Ви є тут

Статистика ринку праці в сільській місцевості регіону (на прикладі Вінницької області)

Автор: 
Ігнатов Сергій Новомирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000373
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ
В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
2.1. Статистичний аналіз соціально-економічних перетворень
в сільській місцевості
Система показників соціально-економічних процесів в сільській місцевості
регіону являє собою сукупність специфічних й узагальнюючих показників,
побудовану в логічній послідовності і пов’язану смисловою єдністю. Така система
дає можливість вивчити закономірності суспільного виробництва, умови
функціонування елементів економіки, сам процес і результат діяльності економіки
як єдиного цілого та вплив цих результатів на рівень життя. При цьому система
статистичних показників виконує такі функції:
пізнавальну, яка дає змогу встановити тенденції в соціально-економічному явищі,
що розглядається;
управлінську, яка дозволяє сформулювати рішення відносно явища, що
розглядається.
Ринок праці, що досліджується, за специфікою знаходиться в сільській
місцевості регіону, тому соціально-економічні процеси, які тут відбуваються,
пов’язані, насамперед, з таким видом економічної діяльності, як
сільськогосподарське виробництво, яке об’єднує дві підгалузі: рослинництво і
тваринництво. І в першій, і в другій здійснюється процес натурального
відтворення сільськогосподарської продукції (рослин і тварин), що контролюється
людиною. Соціально-економічні особливості сільського господарства полягають в
тому, що даний вид продукції виготовляють підприємства, які засновані на різних
формах власності. Разом з тим специфіка організації виробництва і
господарювання зумовлює потребу у застосуванні різних форм статистичного
спостереження. Особливістю статистичних показників, які характеризують
сільськогосподарську діяльність, є їх широке використання при розрахунках.
Продукцію сільського господарства обліковують в натуральному та вартісному
вираженнях. Облік сільськогосподарської продукції у вартісному вираженні
здійснюється за допомогою певної системи статистичних показників, які дають
змогу охарактеризувати різні сторони процесу відтворення продукції. Вартісні
показники продукції сільськогосподарського виробництва використовуються при
вивченні динаміки виробництва сільськогосподарської продукції, складу, оцінки
товарності, впливу різних факторів на її обсяг. При аналізі продукції
сільського господарства у вартісному вираженні широко застосовують відносні
величини структури. Аналізуючи дані про сільськогосподарську продукцію
застосовується метод групувань. Типологічні групування здійснюють, передусім,
за категоріями господарств. Це дає змогу виявити роль і значення кожної
категорії господарств.
Для оцінювання впливу окремих факторів на розміри вартісних показників
продукції сільського господарства, а також показників її виробництва в
розрахунку на душу населення і на 100 га сільськогосподарських угідь (ріллі)
широко використовуються факторні аналітичні групування – як однофакторні, так і
багатофакторні, дисперсійний, кореляційно-регресивний аналіз. Динаміку
виробництва сільського господарства вивчають за допомогою побудови і аналізу
рядів динаміки її вартісних показників.
Соціально-економічні процеси в суспільному виробництві безпосередньо впливають
як на всі без винятку чинники, так і суб’єкти ринку праці. Для з’ясування цих
причинно-наслідкових зв’язків розглянемо соціально-економічне становище в
сільській місцевості області.
Вінниччина відноситься до регіону, в якому здійснюється виробництво значної
частки сільськогосподарської продукції України. Питома вага області у
загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства України
складала в 2003 році 5,9% ( третє місце серед регіонів України ), в тому числі
рослинництва – 6,3%, тваринництва – 5,4% (відповідно друге і четверте місця).
Проте динаміка виробництва валової продукції сільського господарства в області
свідчить про загальне зменшення її обсягів, в 2003 році у порівнянні з 1995
роком обсяг виробленої сільськогосподарської продукції зменшився на 26,6%, по
відношенню до 1990 року – вдвічі. Сільгосппідприємствами області в 2003 році
вироблено валової продукції на суму 1089,9 млн. грн., що становить 70%
попереднього року, в тому числі продукції рослинництва – на суму 813,6 млн.
грн. (69,1%), тваринницької – на суму 276,3 млн. грн. (72,9%). В 2003 році
господарствами населення вироблено продукції в 1,8 разу більше, ніж
сільськогосподарськими підприємствами, в тому числі продукції рослинництва
більше від сільгосппідприємств в 1,5 разу, а продукції тваринництва – в 3 рази.
Питома вага господарств населення у виробництві валової продукції усіх
категорій господарств склала 65%, в тому числі продукції рослинництва – 59,3% і
продукції тваринництва – 75,2% [160, с.21]. Динаміка виробництва валової
продукції сільського господарства області свідчить про нестабільне становище в
сільгосппідприємствах, а також про поступове зменшення питомої ваги
сільгосппідприємств у виробництві валової продукції сільського господарства
області і збільшення впливу господарств населення в загальних показниках
обсягів валової сільгосппродукції (рис.2.1).
Спад виробництва продукції в сільгосппідприємствах є результатом впровадження
реформ, які вплинули на зменшення посівних площ в сільгосппідприємствах і
привели до зростання їх у господарствах населення (рис.2.2).
Перерозподіл земель та економічні умови господарювання вплинули на розмір
посівних площ сільськогосподарських культур. Під урожай 2003 року
господарствами всіх форм господарювання було засіяно 85,1% ріллі, що менше
попереднього року на 9,7 в. п. У порівнянні з по