РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Критерії і рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів
вищого технічного навчального закладу
Щоб управляти процесом засвоєння знань, формуванням спеціальних умінь і
навичок, необхідних майбутньому фахівцеві для здійснення ним професійної
діяльності, та оцінити результати цього процесу необхідно визначити критерії
сформованості НПД студентів. Ці критерії повинні ґрунтуватися на філософській
основі – властивості об’єктів, що виражають їх стійку характеристику. Стійкими
суттєвими характеристиками знань, які забезпечують здійснення системи дій, є
якості, котрі відображають процес і результат засвоєння соціального досвіду,
закономірності цього засвоєння [227].
У педагогічних дослідженнях використовуються як кількісні, так якісні критерії
оцінки засвоєння знань, умінь і навичок. Одні автори важливим критерієм,
наприклад, оптимізації, вважають час і раціональний розподіл, розміщення
компонентів системи, раціональну побудову просторової структури системи
(дієвість) [159, 164-168]. Інші виділяють найбільш суттєві показники якості
знань: об’єм, системність, усвідомленість, міцність і дієвість [149].
Ю.Бабанський виділяє кількісні критерії засвоєння знань: витрати часу
викладачів і тих, хто навчається. Він зазначає, що „досягнення поставлених
цілей забезпечується без перевищення витрат часу, відведених діючим навчальним
планом для аудиторних занять, а також без перевищення максимальних норм часу
для позааудиторних занять тих, хто навчається і викладачів” [10, 60]. Ці
критерії доповнені Л.Безпалько такими показниками, як число правильно
розв’язаних задач із числа запропонованих [21]. Окремі дослідники виділяють
якісні показники засвоєння знань: глибину, усвідомленість, точність, повноту та
правильність [112]. В.Паламарчук [153] доповнює ці критерії такими показниками:
правильність, повнота, усвідомлення, дієвість, системність, міцність. Ураховучи
структуру НПД, взаємозв’язки між її складовими, ми взяли за основу такі
показники, як правильність, повнота, усвідомлення, дієвість, системність,
міцність знань. Правильність знань – ступінь відповідності еталону. Повнота
знань – це їх обсяг, що вимірюється також відповідністю еталону (кількістю
елементів знань, об’єктивних якостей та ін.). Усвідомленість знань означає
розуміння значущості знань, внутрішніх зв’язків, уміння аналізувати і
порівнювати, доводити і узагальнювати, оцінювати і пояснювати виконувані дії.
Дієвість виражається в умінні застосовувати знання, систему дій у різних
ситуаціях. Системність передбачає встановлення ієрархії знань, розуміння їх
містя в структурі наукової терії. Міцність знань – наявність і стійкість усіх
названих вище якостей, тобто вона є інтегральною похідною якості [153].
Важливою характеристикою сформованості НПД є її ефективність. Аналіз різних
підходів до тлумачення змісту цього поняття дає підстави стверджувати, що його
суть полягає у зіставленні цілей управління з передбачуваними кінцевими
результатами. У теорії НПД у зв’язку зі специфікою навчального процесу в
технічному ВНЗ слід звернути увагу на виділення критеріїв щодо сформованості
способу дій та когнітивної сфери діяльності студентів. Фіксація цих змін дає
змогу встановити, як використовувались можливості суб’єктів навчання. Слід
відзначити, що на ефективність формування НПД значний вплив має характер
взаємодії суб’єктів цього процесу.
Для оцінки ефективності навчально-пізнавальної діяльності і якості підготовки
студентів у технічному ВНЗ необхідно, на нашу думку, використати комплекс
критеріїв, які б забезпечили оцінювання об’єктивних та суб’єктивних сторін
цього процесу. Ми використовували у нашому дослідженні як кількісні, так і
якісні критерії ефективності НПД.
Якість виконаної студентом роботи ми оцінювали за рівнем глибини і повноти
аналізу проблеми, яку вирішує (усвідомлює мету і завдання роботи, проблему,
логічно обґрунтовує метод дослідження, якісно і кількісно оцінює результати
дослідження за допомогою схем, таблиць, графіків, робить ґрунтовні висновки).
Один із основних кількісних критеріїв ефективності НПД ми визначали через
витрати часу на підготовку до лабораторно-практичного заняття (складання
протоколу, виконання відповідних завдань лабораторно-практичної роботи) і
витрати часу на оформлення звіту про виконану роботу (обробка результатів
експерименту, побудова графіків, написання висновків). При підготовці до
лабораторно-практичного заняття студент самостійно опрацьовує літературу,
аналізує і узагальнює засвоєні знання, теоретично обґрунтовує вибраний метод
вирішення проблеми (складає протокол), проводить експеримент, оцінює його
результати. На всіх цих етапах, починаючи від підготовки до роботи і закінчуючи
висновками про результати її виконання, студент засвоює нові способи дій,
знання, що забезпечують їх виконання. За структурою оформлення звіту ми
оцінювали оволодіння студентом логікою експериментального дослідження – логічна
послідовність теоретичного обґрунтування обраного методу лабораторного
дослідження, логічна послідовність у виконанні дій і операцій, уміння виділяти
головне, уміння аналізувати, оцінювати, порівнювати, узагальнювати. Тому для
оцінки ефективності НПД студента на цьому етапі, ми ввели такі критерії:
ступінь активності і самостійності (при підготовці та виконанні лабораторного
дослідження); якість виконаної роботи (доцільність і ефективність вибраного
методу лабораторного дослідження); нетрадиційність інженерного вирішення.
Для характе
- Київ+380960830922