РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися протягом 1991-2001 р.р. на кафедрі епізоотології і мікробіології Одеського державного сільськогосподарського інституту, в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Матеріалом досліджень були проби патологічного матеріалу та сироватки крові від корів і телиць парувального віку червоної степової породи з порушеннями репродуктивної функції.
Аналіз показників відтворення стада і можливих причин порушення репродуктивної функції у корів і телиць проведено на 2444 тис. корів за статистичними даними Управління ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської обласних державний адміністрацій за 1993-1995 р.р. [314 - 316].
За період виконання дисертаційної роботи проведено клінічне обстеження 2824 корів і телиць на молочно-товарних фермах господарств півдня України, з них залучено до експериментальних досліджень 410 голів.
Клінічні дослідження тварин всіх вікових груп проводили з метою виявлення характерних ознак патології статевих органів, для чого здійснювали ретельний клінічний огляд хворих, звертаючи особливу увагу на наявність характерних патологічних змін в статевих органах неплідних тварин. Паралельно проводили пальпацію статевих органів неплідних корів через пряму кишку з метою визначення стану матки і яєчників ( Г.В.Зверева, С.П.Хомин [321]).
З метою з'ясування ролі інфекційних агентів в патології репродуктивних органів у корів і телиць проводили бактеріологічні, вірусологічні і серологічні дослідження клінічного матеріалу, отриманого від хворих корів і телиць з характерними клінічними ознаками патології репродуктивних органів. З цією метою від хворих тварин отримували проби сироватки крові (275), ексудат зі статевих органів (61); зішкреби зі слизових оболонок (36), а у разі появи абортів - абортовані плоди і кров від тварин, які абортували (21). Бактеріологічні, вірусологічні і серологічні дослідження проводили в обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, а також в ІЕКВМ (м. Харків).
Бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від корів і телиць з патологією репродуктивних органів проводили за загальноприйнятими методами. Видову належність ізольованих мікроорганізмів встановлювали за Bergey (1984).
Вірусологічні дослідження на інфекційний ринотрахеїт, парагрип-3 і вірусну діарею проводили за методикою, викладеною в "Методических указаниях по лабораторной диагностике вирусных респираторно-кишечных инфекций крупного рогатого скота" (1978) [318].
Парні проби сироваток крові з метою виявлення антитіл до вірусу інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту (ІРТ-ПВВ) досліджували в кількісні реакції аглютинації (КРА) і реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) (ТУУ46.15.229-97); на наявність антитіл до збудника вірусної діареї (ВД) досліджували в реакції дифузної преципітації (РДП) зі специфічним антигеном з набору діагностикумів (ТУ-4621-529-79).
З метою виявлення антитіл до збудника парагрипу-3 також застосовували набір діагностикумів і проводили реакцію гальмування гемаглютинації (РГГА), яку ставили за загальноприйнятою схемою.
Дослідження на хламідіоз проводили згідно "Настанови з лабораторної діагностики хламідіозів сільськогосподарських тварин" (1995) [319]; на лептоспіроз згідно "Настанови з лабораторної діагностики лептоспірозу" (1996) [320]; на мікоплазмоз - згідно методичних рекомендацій "Генитальный микоплазмоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним" (1982) [77].
При вивченні особливостей епізоотичного процесу при герпесвірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць в господарствах півдня України користувалися методом епізоотологічного дослідження (И.А.Бакулов с соавт., 1975; [321]).
З метою вивчення ефективності комплексної терапії корів при герпесвірусному пустульозному вульвовагініті використовували аерозольні препарати "йодосол" і "нео-вагіналь".
Для проведення досліду було відібрано 40 корів віком 3-5 років, червоної степової породи, у яких спостерігали клінічні ознаки, характерні для патології репродуктивних органів інфекційної етіології. Всіх тварин розділили на чотири групи за принципом аналогів по 10 корів в кожній.
Коровам першої дослідної групи з лікувальною метою застосовували препарат "йодосол" в дозі 50,0 см3, одноразово, шляхом введення на слизову оболонку піхви за допомогою одноразового катетера.
Коровам другої групи, крім йодосолу, який застосовували за такою ж методикою, як і коровам першої групи, застосовували імуномодулятор тімоген, внутрішньом'язово, двічі, з інтервалом у 7 днів, по 2,0 см3 на одну ін'єкцію.
Піддослідним тваринам третьої групи на слизову оболонку піхви наносили аерозольний препарат "нео-вагіналь" в дозі 25,0 см3 одноразово.
Коровам четвертої групи крім нео-вагіналю, який застосовували за такою ж методикою, як і коровам третьої групи, вводили імуномодулятор тімоген в дозі 2,0 см3 внутрішньом'язово, двічі, з інтервалом у 7 днів.
На протязі 120 днів з початку проведення досліду за тваринами дослідних груп вели спостереження і вивчали перебіг запального процесу на слизових оболонках шляхом щодобового їх огляду, виявляли стадію збудження статевого циклу і визначили її повноцінність. Під час прояву повноцінних статевих циклів проводили штучне осіменіння корів всіх груп цервікальним методом з ректальною фіксацією шийки матки і використовували розморожену сперму одного бугая-плідника, яку зберігали в скрапленому азоті. За 80 днів після припинення спостережень за тваринами дослідних груп проводили ректальну пальпацію статевих органів з метою підтвердження вагітності або діагностики форм неплідності.
З метою вивчення профілактичної ефективності "Вакцини живої проти інфекційної ринотрахеїту великої рогатої худоби "IPT-LG" (ІЕКВМ) при застосуванні її методом аплікації на слизову оболонку піхви використовували експериментальний зразок вакцини під назвою - вакцинний препарат ІРТ-LG (сер
- Київ+380960830922