РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНО - ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД
ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ
2.1. Аспекти розвитку і теоретичні основи змісту навчання
інформатики в школі
Шкільна інформатика пройшла певний період свого розвитку. Даний етап може бути охарактеризований як період становлення, період аналізу й осмислення перших, дійсно широкомасштабних, практичних результатів, розвитку нових концепцій навчання інформатики.
Окремі факти розцінюються як протилежні точки зору на значущість і роль предмета "Основи інформатики і обчислювальної техніки" в системі шкільної освіти. Так він з одного боку не вивчається у деяких школах, а з іншого - включається окремими середніми і вищими навчальними закладами в список екзаменаційних. Не враховується той факт, що в процесі навчання інформатики використовуються навчальні посібники, цілком різні й ідеологічно не сумісні між собою. З ними у свою чергу не стикуються програми вступних іспитів у вищі навчальні заклади, з яких неможливо узагальнити однакові вимоги до рівня знань випускників.
Не вирішені раніше проблеми стають більш актуальними в наш час. Насамперед до їхнього числа варто віднести глобальні проблеми змісту навчання інформатики і технічного забезпечення шкіл. Потребують розв'язання і пов'язані з ними, не менш важливі, проблеми створення підручників з інформатики та відповідного програмного забезпечення для супроводу навчального процесу.
Актуальними є питання: "Яка роль інформаційних і комунікаційних технологій у загальноосвітньому процесі? Наскільки системними і ефективними мають бути інформаційні та комунікаційні компетенції для основної маси учнів? Як оптимально розподілити навчальний час для формування теоретичної бази знань учнів і їх практичних навичок?". Відповідь на них багато в чому визначить відповідь і на інші питання та на роль інформатизації як суттєвого напрямку модернізації системи освіти.
Питання удосконалення змісту і методики вивчення основ інформатики в середніх навчальних закладах досліджували Н.В.Апатова, С.А.Бєшенков, А.Ф.Верлань, О.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.Г.Житомирський, О.А.Кузнєцов, В.А.Каймін, А.Г.Кушніренко, В.Н.Касаткін, В.М.Монахов, Н.В.Морзе, Ю.С.Рамський, С.А.Раков, В.Д.Руденко, В.М.Шолохович, І.М.Яглом та інші.
Досвід і перспективи використання комп'ютерів у зарубіжній школі висвітлені в роботах М.Арісави, Н.Вірта, Р.Вільямса, Д.Джонассена, Г.Клеймана, Д.Кнута, Р.Макдона, К.Макліна, С.Пейперта, Д.Слейгла, Ч.Хоара, Б.Хантера.
У 1985 році, на час введення в школи курсу "Основи інформатики і обчислювальної техніки", був лише деякий досвід вивчення основ обчислювальної математики і програмування в школі. Такий предмет вивчався з початку 60-х рр. у школах і класах з поглибленим вивченням математики на базі обчислювальних центрів значних наукових і виробничих об'єднань. В основоположній публікації 1982р. у журналі "ЭКО" А.П.Єршов сформулював положення, що алгоритмічні і програмістські навички є фундаментальними компонентами людської діяльності в сучасному інформаційному суспільстві. "...Перед нами стоїть найважливіша проблема - виробити загальні принципи програмування, виділити у ньому основні поняття і висловити в загальноприйнятій формі. Такі задачі наука завжди вирішувала разом з освітою, і це значить, що рано або пізно світ ЕОМ і програм зіткнеться зі світом школи".
А.П.Єршов вбачав глобальну перебудову всієї системи шкільної освіти, ядром якої є інформатика. Він та його послідовники стверджували, що алгоритмічні та програмістські навички зводяться до наступного: уміти планувати структуру дій, необхідних для досягнення заданої мети за допомогою фіксованого набору засобів; будувати інформаційні структури для опису об'єктів і засобів; організовувати пошук інформації, необхідної для розв'язання поставленої задачі; правильно, чітко й однозначно формулювати думку в зрозумілій співрозмовнику формі і правильно розуміти текстове повідомлення; своєчасно звертатися до ЕОМ при розв'язанні задач із будь-якої галузі.
Подібні їдеї були започатковані ще раніше американським вченим С.Пейпертом і з ними погоджувались на той час більшість практиків, учених і дослідників в галузі інформатики та обчислювальної техніки. Сьогодні думки не настільки одностайні. Висловлювання А.П.Єршова "Програмування - друга грамотність" сприймається як метафора (що визнавав і сам автор).
Ще наприкінці 50-х рр. було висловлене припущення (В.С.Лєдньов) про необхідність включення в навчальний план школи нового навчального предмета, присвяченого вивченню інформаційних процесів. Але й у наш час багато дослідників вважають, що "у науці не цілком склалося уявлення про самий предмет інформатики як галузі наукового знання. Ще у меншій мірі обгрунтовано зміст (або предмет вивчення) інформатики як навчальної дисципліни в загальноосвітній школі. Підкреслимо, саме в загальноосвітній школі, що має принципове значення"[138, с.15].
Один із співавторів першої шкільної програми з інформатики О.А.Кузнєцов пояснює: "Процес появи інформатики у навчальному плані був ініційований гострою потребою підготувати підростаюче покоління до практичної діяльності, праці в умовах розпочатого тоді (середина 80-х рр.) упровадження комп'ютерів у виробництво й інші сфери професійної діяльності людини. Недарма, мова йшла тоді не про вивчення інформатики, а про забезпечення комп'ютерної грамотності молоді... Звідси (запропонована нами разом з А.П.Єршовим і В.М.Монаховим) орієнтація змісту цього курсу на аналіз діяльності "користувача ЕОМ", а також його програмістська спрямованість, у той період програмування було основним засобом інформаційної технології."
Слід зазначити, що автори першої шкільної програми з інформатики прекрасно розуміли, що запропонований тоді зміст навчання цього предмета носить перехідний характер. Проте задана на самому початку орієнтація курсу стала надалі постійною домінантою його змісту. Тільки з оснащенням шкіл комп'ютерами, а також із появою розвиненого користувацького програмного забезпечення почався перехід
- Київ+380960830922