РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та племрепродукторі "Правда" Бродівського району Львівської області на тваринах, імпортованих з Голландії, Західної і Східної Німеччини та коровах вітчизняної селекції і їх нащадках у чотирьох поколіннях. За період з 1984 по 2007 рр. було зібрано дані по 1330 коровах (східнонімецької селекції - 293, західнонімецької - 301, голландської - 288 та української - 448 гол.).
Наукові дослідження проведені згідно схеми (рис. 2.1). Динаміку живої маси від народження до 18-місячного віку вивчали у розрізі генерацій на 358 теличках голландської селекції, 380 ? східнонімецької, 397 ? західнонімецької та 318 ? української селекції.
Живу масу тварин визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження визначали за формулою:
D=Wt ? Wo (2.1)
де, Wt і Wo ? кінцева і початкова жива маса, кг.
Середньодобовий приріст (R) визначали за формулою:
R = (2.2)
де, Wt і Wo ? кінцева і початкова жива маса, кг;
t2 і t1 ? вік в кінці і на початку періоду, дні.
Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С. Броді:
К= (2.3)
Напругу росту (Н) визначали за коефіцієнтами приросту:
Н= (2.4)
Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-; 6-; 9-; 12-; 15- і 18-місячному віці на живу масу новонароджених теличок.
Рис. 2.1. Схема досліджень
Для характеристики екстер'єрних особливостей та загального розвитку корів (n=498) за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висоту в холці, глибину й ширину грудей, обхват грудей за лопатками, косу довжину тулуба, ширину в маклаках та обхват п'ястка. Шляхом співвідношення промірів вираховували індекси будови тіла тварин [89, 175, 315].
1. Довгоногості (високоногості) = (2.5)
2. Збитості = (2.6)
3. Костистості = (2.7)
4. Розтягнутості (формату) = (2.8)
5. Грудний = (2.9)
6. Масивності = (2.10)
7. Масивності за Дюрстом =
(2.11)
8. Ейрисомії (широкотілості за М.Зам'ятіним) =
= (2.12)
9. Лептосомії = (2.13)
10. Округлості ребер = (2.14)
11. Тазогрудний = (2.15)
12. Індекс статі (2.16)
13. Глибокогрудості (2.17)
14.Умовний об'єм тулуба (за Ю. Полупаном (І)) = = (2.18)
15.Умовний об'єм тулуба (за Ю. Полупаном (ІІ)) = = (2.19)
16. Широкогрудості = (2.20)
Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних надоїв. Для визначення хімічного складу молока було сформовано методом аналогів чотири групи повновікових корів різної селекції по 6 голів у кожній. Визначення якості молока проводили згідно ГОСТ - 13928-84. Хімічний склад молока визначали на 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації. Вміст жиру в молоці визначали за методикою Гербера, загальний білок та казеїн ? формольним титруванням, вміст лактози, сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) - рефрактометрично, суху речовину - висушуванням у сушильній шафі. Названі методики описані Р.Й.Кравцівим та ін. [28], М.М.Лебедевым, А.Т.Усовичем [146], М.Г.Остапець, Н.М.Романською [192].
Стійкість лактації визначали: за індексами Х.Тернера [26, 252] - вираховується як співвідношення надою за всю лактацію до максимального надою за місяць; И.Иоганссоном и А.Ханссоном [109] ? визначається як співвідношення надою за других 100 днів лактації до надою за перші 100 днів лактації, виражений у відсотках; J.I.Weller et al. [387] ? визначається як відношення середнього добового надою за 5 місяців лактації до добового надою в період піку лактації, виражений у відсотках; Д.Т.Вінничука [41] - визначається за формулою:
(2.21)
де К ? величини надою за лактацію, наприклад, при надої 3000...4000...9000 і більше цей коефіцієнт може становити 3...3,7...4...4,4...6...9,9 і т.д.;
А.Жирнова [97] - вираховується за модифікованою формулою В.Б.Веселовського:
(2.22)
Індекс спадання лактації за Д.В.Елпатьевским [166, 167] вираховується таким чином: спочатку визначається процентне відношення надою кожного наступного місяця до попереднього. Середнє від суми таких відношень дає даний індекс.
Морфологічні та функціональні властивості вим'я досліджували на 815 тваринах за методикою Латвійської сільськогосподарської академії [193].
Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени у повновікових корів (по 6 голів кожної селекції) брали кров у пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометрично [123], фракції білків ? методом горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі за методикою B.J. Davis [346, 353, 354, 355, 380], вміст сульфгідрильних груп ? за методикою Г.А. Узбек