РОЗДІЛ II
ПЕДАГОГІЧНА ТА ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Є.К. РЄДІНА
2.1. Викладацька діяльність Є.К. Рєдіна
2.1.1. Робота в Харківському університеті (1893 - 1908 рр.)
У середині ХІХ ст. у країнах Західної Європи почався мистецтвознавчий бум. Мистецтвознавство ставало університетською наукою. Не був осторонь від загальноєвропейського руху і Харківський університет. Згідно з Уставом 1863 р. при історико-філологічному факультеті була створена кафедра "Теорії та історії витончених мистецтв". Проте кафедра довго "залишалася вакантною ... за відсутністю кандидатів" [320, c. 24], або заміщали викладачами, які суміщали курс лекцій з історії мистецтв з основним предметом.
Перші спроби теоретичних розробок у галузі мистецтв належать І.Я. Кронбергу (1788-1838). Час від часу лекції з історії мистецтв читали професори А.О. Валицький (1806, за іншими відомостями 1808-1858), О.О. Потебня, О.І. Кирпичніков, О.М. Деревицький та інші [458, c. 72, 74].
О.І. Кирпичніков першим у Харківському університеті підготував і читав спеціальні лекції з історії мистецтв [320, c. 336]. У 1882/1883 навчальному році він читав курси "Література і мистецтво в перші століття християнства" та "Історія італійського мистецтва в епоху Відродження" [151, c. 1]. У 1883/1884 навчальному році О.І. Кирпичніков підготовив курс лекцій "Історія російського мистецтва" [346, c. 211]. Він звертав увагу на величезну роль Візантії, яку вона зіграла в становленні й розвитку вітчизняної культури. Треба зазначити, що в харківський період діяльності О.І. Кирпичніков (друга половина 70 - перша половина 80-х рр. ХІХ ст.) розпочав дослідження циклу сюжетів, пов'язаних із життям Богородиці та Ісуса Христа. Більшість наукових праць вченого присвячено саме іконографії цих сюжетів. У них він простежував іконографію одних і тих самих сюжетів із давніх часів до середньовіччя [438, с. 327]. Лекції О.І. Кирпичнікова мали успіх серед студентів як Харківського, так і Новоросійського університетів, куди в 1885 р. він перейшов працювати. Свій перехід учений пояснював необхідністю користуватись порадами Н.П. Кондакова при вивченні історії мистецтв [148, c. 60].
Таким чином, заслугою О.І. Кирпичнікова було те, що він один із перших у Харківському університеті розпочав вивчення вітчизняного мистецтвознавства. За період роботи в Харкові він дав хороший імпульс для розвитку мистецтвознавства в університеті. Паралельно з викладанням основного курсу історії літератури, О.І. Кирпичніков першим став не просто цікавитись мистецтвознавством, а планомірно розвивати його, залучаючи до цього процесу викладачів і студентів [458, c. 76]. Для нас цей факт є особливо важливим у зв'язку з тим, що після переходу О.І. Кирпичнікова в Новоросійський університет його лекції слухав студент Є.К. Рєдін.
Пізніше читання лекцій з історії мистецтв було доручено професору грецької літератури О.М. Деревицькому, який володів глибокими знаннями в галузі історії мистецтв. Він читав спеціальні курси: теорія мистецтв, теорія християнського мистецтва, історія італійського живопису в XV-XVI ст., історія стилів. У Музеї історії Харківського університету зберігся "Розклад лекцій історико-філологічного факультету на осіннє півріччя 1889 р.", де зафіксовано, що О.М. Деревицький читав лекції з теорії мистецтв [234, арк. 11888].
"С 1893 г. чтение курсов по истории искусств начал профессор Е.К. Редин. Его курсы были посвящены истории искусств древнего Востока: Египта, Ассирии, Финикии, Иудеи, Персии и греческого, римского. Далее истории христианского искусства, специально древне-христианского и византийского" [151, c. 1-2], - писав пізніше Єгор Кузьмич. Як ми бачимо, коло лекційних курсів, які читав Є.К. Рєдін, був широким і охоплював різноманітні теми. Посилаючись на слова самого вченого, його лекції можна розділити на дві групи. Перша - курси лекцій, присвячені мистецтву Давнього Сходу, Греції та Риму. Друга - лекції з історії християнського мистецтва. Один із найбільш улюблених курсів був курс з історії візантійського мистецтва. З особливим захопленням Є.К. Рєдін зупинявся на питаннях, пов'язаних з візантійською мозаїкою та мініатюрою. Обидва курси він читав паралельно протягом року. Так, у понеділок Є.К. Рєдін читав історію мистецтва Давнього Сходу, Греції та Риму - 2 години, а в четвер - історію християнського мистецтва, також 2 години [409, 1894, c. 13]. В осінньому семестрі 1904 р. лекції Єгора Кузьмича розподілялись таким чином: понеділок - історія давнього мистецтва, четвер - історія візантійського мистецтва [409, 1904, c. 17].
Крім цього, проводились щотижневі практичні заняття в Музеї витончених мистецтв і старожитностей Харківського університету та консультації після занять. До послуг студентів у Музеї була добре підібрана бібліотека. Така організація навчання була особливо важлива, так як надавала можливість на практиці познайомитись з творами мистецтва та прививала практичні навички з музеєзнавства [436, c. 29]. Основною формою навчального процесу на історико-філологічному факультеті були лекції. Поряд з ними поступово впроваджувались практичні та семінарські заняття, а також інші форми роботи.
Є.К. Рєдін говорив про необхідність розширення викладання історії мистецтв та археології в університеті. "Необходимо, чтобы ... предмет истории искусств и археологии читался не только для одних классиков, но и для всех вообще студентов историко-филологического факультета, необходимо, чтобы в круг преподавания входила история искусств Востока, древнего классического мира, древнехристианского искусства, средневекового и специально византийского, Возрождения и нового времени" [185, c. 3]. Історик писав про необхідність вивчення вітчизняного мистецтва: "Мы не имеем еще истории древнерусского искусства, в которой рассматривалось бы широко и всесторонне все известные памятники этого искусства... Для такой истории наша научная литература не имеет еще достаточное количество материала" [123, c. 112], - пише він в одній із робот. Додаючи в іншій: "История русского искусства в н