РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика матеріалів дослідження
В основу роботи покладені спостереження над 216 хворими з ПС, що перебували на лікуванні в торакальному відділенні Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру в період з 1992 по 2002 рік.
Серед обстежених віком від 14 до 74 років чоловіків було 96 (44,4 %), жінок - 120 (55,6 %). Розподіл хворих за статтю та віком представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
ВікКількість хворихУ від-соткахЗлоякісні пухлиниДоброякісні пухлиничоловіківжінокчоловіківжінок10-19219,78102120-296429,628314130-394420,417241240-493214,813141450-592712,59112560-69209,35735Понад 7083,72411Разом216100821011419
З табл. 2.1 видно, що найбільшу захворюваність реєстрували у хворих віком до 29 років, а найменшу - в групі понад 70 років. Злоякісні пухлини траплялися у 183 (84,7 %) хворих, тоді як доброякісні - у 33 (15,3 %). Середній вік у досліджуваній групі склав 41,9 року. Особи працездатнього віку склали 81% (175 хворих). Крім того, чим молодше був вік хворих, тим частіше у них зустрічалися злоякісні пухлини, і навпаки, чим старіше були хворі, тим частіше у них виявлялися доброякісні пухлини (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл хворих згідно з характером пухлини і віковими групами
Розподіл хворих з ПС проводили відповідно до вдосконаленої нами клініко-морфологічної класифікації первинних ПС (табл. 2.2) [46]. У представлену класифікацію не включені пухлини стравоходу і трахеї, тому що лише частина цих органів розташована в середостінні.
У таблиці 2.3 ПС розподілені за нозологічними формами. Відзначено, що в більшості хворих були злоякісні тимоми (94 хворих), на другому місці - лімфопроліферативні пухлини з ізольованим ураженням середостіння (66 хворих), на третьому - тератоїдні пухлини (30 хворих).
При розв'язанні питання про лікувальну тактику всі хворі були розподілені на 2 групи: в першу ввійшли 66 хворих із системними ПС (ЛГМ, НХЛ), другу групу склали 150 хворих із солідними ПС (тимоми, щитовидної залози, невриноми, тератоїдні пухлини). Найчастіше первинне виявлення ПС відзначалося під час профілактичного рентгенівського дослідження в поліклініці або стаціонарі, де хворі лікувалися з приводу інших захворювань (167 хворих - 77,3%), а також при їх звертанні в медичні установи загальнолікувальної мережі при наявності клінічних проявів (49 хворих - 22,7 %).
Таблиця 2.2
Клініко-морфологічна класифікація ПС
Групи пухлинНозологічні формиПухлини системного характеру (гемобластози)ходжкінські лімфоми (лімфогранулематоз)неходжкінські лімфомимієломна хворобалейкозиОрганні пухлинитимомищитовидної залозисерця і перикардаПозаорганні пухлини середостінняпухлини мезенхімального походженняневрогенні пухлинитератоїдні пухлинипухлини змішаного і нез'ясованого гістогенезуТаблиця 2.3
Розподіл хворих за морфологічними діагнозами
Групи хворих
ЗахворюванняКількість
хворихУ відсотках від загальної кількості хворих1. Системні пухлини, n = 66ЛГМ209,3НХЛ4621,32. Органні пухлини, n = 103тимоми9543,5пухлини щитовидної залози83,73. Позаорганні пухлини, n = 48невриноми177,9тератобластоми3013,9Разом216100 Найчастішими проявами первинних ПС (табл. 2.4) в досліджуваній групі хворих були: біль (44,4 %), задишка (32,9 %), кашель (34,7 %), загальна слабкість (31,5 %). У 33,7 % випадків пухлина ніяк клінічно не виявлялася.
Таблиця 2.4
Структура симптомів при пухлинах середостіння
Симптом або синдромКількість
хворихУ відсотках від загальної кількості хворихБез клінічних проявів7333,7Біль за грудниною9644,4Кашель7534,7Задишка7132,9Загальна слабкість6831,5Підвищення температури3817,6Пітливість2819,9Втрата ваги3114,4Зниження апетиту2812,9Набряклість обличчя, шиї, верхніх кінцівок219,7Шкірна сверблячка188,3Кровохаркання73,2Ціаноз шкіри обличчя і слизових73,2Розширення підшкірних вен грудної клітки53,2Синдром Горнера31,4Осиплість голосу20,9Дисфагія20,9 У більшості обстежених хворих (67,4 %) функція зовнішнього дихання була в межах норми. У 14,2 % хворих мала місце дихальна недостатність І-ІІ ступеня.
У 82 (37,9 %) обстежених хворих була супутня патологія, причому в 19,2% з них мали місце два і більше захворювання (табл. 2.5.).
Таблиця 2.5
Структура супутніх захворювань у досліджуваній групі хворих
Супутнє захворюванняКількість хворихУ відсотках від загальної кількості хворихІшемічна хвороба серця (включаючи аритмії)5826,9Гіпертонічна хвороба5224,1Хронічний бронхіт5324,5Ожиріння ІІ-ІІІ ст.3114,4Виразкова хвороба209,3Пієлонефрит188,3 Серед супутніх захворювань переважали ішемічна хвороба серця (26,9%), гіпертонічна хвороба (24,1 %), хронічний бронхіт (24,5 %).
2.2. Характеристика методів обстеження і лікування
Хворим з ПС для уточнення локалізації та етіології захворювання проводилося комплексне обстеження. Спочатку застосовували променеві методи. Інструментальне обстеження починали з рентгенологічного дослідження, що проводили стаціонарними рентгенодіагностичними апаратами РУМ-20 "Сапфир" і "NEO-DIAGNOMAX" відразу ж після надходження хворого в стаціонар. Обов'язковими дослідженнями для всіх хворих були багатопроекційна рентгеноскопія органів грудної порожнини, рентгенографія в прямій і в відповідній стороні ураження бічній проекціях, серединна томографія. Парасагітальні зрізи проводили в залежності від форми і локалізації пухлини. Однак не завжди застосування рентгенографії і томографії дозволяло провести диференційну діагностику виявлених патологічних змін у середостінні й установити точний діагноз. Труднощі в проведенні диференційної діагностики виникали в першу чергу через подібність рентгенологічних проявів при різних патологічних змінах. Пневмомедіастинографія, контрастне дослідження стравоходу проводилися на цьому ж