Взаємозв'язок мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

Розділ II. МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ критичності
2.1. Методи дослідження
Мета розділу — визначити методи дослідження мислення, почуттів та уяви, які б
дали можливість встановити їхній взаємозв’язок, його становлення та вплив на
ступінь розвитку критичності людини — в учінні людини.
Історичний розвиток знань про мислення, почуття, уяву відбувався переважно на
боці пізнавального процесу – логіки науки, а практична сторона взаємозв’язку
мислення, почуттів та уяви не була окремим предметом дослідження. Але незалежно
від цього система знань про взаємозв’язки мислення почуттів та уяви, хоча й
стихійно, але створювалася, не прямим, а опосередкованим шляхом.
1. Поняття діяльність.
Більш повно взаємозв’язок мислення, почуттів та уяви може охопити поняття
“діяльність”, яке зовсім недавно почало вживатися психологами. Це поняття
допоможе виконувати конструктивну роботу у з’ясуванні взаємозв’язку почуттів та
уяви у розвитку критичності людини в її пізнавальній діяльності.
З’ясування цих психічних явищ за посередництвом принципу діяльності, на наш
погляд, допоможе відповісти на ряд питань, що стосуються уточнення нашого
предмета і методів дослідження для одержання нових одиниць знань.
Поняття “діяльність” широко застосовується у багатьох науках про людину в двох
смислах:
1) діяльність – основа життя людини і спільності людей,
2) діяльність - частина конкретної дійсності, предметно-практичної активності
людини [43, 92, 95, 112, 134 та інші]. Це стосується взаємозв’язку мислення,
почуттів та уяви в процесі розвитку критичності людини. Для вивчення впливу
взаємозв’язку мислення, почуттів та уяви на розвиток критичності людини треба
розробити або віднайти спеціальні методи для розкриття суті такої взаємодії.
Досить розгорнуту характеристику поняття “діяльність” дав Е.Г. Юдін [248]. Це
поняття вміщує п’ять основних функцій (пояснювальну, структурного
розчленування, управління, проектування, цінності), тобто має
поліфункціональний характер, що важливо для наших досліджень.
Поряд з поняттям діяльності доцільно використовувати ідеї системного аналізу —
критеріїв гармонії для вивчення продуктивної, оптимальної дії взаємозв’язку
мислення, почуттів та уяви в активному розвитку критичності людини.
Поняття “система” вказує на наявність множини елементів з відношеннями та
зв’язками між ними, утворюючих певну цілісність [116] .
Ми скористались поняттям “гармонія” і похідним від нього – “золотим перерізом”.
Останнє не є натуральним з цього ряду чисел. Це число несумірне з одиницею –
будь-якою цілісністю, але своєю величиною може відобразити стан цілісності –
наявність чи відхилення її від стану гармонії .
2. Поняття гармонія.
Виходячи з того, що гармонія – єдність протилежного в певній цілісності,
визначимо протилежності, які існують у взаємозв’язку мислення, почуттів та
уяви, їх три пари:
1) розвиток та руйнація почуттів;
2) розвиток та руйнація уяви;
3) розвиток та руйнація мислення.
Ці пари протилежностей складають у взаємозв’язку певну цілісність, яка активно
впливає на розвиток критичного мислення в пізнавальній діяльності людини.
Протилежності в гармонійно розбудованій цілісності — взаємозв’язку психічних
процесів мислення, почуттів та уяви, — коли вони прогресивно розвиваються і
активно впливають на розвиток критичного мислення, повинні бути пропорційними.
Тобто співвідношення частин (мислення, почуттів, уяви) між собою і з цілісністю
(взаємозв’язок) треба зберігати постійними, а співвідношення повинні
витримуватися в межах модуля від 0,618 до 1,618. Співвідношення частин — модуль
або міра — може змінюватися, що і визначає напрямок розвитку взаємозв’язку
мислення, почуттів та уяви у спрямуванні розвитку критичного мислення людини:
1) взаємозв’язок мислення, почуття та уяви у стані гармонійної цілісності;
2) взаємозв’язок мислення, почуттів та уяви у стійкому стані;
3) взаємозв’язок мислення, почуттів та уяви, коли він руйнується.
Зрозуміло, до вивчення взаємозв’язку мислення, почуттів, уяви у зовнішніх діях
на сучасному етапі розвитку психології важко застосувати пряме вимірювання, але
це не значить, що воно не може бути здійсненим. Але важливо те, що, виходячи з
поняття гармонії і її властивостей — дихотомічності, відкривається можливість
визначити мету розвитку взаємозв'язку мислення, почуттів, уяви. А саме розвиток
їх — це такий рух уперед, коли витримується гармонійна пропорційність між
компонентами мислення, почуттів, уяви людини, а навчальні впливи сприяють
прогресові розвитку критичного мислення, поступовому створенню нової якості —
критичності людини, яка зупиняє процеси руйнування гармонії пізнавальної
діяльності людини. Тобто відношення, як між компонентами мислення, почуттів,
уяви у взаємозв’язку, так і в системі “розвиток — руйнування”, повинні
витримуватись в межах модуля “золотого перерізу” від 0, 618 для тенденцій, що
убувають, до 1, 618 тенденцій, що наростають.
Випробовування на вимір “Золотого перерізу” методика була розроблена
В.В. Клименком [103, 104, 105, 106, 107, 108, 110] та модифікована нами.
Розміщена вона була в бланку тесту Е.П. Торренса (див. додаток В). На початку
роботи над тестом КТТМ потрібно було розділити відрізок довжиною десять
сантиметрів на дві нерівні частини так, щоб це подобалось піддослідному. Ту ж
саму роботу потрібно було виконати по завершенні роботи над тестом КТТМ,
розділивши відрізок довжиною п’ятнадцять сантиметрів, виконуючи попередні
умови. П’ятнадцятисантиметровий відрізок був взятий з метою неповторення
довжини та блокування дії збереження і фіксації в пам’яті піддослідних
попереднього досвіду роботи їх з десятисантиметровим відрізком.
Золота пропорція виникла за однієї умов