РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІСТУ,
МЕТОДІВ І ФОРМ ТЕАТРАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕС
ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Зміст театральної складової підготовки майбутніх учителів початкових класів
З метою виявлення сучасного стану використання ТП у підготовці майбутніх учителів початкових класів нами здійснено спеціальне дослідження, яке передбачало розв'язання таких основних завдань:
1. Перевірити відповідність між театральною складовою змісту початкової загальної освіти та такою ж складовою змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів.
2. Обґрунтувати основні характеристики психологічної готовності майбутніх учителів до використання ТП у професійній діяльності.
3. Виявити рівні психологічної готовності майбутніх спеціалістів початкової ланки освіти до використання ТП у професійній діяльності.
Теоретичний аналіз державних документів у галузі освіти показав, що основними освітніми тенденціями в оновленні змісту освіти є його гуманітаризація та стандартизація. Ці тенденції викликані необхідністю досягнення національною системою освіти світового рівня. Під стандартом освіти розуміють систему основних показників, що є складовими державної норми освіченості конкретного фахівця. Безперечно, за таких умов якість підготовки майбутніх учителів визначається їхньою готовністю до реалізації у власній професійній діяльності вимог Державного стандарту початкової загальної освіти. Відповідно, між змістовими компонентами НВП у загальноосвітній і вищій педагогічній школі мають існувати взаємозумовленість і взаємоузгодженість.
Встановлюючи відповідність між театральними складовими змісту початкової освіти та професійної підготовки майбутніх учителів, нами проаналізовано Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі "Мистецтво", навчальні плани, програми, підручники для початкової школи та педагогічних ВНЗ.
Під театральною складовою змісту початкової загальної освіти ми розуміємо систему наукових знань про театр як мистецтво, практичних навичок, умінь і досвіду в галузі театральної діяльності та творчості, якими має оволодіти учень у початковій школі.
З метою виявлення змісту театральної діяльності молодших школярів і прогнозування ролі вчителя в цьому процесі, окрім Державного стандарту початкової загальної освіти в галузі "Мистецтво", проаналізовано інтегровані програми "Мистецтво" для 4-річної початкової школи, розроблені під науковим керівництвом Л.М.Масол [163], О.П.Щолокової [172], програми Міністерства освіти і науки України для середньої загальноосвітньої школи (1-2 класи) [211], низку підручників і посібників для початкової школи.
Так, згідно з програмою Л.М.Масол, у 1-4 класах курс "Мистецтво" має на меті оволодіння молодшими школярами своєрідністю, а водночас і спорідненістю художньо-образної мови різних видів мистецтв (музичного, образотворчого, хореографічного, театрального, екранного) і специфічністю відображення в них навколишнього світу.
Зміст програми включає такі умовно виділені наскрізні складові як сприймання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична художньо-творча діяльність учнів, естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).
Орієнтовна навчальна програма включає 16 тем, які об'єднані в чотири цілісні блоки: "Абетка мистецтв" (1 клас); "Краса довкілля у мистецтві" (2 клас); "Образ людини в мистецтві" (3 клас); "Світ у мистецьких шедеврах" (4 клас).
У процесі аналізу тематичних блоків ми виокремили предметний зміст і кінцеві результати, що стосуються змістової лінії синтетичних видів мистецтв, зокрема, театрального. Наприклад, тематичний блок "Абетка мистецтв" передбачає формування в учнів уявлень про навколишній світ, наповнений красою та розмаїттям звуків, кольорів, ліній, рухів і жестів, з яких народжуються різновиди мистецтв, у тому числі й театральне; елементи образної мови ТМ, специфіку творчої діяльності театральних митців; елементи візуального мистецтва в театрі (маски, костюми, декорації); музичне й декоративно-художнє оформлення спектаклю; ТМ як синтетичний і колективний вид творчості, його спільні та відмінні ознаки у порівнянні з іншими видами мистецтв.
У процесі сприймання і практичної навчальної діяльності молодші школярі мають засвоїти особливості музично-театральних жанрів: опери, балету, мюзиклу та дитячої музичної казки. Наприкінці навчального року в результаті вивчення тематичного блоку "Абетка мистецтв" учні мають уміти:
- використовувати виражальні засоби ТМ для передачі характерів персонажів пісень, дитячих опер, балетів, музичних казок;
- виконувати на елементарному рівні сюжетні декорації до літературних і музичних творів, площинні та об'ємні театральні маски як важливий елемент сценічного костюму шляхом поєднання різноманітних художніх технік (пластилін, кольоровий картон, гуаш, конструювання з паперу);
- застосовувати набутий творчий досвід для створення самостійних графічних, живописних та об'ємних композицій;
- висловлювати своє ставлення до творів ТМ.
Для сприймання та аналізу-інтерпретації пропонуються такі музичні спектаклі: опера-казка К.Г.Стеценка "Івасик-Телесик" , опера М.А.Римського-Корсакова "Золотий півник" (уривки) , балет П.І.Чайковського "Лускунчик" (уривки) та ін.
Для формування навичок і вмінь практичної діяльності учнів в галузі ТМ передбачено участь першокласників у театралізованих піснях-іграх, піснях-інсценізаціях ("Ходить гарбуз по городу", "Ой на горі жито", "Ой єсть в лісі калина", "Подоляночка"), театралізації О.І.Білаша-Г.Чубача "Свято Букваря" ("Алфавітні усмішки"), рольових іграх із циклу "Митці" (композитор, виконавець, художник, хореограф, лібретист, режисер, педагог та ін.).
Важливе місце належить самостійному створенню учнями елементів сюжету та озвучуванню персонажів музичних казок, мультфільмів тощо. Для творчої діяльності передбачено роботу над колективною багатофігурною композицією "Театр ляльок". У процесі такої