РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЕКСТЕНСИВНОГО ТА ІНТЕНСИВНОГО АНАЛІЗУ БЕЗРОБІТТЯ
2.1. Суть та основні етапи проведення екстенсивного аналізу безробіття
Безробіття - соціально-економічне явище, відноситься до процесу соціального руху населення та потребує глибокого дослідження. Як уже відмічалось, проблематикою удосконалення методики аналізу безробіття займались ряд вчених, але на сьогоднішній день не існує алгоритму комплексної статистичної оцінки безробіття.
Взагалі, існує два основних напрями дослідження соціально-економічних явищ:
- екстенсивний аналіз;
- інтенсивний аналіз.
Екстенсивний аналіз соціального руху населення передбачає всебічне дослідження як з демографічної, так і соціально-економічної точки зору новоутворених сукупностей - вільних робочих місць і вакантних посад; чисельності громадян, які звернулися до служби зайнятості з питань працевлаштування; чисельності безробітних. При цьому величина новоутворених сукупностей визначається шляхом накопичення даних в процесі поточного обліку за певний проміжок часу (як правило рік).
Зауважимо, що дослідження процесу безробіття в нашій країні здійснюється обособлено без розподілу на екстенсивний та інтенсивний аналіз. Такому розподілу підпорядковуються сукупності демографічної статистики [ 119].
Взявши за основу методологію аналізу соціально-економічних явищ маємо на меті розробити та апробувати методику екстенсивного та інтенсивного аналізу безробіття. Отже, екстенсивний аналіз безробіття передбачає вивчення обсягу та складу сукупності безробітних на певній території за визначений період часу та включає ряд етапів (рис.2.1).
Рис.2.1 Етапи здійснення екстенсивного аналізу безробіття
Як видно із рис. 2.1 екстенсивний аналіз безробіття можна підрозділити на дві складові частини, в залежності від мети дослідження. Так, маючи на меті дослідження чисельності безробітних в динаміці - статистичному аналізу підпорядковується часовий ряд. Враховуючи те, що сукупність безробітних формується на фоні значної регіональної варіації, то в разі здійснення екстенсивного аналізу чисельності безробітних у регіональному розрізі слід здійснювати дослідження розподілу сукупності безробітних за регіонами.
Як уже відмічалось раніше, диспропорції на ринку праці, а саме незбіг попиту та пропозиції робочої сили за кількісними та якісними характеристиками є наслідком безробіття населення. Тому важливою характеристикою ринку праці і є рівень безробіття. Аналіз діючої системи показників оцінки безробіття свідчить, що найчастіше використовують показник рівня безробіття, де знаменником є чисельність економічно активного населення.
Тому, для кількісної характеристики взаємозв'язку сукупності безробітних з економічним активним населенням необхідно використовувати на меті використовувати інтенсивний аналіз, але перш ніж охарактеризувати інтенсивність протікання безробіття охарактеризуємо його абсолютний обсяг в динаміці за представленою вище схемою.
При статистичному вивченні динаміки соціально-економічних явищ обмежуються тим, що порівнюють величину та склад досліджуваного об'єкту в різні точки часу.
Досліджуючи сукупність безробітних в першу чергу охарактеризуємо її як соціально-економічне явище в динаміці. Так, процесу безробіття властиві дві взаємопов'язані риси: динамічність та інерційність. Динамічність проявляється зміною рівнів і варіації показників, що характеризують процес, інерційність - сталістю механізму формування процесу, напрямку та інтенсивності динаміки протягом певного часу. Отже, поєднуючи усі ці риси ряд динаміки сукупності безробітних у будь-який момент t містить залишки минулого, основи сучасного і зародки майбутнього.
Необхідно зауважити, що ряди, в яких рівні коливаються навколо постійної середньої, називаються стаціонарними [79, с.56]. Соціально-економічні ряди, як правило, нестаціонарні.
Слід відмітити, що в першому розділу дисертаційної роботи була представлена динаміка чисельності безробітних та здійснено її первинний аналіз. Крім того, відзначимо, що в зв'язку із зміною періоду спостереження та уточнення критеріїв визначення зайнятих та безробітних осіб співставлення в динаміці з даними щорічних обстежень є некоректним.
Як наглядно ілюструє графік (рис.2.2) та уже відмічалось у 1 розділі сукупність безробітних має певну тенденцію зниження в порівнянні з 1 кварталом 1999 року.
Рис.2.2 Динаміка чисельності безробітних в Україні
При моделюванні динамічного процесу безробіття причинний механізм формування властивих йому закономірностей у явному вигляді не враховується. Так, ми маємо розглядати процес безробіття як функцію часу. Певна річ, час не є фактором даного соціально-економічного процесу, адже зміна часу t просто акумулює комплекс постійно діючих умов і причин, які визначають процес безробіття.
Щоб на основі послідовності числових рівнів мати уявлення про розвиток безробіття, при складанні ряду динаміки маємо виконати ряд очевидних змістовних і формальних вимог, що зводяться до наступних [103]:
- необхідна правильна періодизація розвитку - розчленовування досліджуваного явища - безробіття на однорідні етапи розвитку, однорідні й історичні періоди;
- повинна витримуватись одноякісність окремих рівнів тимчасового ряду - розглядатися одна і та ж суспільна група населення;
- повинні виконуватися умови порівнянності рівнів з погляду однаковості одиниць виміру, однакової періодичності реєстрації для моментних рядів, однакових границь об'єкта безробіття;
- величини тимчасових рядів повинні відповідати інтенсивності досліджуючого процесу безробіття;
- необхідне виконання вимоги упорядкованості рівнів у часі. Так, маємо не допускати аналіз рядів із пропусками окремих рівнів, якщо ж такі пропуски неминучі, то їх необхідно за