РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ НАПРЯМИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Ефективність формування та функціонування агроформувань ринкового типу
На сучасному етапі аграрна політика держави спрямована на подальше реформування сільського господарства і пов'язаних з ним галузей. Тому структурне і технологічне оновлення сільськогосподарського виробництва, а також створення нових підприємницьких структур повинне забезпечувати збільшення виробництва та поглиблення переробки продукції, зниження її собівартості, формування доходів для сплати податків, створення внутрішньогосподарських фондів нагромадження і споживання.
Зміна організаційно-правових форм в аграрному секторі сприяла створенню умов для формування класу приватних власників на селі, які спроможні будуть залучати інвестиції, запроваджуючи прозорі ринкові відносини. Кінцевим результатом цього процесу є формування виробничих структур на всіх рівнях (мікро - галузевий, макро - світовий).
З урахуванням світової практики, а також реалій економічного життя, модель сільського господарства України перехідного періоду, з нашої точки зору, зорієнтована на три сектори. Перший - підприємницький - представлений крупними організаційними структурами (господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні підприємства) зі стратегічною орієнтацією на одержання максимального прибутку і вирішення проблеми забезпечення продовольством на національному рівні. Другий - класичний - селянський сектор, особисті підсобні господарства населення стратегічно зорієнтовані на регіональний продовольчий ринок, не є основним місцем роботи для основної частини їх власників, хоча за доходами вони займають провідне місце. Третій - селянське (фермерське) господарство. На перехідному етапі він займає проміжне місце між вказаними секторами.
Основний висновок такий: в країні відійшли від монопольної державної власності на землю, утворилося багатоукладне володіння і користування землею. Замість колгоспно-радгоспної форми організації сільського господарства виникли різноманітні агроформування на засадах приватної власності. Намітився чіткий перехід агропромислового виробництва до ринкової економіки. Майже повністю задовольняються потреби населення в землі для особистих господарств, городництва та дачного господарства.
Серед основних якісних змін аграрного виробництва стала трансформація основних форм господарської діяльності сільгоспвиробників. Якщо в першій половині 90-х років основними організаційними формами господарювання були колективні сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства, то на сьогоднішній день ситуація змінилася. Реформування колективного сектора призвело до виникнення цілої низки нових типів підприємств. Водночас, як показують результати дослідження, питома вага різних типів реорганізованих підприємств у загальній кількості є неоднаковою, особливо в розрізі адміністративних областей країни.
Відповідно до Національної програми розвитку агропромислового виробництва на 1996 - 2005 р.р. в Херсонській області відбулися процеси реформування земельно-майнових відносин на основі приватизації і роздержавлення власності колективних сільськогосподарських підприємств та підприємств взаємопов'язаних з ними галузей АПК. Основними типами господарств, які сформувалися в результаті реформ є господарчі товариства, приватні підприємства та виробничі кооперативи. Їхня питома вага серед досліджених підприємств становить, відповідно 54%, 17%, 17% (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка створення різних організаційно-правових форм господарств*
Показники01.01.2001р.01.01.2002р.01.01.2003р.од.%од.%од.%Реформовані КСП282-282-282-на їх базі створено агроформувань390100421100402100з них: ТОВ19650,318946,019548,0ПСП8722,37618,06017,0СВК7318,76415,07017,0АТ174,46114,05112,0Інші174,3317,0266,0 *Розраховано за даними Головного управління сільського господарства і продовольства Херсонської облдержадміністрації за 2002р.
Доля орендних, приватно-орендних підприємств є незначною. Як показують результати дослідження, переважна більшість реформованих підприємств (74%) була створена протягом останніх п'яти років, а отже, вони поки що мають незначний досвід роботи у нових умовах. Причому досвід роботи 36% реформованих підприємств становить менше двох років. Така ситуація пояснюється, передусім, тим, що активне реформування сільськогосподарських підприємств почалося лише наприкінці 1999 року та тривало у наступних роках..
Так, у Херсонській області кількість реформованих сільськогосподарських підприємств у 1992 р. становила 55%, у 1999 р. їх питома вага зросла до 70%. Протягом кількох років реформи в аграрному секторі з різних причин зволікались. Необхідним поштовхом доведення їх до кінця став Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999р.,який і дозволив усунути суперечності у правовій основі колишніх КСП. Реформування було проведене на принципах приватної власності на землю і майно. На 1 липня 2000 р. в області налічувалося 380 новостворених господарств, з них 72 приватних, 190 товариства і 72 кооперативи.
Станом на 01.12.1999р.
Станом на 01.01.2001р.
Станом на 01.01.2003р.
Рис.2.1.Структура підприємств різних організаційних форм в їх загальній кількості
При цьому в останні три роки нами виділені наступні результати та тенденції розвитку реформованих господарств:
1. За період 2000 - 2003 р.р. частка господарських товариств у структурі аграрних підприємств збільшилася з 54% до 61%, сільськогосподарських кооперативів зменшилась з 19% до 17%, приватних підприємств - з 22% до 17%.
2. Найбільша кількість підприємств - 192 заснована 2 -10 особами. Четверть підприємств - 86, засновано однією особою, зазвичай, засновник-господар працездатного віку. Серед одноосібних засно