РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ МІСТА З РОЗВИТКУ
ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ
2.1. Аналіз реальної практики з розвитку духовної культури вчителя засобами
методичної служби закладів освіти
Визначені у першому розділі теоретико-методологічні основи дослідження проблем
розвитку духовної культури вчителя в системі методичної роботи закладів міста
зумовили розробку та проведення експериментальної роботи, яка складалася з
констатуючого та формуючого етапів.
На етапі констатуючого експерименту вирішувалися наступні завдання:
* аналіз методичних проблем, над якими працювали педагогічні колективи міста;
* аналіз ставлення керівників закладів освіти до методичної роботи;
* аналіз планів методичних об’єднань шкільного та міського рівнів стосовно
досліджуваної проблеми;
* вивчення педагогічного досвіду щодо розвитку духовної культури особистості
вчителя в закладах освіти міста Луганська та інших міст країни;
* аналіз чинників, які впливають на процес розвитку духовної культури
особистості вчителя;
* аналіз рівня розвитку духовної культури вчителів м. Луганська та Луганської
області;
* аналіз рівня ефективності діяльності методичних служб закладів освіти міста з
розвитку духовної культури сучасного вчителя.
В організації експериментальної роботи на етапі констатуючого експерименту ми
дотримувались основних вимог, які пред’являються сучасною
психолого-педагогічною наукою та практикою:
* організація попереднього теоретичного аналізу досліджуваної проблеми;
* органічний зв’язок з масовим педагогічним досвідом;
* коректне визначення мінімально необхідного числа експери-ментальних об’єктів
та тривалість проведення експерименту;
* вибір адекватних методів та методик експериментальної роботи.
Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі методичного відділу
управління освіти Луганської міської ради, відділу освіти Станично-Луганського
району Луганської області, відділів освіти м. Алчевська, Сєвєродонецька та
Кремінського району Луганської області, профтехучилищ міста Луганська.
Дослідженням були охоплені вчителі шкіл міста Луганська, серед яких 2 ліцеї –
багатопрофільний і ліцей іноземних мов; 10 спеціалізованих шкіл – №№ 1, 5, 21,
30, 36, 42, 54, 57, школа дизайну, експериментальна школа розвитку дитини,
школа-гімназія №52, загальноосвітні школи №№ 8, 11, 13, 16, 17, 18, 20, 22, 26,
28, 33, 41, 45, 47, 48, 49, 51, 53, 55, 59, 60.
Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи з проблеми розвитку
духовної культури особистості вчителя вимагала визначення обсягу
репрезентативної вибірки вчителів. Використовуючи дані соціології, зокрема
метод структурної ідентифікації, експериментальні та контрольні групи
відбиралися як мікромоделі генеральної сукупності та склали обсяг вибірки в 670
чоловік. На етапі констатуючого експерименту, як у контрольних, так і в
експериментальних групах, використовувалися однакові методи дослідної роботи.
Експериментальна робота проходила на двох рівнях: міському (система методичної
роботи з різними категоріями педагогів щодо розвитку духовної культури);
шкільному (система методичної роботи закладів освіти).
Важливою умовою проведення дослідно-експериментальної роботи є визначення й
обґрунтування критеріїв ефективності діяльності системи методичної роботи
закладів освіти міста з питання розвитку духовної культури вчителя. Критерій
(від грецьк. Kriterion) – ознака, за якою відбувається оцінка, визначення,
класифікація чого-небудь. Визначення критеріїв розвитку духовної культури
особистості вчителя надає можливість зробити висновки щодо перевірки реалізації
мети процесу розвитку духовної культури вчителя, оцінки ступеня її реалізації.
Критерій можна розглядати як певне “мірило”, на підставі якого здійснюється
оцінка. З іншого боку, критерій може слугувати ідеальним взірцем того явища,
яке вивчається. Визначення системи критеріїв розвитку духовної культури вчителя
виконує наступні функції: перевірка ступеня реалізації визначених цілей
процесу; діагностична; прогнозування; планування.
Визначені нами в першому розділі критерії методичної роботи дозволили виділити
такі критерії ефективної діяльності методичної служби з розвитку духовної
культури особистості вчителя:
* критерії релевантності як відповідність спрямування розвитку системи освіти
соціальним запитам;
* критерій результативності як зв’язок з наміченою метою роботи;
* критерій рентабельності як раціональне використання наявних ресурсів для
досягнення значимих педагогічних результатів.
Названі критерії тісно пов’язані один з одним і є взаємодоповнюючими. Виділені
критерії використовувалися при виборі методик і проведенні констатуючого
експерименту дослідження.
Характер роботи та вимоги сучасної науки щодо аналізу реального стану
досліджуваної проблеми визначили вибір методів і методичних прийомів
дослідно-експериментальної роботи на даному етапі дослідження: аналіз
нормативних документів, документів закладів освіти, планів методоб’єднань,
узагальнення педагогічного досвіду; метод включеного спостереження; методи
опитування (анкетування, інтерв’ю, бесіда); метод експертної оцінки, метод
діагностичних завдань. Комплексне застосування методів дослідження на етапі
констатуючої частини дослідження допомогло різнобічно вивчити особливості
взаємозв’язку розвитку духовної культури вчителів та системи методичної роботи
школи.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем діяльності методичних служб
закладів освіти (В.Бондар, Г.Данилова, Г.Єльнікова, А.Єрмола, В.Загвязинський,
І.Жерносєк, Ю.Конаржевський, В.Лізинський, Н.Немова, Н.Островерхова,
В.Пікельна,
- Київ+380960830922