РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих, що користуються повними знімними пластинковими протезами
Під час виконання дисертаційної роботи нами обстежено, ліковано та проведене клінічне спостереження за 210 особами, з них 120 хворих, яким було проведено ортопедичне лікування, виготовлено 154 повних знімних пластинкових протезів.
Клінічні обстеження та лікування хворих повними знімними пластинковими протезами, виготовленими як за загальноприйнятим, так і за вдосконаленим нами методом, а також пацієнтів, що становили контрольну групу (30) та протезоносіїв, що зверталися з ускладненнями від використання повних знімних пластинкових протезів, були проведені на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії.
Вивчаючи вплив повних знімних пластинкових протезів, виготовлених за загальноприйнятою технологією на тканини протезного ложа та поля, нами обстежено 60 хворих (див.Додаток А2). В основному всі вони проживали в Івано-Франківській області. Обстеження проводилося протягом 1998-2002 років. Дані огляду заносили в спеціально розроблену карту (див. Додаток Б2). Вона включала в себе наступну інформацію: паспортні дані, вік, стать, професію, місце проживання, черговість протезування, кількість знімних протезів, термін користування протезами, зубна формула, прикус, методи визначення центрального співвідношення щелеп, огляд поверхневого розміщення жувальних м'язів. Особливу увагу в карті звернено на наявність захворювання СНЩС, тривалості жувального періоду, часу адаптації до пластинкового протезу та стану штучних зубів. Для діагностики використовували суб'єктивні та об'єктивні методи дослідження.
З метою вияснення переваг вдосконаленої нами методики виготовлення повних знімних пластинкових протезів під час їх експлуатації як в ранні, так і в пізні терміни нами було проведено ортопедичне лікування та подальше клінічне спостереження 120 осіб. Вони були розділені на дві групи. Першу групу складали 60 хворих, яким планувалося і було виготовлено повні знімні пластинкові протези за загальноприйнятою технологією. Другу групу складало 60 хворих, яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленою технологією. Крім того було обстежено ще 30 осіб, які складали контрольну групу і мали біопотенціали жувальних м'язів в межах норми і не приділяли скарг з боку зубо-щелепної системи, не користувалися ніякими видами зубних протезів. Відбір хворих до трьох груп проводився в однакових вікових межах (35-44 р., 45-54 р., 55-64 р., 65-74 р., 75 і > р.).
Пацієнти перебували під нашим спостереженням протягом 3-х місяців, електроміографічні показники вивчали до протезування, після фіксації протезів, через 1 та 3 місяці після протезування.
Особи контрольної групи обстежувалися в одне відвідування.
Для проведення аналізу жувальних проб та ЕМГ дослідження жувальних м'язів хворих, яким виготовлено повні знімні пластинкові протези, було поділено на дві підгрупи. Перша група розділена на підгрупу з 30 хворих з повною відсутністю зубів, в яких на протязі тривалого часу було втрачене центральне співвідношення щелеп. Лікування всім цим хворим проводилося за загальноприйнятим методом. В другій групі виділена підгрупа з 30 хворих з повною відсутністю зубів, в яких на протязі тривалого часу було втрачене центральне співвідношення щелеп і підгрупу з 30 хворих, в яких на нетривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп. Лікування в цій групі хворих проводилося за удосконаленим методом.
2.2. Методика електроміографічного дослідження жувальних м'язів
Програма обстеження біоелектричної активності жувальних м'язів проводилася на електроміографічному комплексі ЕМГСТ-01 спільного виробництва фірми "Медікор"(Угорщина) та "РЕМА"(Україна). Який складається з 4-х канального підсилювача з високою частотною характеристикою, низьким рівнем шумів, високою чутливістю (10-500 мкВ/см) і доброю стійкістю до спотворень. Також є катодний осцилограф для візуального спостереження і принтер для графічної реєстрації коливань потенціалів м'язів.
Використовували стандартні поверхневі електроди, які являють собою металеві пластини площею 1 см2. Електроди накладали на проекції досліджуваних м'язів з допомогою спеціальних липких шаблонів, які забезпечують постійну міжелектродну відстань, що є важливою умовою для оцінки амплітуди активності в різних дослідженнях. Різниця потенціалів від електродів подається на вхід підсилювача напруги. Звична межа підсилення від 10000 до 1000000 раз. На записи різним підсиленням електроміографа відповідають різні значення відхилень кривої по вертикалі (в міліметрах), при окремій різниці потенціалів між електродами. Чутливість змінюється від 0,001 до 1 мВ/хв.
Розгортка запису проводилася за рахунок світлої крапки по осі Х на екрані осцилографа.
Таким чином вихідний сигнал (рис.2.1.) блоку (1) адекватний до процесу, що вловлюється і має достатню потужність для подальшої обробки. Цифрова система зчитування і обробки міограм реалізована на основі аналого-цифрового перетворювача (3), персонального комп'ютера та відповідного периферійного обладнання. Вихідний аналоговий сигнал з блоку підсилення (2) зчитується за допомогою АЦП (3), частота сканування до 0.6 МГц. Оцифрований сигнал з блоку АЦП зчитується ПЕОМ за допомогою програми, яка реалізує його обробку, запис та відображення на відеомоніторі.
Програмне забезпечення забезпечує кілька режимів роботи:
- Динамічний режим - режим проведення експериментів. Забезпечується зчитування та цифрова фільтрація сигналу з АЦП, його відображення, коригування тривалості експерименту та збереження результатів в файли.
- Статичний режим - режим обробки попередньо збережених результатів експериментів. Забезпечується зчитування даних з файлів, аналіз міограм та вивід результатів аналізу на монітор та друкуючий пристрій.
Ємнісний