РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В дослідження включено 120 хворих на артеріальну гіпертензію, які проходили обстеження на базі терапевтичного відділення 11 міської клінічної лікарні. Верифікацію діагнозу проводили на підставі поглибленого клініко-анамнестичного та лабораторно-інструментального досліджень з використанням критеріїв, рекомендованих Українським товариством кардіологів, експертами Всемірної організації охорони здоров'я та Міжнародного товариства по гіпертензії (ВООЗ-МТГ, 1999 року).
Вік пацієнтів в обстеженій виборці складав від 30 до 65 років (середній вік 51,6±0,8 років), а розподіл за статтю виглядав наступним чином: чоловіки - 33,3% (n=40), жінки 66,7% (n=80). Загальна характеристика обстежених хворих за віковими критеріями та статтю наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. РОЗПОДІЛ ХВОРИХ НА АГ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ
Вік
СтатьЗрілого вікуПохилого вікуІ період зрілості
Від 30 до 44 роківІІ період зрілості
Від 45 до 59 років
Від 60 роківМЖМЖМЖКількість131017521018%10,83%8,33%14,17%43,33%8,33%15,0%Загальна кількість236928Загальний %19,17%57,50%23,33%
Анамнестична тривалість АГ коливалась у межах від 1 до 30 років і в середньому склала 10,4±0,69 року. Аналіз обстежених в залежності від терміну підвищення АТ показав, що тривалість захворювання до 5 років спостерігалася у 25 хворих (20,8%), від 5 до 10 років - у 50 (41,7%), більш за 10 років у 45 хворих (37,5%).
Критеріями виключення хворих із дослідження зокрема симптоматичного характеру АГ, був вік понад 65 років, регулярне застосування нітратутримуючих препаратів та харчових продуктів із великим вмістом нітритів та нітратів, наявність супутніх запальних та ендокринних захворювань, ниркова патологія, порушення функціонального стану печінки, запальні та травматичні ушкодження центральної нервової системи, а також гострий коронарний синдром, серцева недостатність з систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ФВ<40%) та АГ 3 ступеня.
В контрольну групу увійшли 20 практично здорових осіб без кардіоваскулярного, ниркового та ендокринного анамнезу, обтяженої спадковості по серцево-судинним захворюванням, які були порівняні за віком та статтю. Середній вік здорових склав 40,3±1,5 роки.
За показниками АТ обстежені хворі були розподілені таким чином: 58 хворих (48,3%) - з АГ 1 ступеня (по класифікації ВООЗ-МТГ, 1999р., САТ від 140 до 159 мм рт.ст., ДАТ від 90 до 99 мм рт.ст.), 62 пацієнта (51,7%) - з артеріальною гіпертензією 2 ступеня (САТ від 160 до 179 мм рт.ст., ДАТ від 100 до 109 мм рт.ст.).
Враховуючи значні спонтанні коливання АТ, для відношення хворих до певної групи, використовувалося традиційне клінічне визначення показників гемодинаміки за методом Короткова з орієнтуванням на середні результати багаточисленних "випадкових" вимірювань ("casual blood pressure"). Докладна характеристика обстежених хворих по тривалості захворювання, рівню клінічного АТ, статі та віку представлена у таблицях 2.2 та 2.3.
Під час обстеження та збору анамнезу зокрема оцінки рівня АТ, проводилось також визначення наявності та виразності інших потенційних факторів ризику серцево-судинних захворювань, які спроможні впливати на прогноз перебігу захворювання.
Таблиця 2.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ПАЦІЄНТІВ З
АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ЗА ВІКОМ, СТАТТЮ ТА
ТРИВАЛЮСТЮ ЗАХВОРЮВАННЯ (М±m)
ПоказникКонтрольна
групаАГ 1 ступеняАГ 2 ступеняЧЖЧЖЧЖКількість71314442636%356511,736,721,730Середній вік, років42,2±1,646,7±1,341,6±2,551,9±1,153,8±1,853,4±1,2Тривалість АГ, років------5,4±1,18,5±1,110,1±1,215,1±1,2
Таблиця 2.3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ПАЦІЄНТІВ З
АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ЗА СТУПЕНЕМ АГ (М±m)
КлінічнийСАТ, мм рт.ст.122±0,5124±0,6151±0,7154±0,6171±1,2174±1,3Клінічний ДАТ, мм рт.ст.72±0,474±0,689,4±0,890,2±0,7101±1,2102±1,3Клінічний срАТ, мм рт.ст.89,5±0,689,4±0,7110±0,6111±0,5124±1,1123±1,2Клінічний ПАТ, мм рт.ст.49,8±0,549,9±0,662,3±0,764,2±0,970,7±1,371,2±1,2
Обтяжена спадковість по АГ була встановлена у 60% хворих з АГ 1 ступеня и 84% хворих з АГ 2 ступеня. Із них по материнській лінії у 30% хворих з АГ 1 ступеня і 38,6% з АГ 2 ступеня. По лінії батька - у 2,5% та 11,4% пацієнтів відповідно. З боку обох батьків у 27,5% та 36,4% хворих.
У хворих на АГ спостерігався наступний розподіл факторів ризику. Надмірний індекс маси тіла (визначений по величині індексу Кетлє) мали 102 пацієнта (85%), причому у 35 із них (29,1%) відзначалася надмірна вага, у 67 (55,9%) - ожиріння 1 ступеня. Малорухомий засіб життя із зниженням фізичної активності відзначали 42 пацієнта (35%), 82 хворих (71,7%) звертали увагу на часті психоемоційні стреси в анамнезі , у тому числі у 7 (4,8%) мав місце гострий стрес. Паління було притаманно 43 пацієнтам (35,8%).
При аналізі суб'єктивних проявів захворювання були виділені скарги астено-невротичного характеру (надмірна втомленість к вечору, загальна слабкість, підвищена дратливість, порушення сну) у 83 хворих (69,2%); церебрального характеру (головний біль, постійного чи періодичного характеру, різноманітної інтенсивності, тривалості та локалізації, виникнення якого найчастіше було пов'язано із підвищенням АТ, емоційним чи фізичним перевантаженням, фотопсії, шум у вухах,) у 98 пацієнтів (81,7%); кардіального характеру (кардіалгії чи напади стенокардії, аритмії, задишка) у 94 хворих (78,3%). Больовий синдром відзначався у 84 обстежених (70%), причому у 51 особи (42,5%) він мав більш менш постійний ниючий або колючий характер з чіткою локалізацією в області серця, без тенденції до іррадіації, у 33 пацієнтів (27,5%) протикав у вигляді приступів стенокардії. Обставини виникнення вищеозначених больових приступів були досить індивідуальні і більшістю хворих пов'язувалися із впливом факторів зовнішнього середовища, фізичним навантаженням або коливаннями АТ. 77 пацієнт