РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження згідно з тематикою дисертаційної роботи виконувались в стадах української червоно-рябої молочної породи племзаводів ВАТ "Шамраївське" і "Терезине" Київської області, племзаводу "Матусово", племрепродуктору ПСП "Нива", СТОВ "Багатир" Черкаської області. Для проведення досліджень використовувались матеріали племінного та зоотехнічного обліку за 1980-2000 рр.
Основні етапи досліджень схематично представлені на рисунку 2.1.
Інтенсивність росту телиць вивчали шляхом визначення:
1) середньодобових приростів за формулою [159]:
A= (W1-W0) : t, (2.1)
де А - середньодобовий приріст живої маси, г; W1 - жива маса в кінці дослідного періоду, кг; W0 - жива маса на початку дослідного періоду, кг; t -тривалість періоду, діб.
2) відносних приростів живої маси за формулою [159]:
B = (W1-W0) : W0 х 100, (2.2)
де В - відносний приріст живої маси, %; W1 - жива маса в кінці дослідного періоду, кг; W0 - жива маса на початку дослідного періоду, кг.
Екстер'ерні особливості корів визначали шляхом взяття промірів тулуба та визначенням індексів будови тіла.
Індекси будови тіла корів розраховувалися шляхом відношення промірів тулуба [159]:
висота в холці - глибина грудей
Довгоногості = х 100 (2.3)
висота в холці
коса довжина тулуба
Розтягнутості = х 100 (2.4)
висота в холці
ширина грудей
Тазогрудний = х 100 (2.5)
ширина в маклоках
ширина грудей
Грудний = х 100 (2.6)
глибина грудей
обхват грудей
Компактності = х 100 (2.7)
коса довжина тулуба
обхват п'ястка
Костистості = х 100 (2.8)
висота в холці
Генетичний потенціал за надоєм помісних тварин обчислювали за формулою [13]:
A = d1х 8000 + d2 х 5000, (2.9)
де d1 - частка спадковості за голштинською породою; d2 - частка спадковості за симентальською породою; 8000, 5000 - генетичні потенціали за надоєм голштинської і симентальської порід.
Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм визначали за формулою [13]:
P
U = х 100, (2.10)
A
де Р - фактичний надій корів відповідного генотипу, кг; А - генетичний потенціал за надоєм.
Коефіцієнт молочності визначали за формулою [175]:
НЛ х ПЖ : 4
КМ = , (2.11)
ЖМ
де НЛ - надій молока за 305 днів лактації, кг; ПЖ - вміст жиру у молоці, %; ЖМ - жива маса тварини, ц.
Для характеристики лактаційної кривої визначався коефіцієнт постійності лактації [149 ] :
В - А
КПЛ = , (2.12)
В
де КПЛ - коефіцієнт постійності лактації, %; А і В - надій за перші 70 та 180 днів лактації, кг.
Хімічний склад молока корів різного походження визначали за такими методиками [98]:
- вміст жиру у молоці визначався кислотним методом Гербера;
- сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ), білок, лактоза визначались рефрактометричним методом на приладах АБМ-1 та РПЛ-3;
- вміст сухої речовини в молоці визначався розрахунковим методом, шляхом додавання СЗМЗ та вмісту жиру.
Відбір молока для досліджень проводився згідно вимог стандарту ДСТУ 3662-97.
Для характеристики відтворної здатності корів були проведені розрахунки коефіцієнта відтворної здатності (КВЗ) та індекса плодючості (ІП) за формулами [148 ]:
365
КВЗ = , (2.13)
МОП
де МОП - міжотельний період, днів.
Оптимальна величина КВЗ становить від 1 до 0,95.
ІП = 100 - (К + 2МОП), (2.14)
де К - вік корови при першому отеленні, міс.
За доброї плодючості корів величина індексу дорівнює 48 і більше, середньої - 41-47, поганої - 40 і нижче.
Оцінку племінної цінності бугаїв при міжпородному схрещуванні з урахуванням впливу генетичних та середовищних факторів проводили за формулою [12]:
[Wijr (Dij - Pij)]
G = b'х , (2.15)
Wij
де b'- регресія племінної цінності бугая на кількість його дочок:
W
b' = , (2.16)
W + K
де W - ефективна кількість дочок, яка визначалась за формулою:
nij х n'ij
W = , (2.17)