РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ФРУСТРАЦІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІВЧИТЕЛЯ
2.1. Методика та організація емпіричних досліджень професійних фрустрацій вчителів
Метою нашого дослідження було вивчення засобів діагностики і психокорекції фрустрації в професійній діяльності вчителя, факторів, що впливають на її виникнення та розвиток і взаємозв'язків з фрустрованістю педагогів.
Під факторами розвитку фрустрованості ми розуміємо об'єкти, інформацію, процеси чи ситуації, які сприяють виникненню і розвитку фрустрації вчителів. У нашому дослідженні була здійснена спроба з'ясувати особливості впливу на розвиток фрустрованості педагога таких зовнішніх та внутрішніх факторів, як зміна умов діяльності в сучасній освітній ситуації, труднощі професійного становлення особистості вчителя й педагогічна компетентність, частота й кількість виникнення фруструючих ситуацій у спілкуванні педагога, порушення Я-концепції та її складових, особистісні характеристики тощо.
Основну вибірку склали 184 вчителя загальноосвітніх шкіл 1-3 ступенів м.Слов'янська та с.Миколаївка Донецької області та вчителі середніх і старших класів гуманітарно-естетичної гімназії м.Сєвєродонецька Луганської області зі стажем роботи в школі від 6 місяців до 42 років. Серед досліджуваних було 60 чоловіків і 124 жінки, вік обстежуваних учителів - від 21 року до 68 років.
Крім цього збір додаткових емпіричних даних через опитування здійснювався на вибірці педагогів - слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів при Слов'янському державному педагогічному університеті. Опитуванням було охоплено 344 педагога початкової ланки та середніх і старших класів загальноосвітніх шкіл Слов'янського та Краснолиманського районів Донецької області.
Для отримання емпіричних даних використовували такі конкретні методи та методики психодіагностики:
-вивчення особистістних властивостей вчителів за допомогою 16-факторного особистістного опитувальника Р.Кеттелла (форма С);
-дослідження особливостей міжособистісних стосунків вчителів в системі професійної взаємодії за допомогою модифікованого Л.Дроботом та М.Заброцьким варіанту тесту інтерперсональної діагностики Т.Лірі;
-вивчення показників агресивності за методикою А.Басса й А.Даркі;
-визначення рівня тривожності за допомогою модифікованого нами опитувальника Ч.Спілбергера;
-дослідження самооцінки педагогів за методикою Л.Мітіної;
-вивчення механізмів психологічного захисту за допомогою модифікованого нами тесту незакінчених речень;
-дослідження компонентів самосвідомості вчителів за допомогою тесту О.Старовойтової;
-спостереження за професійною поведінкою вчителів у реальній педагогічній діяльності та в експериментально створених ситуаціях фрустрації;
-вивчення домінуючих стратегій поведінки вчителів за допомогою модифікованого В.Чернобровкіним та В.Чернобровкіною варіанту тесту С.Розенцвейга "Ситуації фрустрації в спілкуванні педагога";
-визначення особливостей дій та переживань вчителів у напружених і фруструючих ситуаціях професійної діяльності за допомогою самоопису досліджуваних педагогів;
-глибиннопсихологічний аналіз тематичних малюнків за методикою Т.Яценко;
- бесіди з педагогами з метою визначення частоти переживання професійних фрустрацій та їх змісту.
Як відомо, 16-факторний особистісний опитувальник Р.Кеттелла є об'єктивним і надійним засобом експрес-діагностики особистості. Він надає можливість діагностувати властивості особистості, які Р.Кеттелл називає конституційними факторами. В нашому дослідженні ми використовували скорочений варіант опитувальника (форма С), який можна застосовувати за умов дефіциту часу. Ця методика використовувалася в комплексі з іншими опитувальниками з метою визначення рівня фрустрованості педагогів (симптомокомплекс факторів С, Н, О, Q3, Q4) і взаємозв'язків з різноманітними особистісними характеристиками педагогів. [143, C.240]
Модифікований Л.Дроботом та М.Заброцьким, варіант тесту інтерперсональної діагностики Т.Лірі призначений для дослідження уявлень педагогів про себе та ідеальне "Я", вивчення домінуючого типу ставлення вчителів до оточуючих, насамперед, суб'єктів професійної міжособистісної взаємодії (учнями, їх батьками, колегами, адміністрацією школи) на основі самооцінки і взаємооцінки. Даний варіант, на відміну від класичного тесту Т.Лірі, включає 30 оцінкових суджень. Аналіз відповідей досліджуваних вчителів здійснювався в трьохвимірному просторі, який утворюється трьма осями: домінування - підпорядкованість, дружелюбність - неприязнь, емоційність - аналітичність. Питання опитувальника розроблені авторами з врахуванням специфіки професійної діяльності вчителя. [10]
Вивчення показників агресивності проводилося за класичною методикою А.Басса й А.Даркі. Досліджувалися такі показники і форми агресії як фізична, вербальна, непряма агресія, негативізм, дратівливість, підозрілість, образливість, аутоагресія та почуття провини. Надійність результатів емпіричного дослідження за даною методикою підтверджувалася ретестовими даними і результатами, отриманими за допомогою інших методик. Застосування опитувальника А.Басса й А.Даркі було досить діагностичним і конструктивним для наступної корекційної роботи. [174]
Визначення рівня тривожності вчителів проводилося за допомогою модифікованого нами опитувальника Ч.Спілбергера. (Див. Додаток В) На відміну від класичного опитувальника Ч.Спілбергера в модифікованому варіанті вчителям пропонувалося вибрати один із трьох варіантів відповіді, залежно від того, як вони себе почувають під час організації та проведення навчально-виховної роботи. Обробка фактичних даних проводилася згідно з "ключем", що дало можливість визначити високий, середній чи низький рівень тривожності педагогів в процесі професійної взаємодії та реалізації завдань навчально-виховної роботи в школі.
Дослідження самооцінки педагогів проводилося за методикою Л.Мітіної. Вона включала ранжуванн