грунти належать до високо родючих.
Ріст і розвиток яблуневих насаджень значною мірою залежить від погодних умов,
які складаються протягом усього вегетаційного періоду. За зведеними даними
агрометеорологічнних спостережень по зоні, клімат характеризується такими
умовами:
– помірно-холодна зима зі значною амплітудою коливання температури повітря в
окремі дні, з незначними опадами, невеликим сніговим покривом, іноді з сильними
східними вітрами;
– помірно-тепла весна зі значним зниженням температури повітря в окремі дні, з
холодними, інколи сухими вітрами і нерівномірним розподілом опадів;
– помірно-жарке літо, в окремі роки з посушливим вегетаційним періодом і
нерівномірним розподілом опадів, часто у вигляді злив, з переважанням західних
вітрів;
– помірно-тепла осінь, іноді зі значними коливаннями температури у кінці
періоду.
Клімат зони, в якій проводились досліди в УДАА і дендропарку “Софіївка” НАН
України, характеризується як помірно-континентальний, із середньорічною
температурою повітря +7,3…+9,4°С.
Найбільш холодним місяцем є січень із середньою температурою –5,6…–6,1°С, а
найбільш теплим — липень із середньою температурою +19,2…+20,8°С. Абсолютний
мінімум температури повітря буває –34…–38°С.
Абсоютно максимальна температура +36…+39°С спостерігається в липні-серпні.
Постійний перехід середньодобової через 0°С відбувається 15–16 березня і 22–24
листопада. Днів з температурою повітря вище 0°С нараховується 242–255 в рік.
Період вегетації в середньому починається 4–8 квітня, коли середньодобова
температура переходить через +5°С і закінчується 29 жовтня–1 листопада.
Загальна кількість днів вегетаційного періоду 200–212. Сума плюсових температур
за період із температурою вище 10°С становить 2550–2600°С. Перші осінні
приморозки приходяться на першу декаду жовтня, в окремі роки вони бувають
раніше — в кінці першої декади вересня, а пізніше — в першій декаді листопада.
Весною приморозки припиняються в основному наприкінці квітня і пізніше
повторюються вкінці травня.
Стійкий сніговий покрив утворюється в другій декаді грудня, а в окремі зими —
на місяць пізніше. В першій декаді березня починає зникати сніговий покрив,
найпізніше це буває у другій декаді квітня.
Температурний режим весни, особливо в окремі місяці, може коливатись в помітних
межах. Лише в квітні йде помітне підвищення температури і далі продовжуєтться
до липня–серпня (табл. 2.1).
Підвищення температури в ранньовесняний період створює в зоні сприятливі умови
для відновлення вегетації яблуні і проведення польових робіт. Однак особливості
її фізико-географічного розміщення і специфіка атмосферних процесів та
несприятливі явища погоди — посуха, суховії, високі температури, значні опади,
бездощові періоди ускладнюють виконання технологічних операцій, а травневі
приморозки пошкоджують пуп’янки і квітки та перешкоджають нормальному
запиленню. Складнощі кліматичних умов зони для сільського господарства
проявляються також у тому, що немає гарантованого щорічного достатнього
зволоження, а в окремі роки ресурси тепла бувають значно менші від потреб
багатьох сільськоогосподарських культур, у тому числі й яблуні.
Розсадники УДАА і дендропарку “Софіївка” розміщені в зоні нестійкого
зволоження. Середня багаторічна кількість опадів за рік становить 570–630 мм, з
яких за період з температурою більше +10°С випадає тільки 300–310 мм (табл.
2.2).
Протягом року опади розподіляються нерівномірно, найбільше їх випадає в
червні–липні (90–100 мм), а найменше — в січні–лютому. Кількість опадів по
місяцях в окремі роки також значно змінюється. Відносна вологість повітря також
змінюється по місяцях і роках (табл. 2.3).
Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН розташовано в
центральній частині Черкаської області на висоті 125 м над рівнем моря у
східній частині Правобережного Лісостепу. Клімат помірно-континентальний, хоч
бувають відхилення в бік різкої континентальності й пом’якшеня [197].
Таблиця 2.1
Середньомісячна температура повітря за роки досліджень, °С (за даними Уманської
метеостанції)
Роки
Місяці

Середня за рік
7
10
11
12
1998