РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАНІЗМУ АПК
2.1. Сучасний стан фінансування АПК
Досвід розвитку економіки в Україні і розвинутих країн світу свідчить про необхідність впливу держави на економічні процеси в суспільстві. Як відомо, аграрний сектор найбільш незахищений від негативних наслідків різного роду чинників нестабільності, що зумовлює обов'язковість державного регулювання цієї галузі.
Розвинуті країни застосовують різні методи і механізми державного впливу. Державне регулювання сільського господарства за кордоном являє собою складний механізм, що включає засоби впливу на доходи фермерів, структуру сільськогосподарського виробництва, аграрний ринок, соціальну сферу, міжгалузеві відносини для створення економічних, правових і соціальних умов розвитку сільського господарства. Даний вплив реалізується через державну, цінову, кредитну, податкову та інвестиційну політику.
Україна не залишилась осторонь від зазначених процесів економічного розвитку і також здійснює політику державного впливу на діяльність аграрного сектору виробництва. Однак механізми державного впливу, застосовані в Україні, суттєво відрізняються від аналогічних механізмів країн з розвинутою ринковою економікою.
У 1990 році 33 % видаткової частини державного бюджету становили кошти на підтримку сільського господарства та його соціальної сфери. Нині ж частка Державного бюджету України, спрямована на АПК та розвиток села, не перевищує 3,5 %. Практично 12 років галузь існувала без потужної державної підтримки. За цей екстенсивний період інтенсивно знижувався потенціал наших чорноземів, трудових та технічних ресурсів. Пік нижньої межі досягнуто. Час вимагає радикальних змін і підходів.
Фінансові ресурси, що використовуються у сільському господарстві, формуються з трьох джерел: за рахунок власних, бюджетних та позикових коштів. Їх структура визначається формами, методами і масштабами розподілу й перерозподілу чистого доходу. Розподільні відносини, в свою чергу, залежать від рівня розвитку й величини економічного потенціалу країни, галузі та характеру економічних процесів.
Дослідження показують, що в умовах переходу економіки до ринкових відносин держава відмовилася від дотування на технічні, матеріальні й енергетичні ресурси промислового виробництва, що споживаються в аграрній сфері, скасувала дотації на підвищення державних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Це значно знизило доходи аграрних підприємств різних форм власності і господарювання. Одночасно істотно зменшилися державні асигнування з бюджету на виробничий і соціальний розвиток цієї галузі економіки.
Фінансування з бюджету - це безкоштовне виділення сільськогосподарським підприємствам, організаціям і установам, що обслуговують сільське господарство, асигнувань на їх утримання і розширене відтворення. Розрізняють бюджетне фінансування підприємств, що працюють на принципах комерційного розрахунку, і установ, що знаходяться на кошторисному фінансуванні. Перші отримують фінансові ресурси для розширення виробництва та відшкодування інших витрат, передбачених планом економічного і соціального розвитку. Фінансування ведеться по статтях бюджетної кваліфікації та статтях витрат і здійснюється по мірі виконання робіт і здійснення витрат, передбачених фінансовим планом (бюджетом) міністерства (відомства) чи установи і має програмний (плановий), цільовий і безповоротній характер. Важливе місце у бюджетних асигнуваннях сільського господарства займають витрати на відшкодування приросту нормативу власних оборотних засобів, по державних програмах селекції у рослинництві та тваринництві, витрати на здешевлення кредитів комерційних банків.
Аналіз витрат по цих та інших бюджетних статтях за 2000-2002 рр. (табл. 2.1) показує, що обсяги державного фінансування на розвиток сільського господарства Херсонської області мають тенденцію на зростання. Найбільша питома вага в загальному обсягу бюджетних коштів складає:
- здешевлення кредитів комерційних банків (58,7 - 68,5 %);
- підтримка виробництва продукції тваринництва (4,1 - 17,8 %);
- витрати на закладання і нагляд за молодими садами
і виноградниками (6,0 - 9,7 %).
В 2002 році дуже суттєвим для області держава зробила напрям коштів для часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки (1180,6 тис.грн.) та компенсувала наслідки посухи (10452 тис.грн.).
За даними ІАЕ УААН, у 2002 р. частка сільської місцевості в інвестиціях невиробничого призначення становила біля 20 %. Сучасні обсяги інвестицій у соціальну сферу села є незначними і в розрахунку на сільський населений пункт дорівнюють 39 тис.грн., а на 1 сільського жителя - 47 грн. Порівняно кращий рівень останнього показника забезпечується у Дніпропетровській, Київській, Донецькій і Закарпатській областях, а нижчий - у Чернівецькій, Чернігівській, Рівненській, Миколаївській і Кіровоградській [26].
Із державного бюджету в Херсонській області фінансується утримання дитячих дошкільних закладів, оздоровчих таборів та підготовка кадрів для сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання. Обсяги асигнувань із бюджету за цими напрямами наведені в табл. 2.2.
За досліджуваний період (1996 - 2002 рр.) бюджетні витрати на соціальну сферу села Херсонської області були незначні в 1996 і 1997 роках, а за останні п'ять років відсутні взагалі. Одночасно центр ваги переноситься на місцеві бюджети.
Рівень розвитку соціальної сфери села безпосередньо залежить від умов формування та використання ресурсів місцевих бюджетів. Якщо раніше кошти місцевих бюджетів формувалися на основі використання нормативного принципу із
Таблиця 2.1
Бюджетні кошти, виділені на розвиток сільського господарства Херсонської області, тис.грн.
Назва напрямку використання200020012002План асигну-
ваньФактично отримано%План асигну-ваньФактично отримано%План асигну-ваньФактично отримано%1. Селекція у ро