РОЗДІЛ 2. ІЛЛЕГАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МІСЦЕ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ У ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ
2.1. Компаративний аналіз рівня, передумов та чинників іллегалізації національних економік
Як вже зазначалося у першому розділі, одним з деструктивних наслідків глобалізації є збільшення масштабів іллегального сектора світової економіки. Ця проблема актуальна не лише для слаборозвинених країн та країн з транзитивним типом економіки, але й для розвинених країн з огляду на певні об'єктивні закономірності розвитку світового суспільства.
Існують універсальні (притаманні кожному виду економічної системи) та індивідуальні чинники іллегалізації. Перші мають більш загальний характер впливу на іллегальний сектор і об'єднуються у декілька груп: (1) тенденція до встановлення монопольного контролю; (2) обмеженість та недостовірність інформації; (3) нездатність ринку виготовляти суспільні блага; (4) нездатність ринку усувати зовнішні ефекти (екстерналії); (5) нездатність ринку забезпечити соціально прийнятні межі нерівності; (6) обмеженість об'єктивної інформації для прийняття рішень; (7) недосконалість політичної системи; (8) нестача мотивації до здійснення господарської діяльності; (9) обмежені можливості контролю над державним апаратом; (10) самодостатність іллегальної економічної діяльності; (11) анонімність і колективність жертв іллегалізації; (12) можливість практично безкарного розподілу збитків від кримінальної діяльності на невизначене коло осіб.
Основним чинником, що сприяє зростанню обсягів іллегалізації слід вважати можливість монополізації ринку. Тенденція до встановлення монопольного контролю є властивою ринковому механізму. У прагненні максимізувати прибуток кожен суб'єкт ринку намагається усунути конкурентів. Ринкова система не має внутрішніх механізмів, що протидіють цій тенденції. Тенденція до обмеження конкуренції настільки домінуюча, що у економічній науці зустрічається визначення чесної конкуренції як міфу, а змова про ціни та інші форми несумлінної конкуренції визначається як загальноприйнята ділова практика. Об'єктивна тенденція до монополізації посилюється також завдяки такій особливості сучасного ринку як неповнота та нерівномірність розподілу інформації. Внаслідок цього суб'єкт ринку може одержати перевагу завдяки доступу до ексклюзивного джерела інформації, одержанню інформації раніше від конкурентів та іншими способами, не пов'язаними з ефективністю використання ресурсів. У зв'язку з цим інформація набуває ринкової вартості і стає товаром, що реалізується на нелегальному ринку в результаті встановлення корупційних відносин і економічного шпигунства. Неповнота інформації - це один з визначальних недоліків ринкового механізму. За умови досконалої конкуренції продавці і покупці користуються необмеженим і безкоштовним доступом до необхідної інформації.
Проте у реальності спостерігається "інформаційна асиметрія", коли інформація, важлива для прийняття рішень про покупки, інвестиції, перебуває у розпорядженні одного або обмеженого кола учасників ринку. Монопольне володіння інформацією дозволяє її власникові використовувати її у своїх цілях і на шкоду іншому суб'єкту ринку. "Інформаційна асиметрія" обмежує можливості виробників і породжує проблему нездатності ринку виготовляти суспільні блага (національна оборона, забезпечення правопорядку, об'єкти загальнодоступної інфраструктури), що споживаються всіма членами суспільства незалежно від того, якою мірою вони оплатили користування ними. Через нездатність ринку виготовляти суспільні блага ця функція покладається на державу, яка забезпечує їх виробництво, мобілізуючи кошти потенційних споживачів за допомогою системи оподатковування. Властивий суспільним благам принцип невинятковості, що полягає у тому, що споживач не може бути позбавлений суспільних благ, надає можливість користуватися цими благами незалежно від участі у формуванні фондів для їх виробництва. Це створює так звану "проблему безбілетника", або "фрірайдера" - незаконного і безкоштовного користувача суспільними благами, яка у реальній економічній практиці приймає форму ухилення від оподаткування. Існує також проблема, пов'язана із неможливістю диференціювання податкового навантаження відповідно до індивідуального попиту на суспільні блага. Невідповідність податкового навантаження індивідуальному попиту на суспільні блага також може стати причиною ухиляння від сплати податків і обов'язкових платежів. Ця проблема породжує іншу - нездатність ринку усунути зовнішні ефекти - екстерналії (наприклад, екологічні злочини) Однією з базових передумов іллегалізації є нездатність ринкового механізму забезпечити соціально прийнятні межі нерівності в ринковій економіці. Загалом ринковий механізм є нейтральним до соціальних і моральних вимог і має тенденцію до невиправданої диференціації доходів і майна між учасниками ринкових відносин. Навіть в умовах державного втручання ця проблема залишається актуальною, оскільки політика розподілу може не відповідати нормам, прийнятим у суспільстві, в окремих соціальних групах або серед окремих індивідів. Високий рівень диференціації доходів і майна у поєднанні із суб'єктивним сприйняттям розподілу як несправедливого стає важливою умовою для морального самовиправдання при здійсненні майнових правопорушень і злочинів. Це відноситься, зокрема, до ухилення від обов'язкових платежів і незаконного одержання виняткових прав на пільги, компенсації й інші трансферти за рахунок бюджету і позабюджетних фондів.
Усунення недоліків ринкового механізму передбачається здійснювати за допомогою державного втручання в діяльність ринкових суб'єктів і регулювання економічних відносин, проте не завжди вада ринку може бути компенсована ефективним втручанням держави.
Недосконалість політичного процесу відноситься до істотних дисфункцій держави. Характерними рисами сучасного політичного процесу виступають раціональне "використання" виборців, можливість прийняття довільних і маніпуляційних рішень, вплив груп спеціальних інтересів і гонитва
- Київ+380960830922