РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених в нашій роботі завдань ми застосовували ретроспективний аналіз, анкетування і комплексне динамічне обстеження вагітних.
За 1997-2001 р.р. проведено ретроспективний аналіз 359 індивідуальних карт вагітних і породілей, які включали дані від початку до завершення вагітності, карт УЗ-дослідження, історій пологів, історій розвитку новонародженого, що дозволило виявити основні причини і фактори ризику розвитку ФПН і невиношування вагітності, особливості перебігу вагітності і пологів, особливості БФПП, стану новонароджених у жінок з даною патологією. Спостереження проводили протягом всієї вагітності із зазначенням результатів вагітності для матері та новонародженого. Додатково при передчасних пологах було вивчено стан 89 новонароджених і перебіг раннього неонатального періоду.
Для одержання найбільш повної інформації про форму, характер, ступінь важкості ФПН і вираженості компенсаторно-пристосувальних реакцій ФПС у жінок з невиношуванням вагітності було проведено комплексне динамічне обстеження 115 вагітних в термінах гестації 27-37 тиж, яке включало загально клінічне обстеження, дані суб'єктивної оцінки жінкою рухової активності плода (тест рухів плода), дослідження гормональної, білок-синтезуючої функції плаценти, дослідження факторів росту і циклічних нуклеотидів, оцінку стану плода за даними функціональних методів (кардіомоніторне дослідження і визначення БФПП). Для більш поглибленого вивчення факторів ризику була розроблена анкета (Додаток А), за допомогою якої було проведено анкетування 105 вагітних.
Робота виконувалась на базі клінічного пологового будинку № 2 м. Вінниці (жіночої консультації, відділення патології вагітних, відділення новонароджених).
Нами проведено комплексне клінічне спостереження за 115 жінками, з них 30 з фізіологічним перебігом вагітності і 85 з загрозою передчасних пологів і ФПН, яке включало врахування скарг вагітної, детальний збір анамнестичних даних з акцентуванням на особливостях менструальної функції і акушерського анамнезу, оцінку перебігу теперішньої вагітності, оцінку росту і розвитку плода шляхом вимірювання висоти стояння дна матки з урахуванням обводу живота та маси тіла вагітної, стану тонусу матки, загально-клінічних лабораторних даних.
Пренатальна клінічна оцінка стану (розвитку) плода в жіночій консультації складалась з визначення величини матки і відповідності її гестаційному терміну, аускультації серцевих тонів плода і визначення їх частоти (ЧСС), реєстрації інтенсивності і числа рухів плода, встановлення кількості навколоплодових вод. Висоту стояння дна матки оцінювали за запропонованою авторами [16] гравідограмою. Пальпаторно оцінювали стан тонусу матки.
При народженні дитини проводили оцінку стану за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хв, оцінку ступеня вираженості дихальної недостатності недоношеного новонародженого за шкалою Сільвермана, також проводили оцінку фізичного розвитку новонародженого і відповідність гестаційному терміну за допомогою запропонованих авторами [323, 324, 325] центильних оціночних таблиць.
Враховували індекс масо-зростових співвідношень (Ponderal Index - ПІ) за формулою: ПІ= _____маса тіла, г______ х 100 [326].
(довжина тіла, см)3
Інформативним і простим скринінговим тестом в комплексній оцінці стану плода є тест його рухової активності - суб'єктивна оцінка вагітною рухової активності плода [53]. Для визначення кількості і часу рухів плода ми використовували тест рухів плода (ТРП) "Рахуй до 10" [53]. Тестування проведено у 32 вагітних з ФПН і невиношуванням вагітності. Рухи плода реєструвалися вагітною щоденно, починаючи з 28 тиж і до пологів на спеціальній карті (Додаток Б), де вагітна відмічала кількість рухів за 12 годин, починаючи з 900. При визначенні 10-го руху плода його час вагітна відмічала хрестиком в графі, що відповідає терміну вагітності і дню тижня, після чого подальший підрахунок припиняли. Зниження числа рухів плода до 10 і менше за 12 годин розглядалось як сигнал тривоги, що потребував кардіомоніторного контролю [53].
Визначення БФПП проводили трансабдомінальним скануванням за допомогою ультразвукового портативного сканера "Aloka SSD-500" (Toshiba, Японія) з датчиком 3,5 МГц.
Оцінку БФПП проводили на підставі оцінки даних фетометрії, антенатальної кардіотокографії, результатів дослідження тонусу, дихальної і рухової активності плода, ультразвукової плацентометрії, визначення об'єму амніотичної рідини.
Ультразвуковий скринінг передбачав два обов'язкових дослідження всіх вагітних жінок (в 16-24 і 34-38 тиж). При першому УЗД визначали наявність вагітності, що розвивається, число плодів і тип багатоплідної вагітності, місце імплантації плодового яйця, відповідність біометричних показників плода гестаційному віку, наявність вроджених вад розвитку у плода, кількість навколоплодових вод, локалізацію плаценти, патологію матки і придатків, істміко-цервікальну недостатність, ехографічні ознаки загрози переривання вагітності (локальне підвищення тонусу міометрію і деформацію плідного яйця) тощо. При другому УЗД визначали наявність прогресуючої вагітності, відповідність гестаційного віку плода стандартним біометричним показникам (діагностика ЗВУР і великого плода), положення і передлежання плода, вроджені вади розвитку плода, локалізацію, розміщення і структуру плаценти, кількість навколоплідних вод тощо.
При знаходженні порушень розвитку плода, ускладнень вагітності, багатоплідної вагітності, патологічної локалізації плаценти і аномалій розвитку плода УЗД проводилось в динаміці.
Фетометричні показники зіставлялися з нормативними для даного терміну вагітності за допомогою розроблених авторами номограм [327]. При виявленні невідповідності фетометричних показників виконували розширену фетометрію [327].
Визначення СДП (частоти серцебиття і характеру серцевого ритму) і ДРП проводили за стандартними методиками [327, 16]. Рухи вважалися постійними, якщо