РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ
Для досягнення поставленої мети обстежено 132 жінки з загрозою переривання вагітності, з них 99 жінок з гіперпролактинемією, 33 жінки з загрозою переривання вагітності при нормальному рівні пролактину та 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Крім загального клінічного обстеження у всіх обстежених вивчали вміст прогестерону, естрадіолу, пролактину, кортизолу, хоріонічного гонадотропіну та простагландину Е2 в сироватці крові вагітних жінок. Крім того, проводили кольпоцитологічні дослідження всім вагітним жінкам у динаміці - до, під час та після лікування. Для оцінки стану внутрішньоутробного плода проведені кардіотокографічні дослідження плода до і після лікування.
Вміст пролактину та хоріонічного гонадотропіну в сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням тест-систем фірми UBI "Maguwel", вміст простагландину Е2 - за допомогою наборів фірми "Amersham Pharmacia biotech" (Великобританія). Крім того, у всіх обстежених визначали вміст кортизолу, прогестерону та естрадіолу в крові радіоімунологічним методом із використанням наборів фірми ХОП ИБОХ АН Бєларусі (вимірювання радіоактивності на гамма-лічильнику фірми "LKB", Швеція).
Крім прямих методів визначення вмісту статевих гормонів у сироватці крові використовували дуже інформативний діагностичний метод кольпоцитологічного дослідження, який відображає гормональну насиченість організму вагітної жінки. За допомогою цього методу можна виявити гормональні розлади задовго до появи клінічних ознак порушення перебігу вагітності. Суть методу полягає у вивченні ступеню проліферації епітелію піхви під впливом стероїдних гормонів.
Кольпоцитологічне дослідження проводили в усіх термінах вагітності в динаміці. Для гормональної цитодіагностики робили підрахунок клітин в мазку, реєстрували наявність або відсутність складчастості клітин, розташування їх, наявність інших елементів.
Для кількісної оцінки кольпоцитологічних даних, вираховували такі індекси: 1. Індекс дозрівання (ІД), який виражає відсоткове співвідношення парабазальних, проміжних та поверхневих клітин у мазку. 2. Каріопікнотичний індекс (ІК) - відсоткове співвідношення усіх поверхневих клітин з пікнотичними ядрами із загальною кількістю клітин у мазку. Цей індекс характеризує естрогенну насиченість організму, тому що тільки естрогенні гормони викликають проліферативні зміни слизової оболонки піхви, які призводять до конденсації хроматинової структури ядра епітеліальних клітин. 3. Індекс еозинофілії (ІЕ), що є відсотковим співвідношенням еозинофільно забарвлених поверхневих клітин із загальною кількістю клітин. Цей індекс також знаходиться у прямій залежності від сили та тривалості естрогенного впливу.
Окрім цього, при оцінці кольпоцитограм враховували і якісні властивості: 1. Індекс скупчення або групування клітин, тобто співвідношення клітин, які знаходяться у скупченнях від 4 та більше, до клітин, розташованих окремо. Цей індекс відображає прогестероновий вплив на епітелій піхви. 2. Індекс складчастості - відношення усіх складчастих поверхневих клітин до загальної кількості клітин у мазку. Цей індекс також відображає ступінь прогестеронової стимуляції.
Для комплексної оцінки внутрішньоутробного плода та виявлення ранніх ознак його страждання використовували метод кардіотокографії, який є моніторним спостереженням за серцевою діяльністю плода, що дозволяє вести контроль частоти серцевих скорочень плода, його рухів та скорочень матки. Моніторинг проводили на кардіотокографі фірми Biomedica (Італія) в динаміці (до та після) лікування, одноразово на протязі 30 хвилин, із швидкістю 1 см за 1 хвилину в період часу від 10 до 13 годин. Дослідження проводили з 26 тижнів вагітності до пологів.
Цей метод базується на кардіотокографічних змінах, які записуються на масштабній стрічці від зовнішнього ультразвукового датчика, що відтворює коливання частоти серцевих скорочень за хвилину. Одночасно другим зовнішнім тензометричним датчиком забезпечується запис на цій же стрічці скоротливої діяльності матки (токограми) та рухової активності плода (актограми).
У кардіотокограмах розраховували такі показники: 1. Базальна частота серцевих скорочень, тобто середня частота серцебиття плода за 1 хвилину. 2. Стабільність ритму - тривалість ритму серцевої діяльності плода, при якій відсутні повільні акцелерації та децелерації. 3. Амплітуда миттєвих осциляцій - максимальне миттєве відхилення частоти серцевих скорочень плода від умовної середньої лінії базального ритму (удари). 4. Частота миттєвих осциляцій - максимальна кількість перетинань осциляцій з умовною лінією, яка з'єднує середини амплітуд. 5. Акцелерація - підвищення частоти серцебиття плода не менш ніж на 15 ударів за хвилину при тривалості не менше 15 секунд, яке виникає у відповідь на рухи плода (спорадичні акцелерації) або на скорочення матки (періодичні акцелерації). 6. Децелерація - транзиторне зменшення частоти серцебиття плода глибиною не менш 15 ударів за хвилину та тривалістю не менше 15-20 секунд.
Оцінку показників кардіотокограми проводили за шкалою Е.С. Готьє та співавт. і W. Fisher та співавт. По мірі зростання оцінки кожного з цих показників прогноз для плода покращується.
Кардіотокографічні дані залежності серцевої діяльності плода від його рухової активності та маткового тонусу з високою інформативністю дозволяють об'єктивно оцінити стан внутрішньоутробного плода під час вагітності та пологів.
Під нашим наглядом знаходилось 132 жінки, які страждали невиношуванням вагітності гормональної етіології і перебували на лікуванні в акушерських клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України: 33 жінки з загрозою переривання вагітності при нормальному рівні пролактину - 1 група, 60 жінок з підвищеним рівнем пролактину без галактореї - 2 група, 39 жінок з галактореєю - 3 група. Групу порівняння склали 30 вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Умовно групу порівняння позначено як "здо
- Київ+380960830922