РОЗДІЛ 2
ІСТОРИКО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ
ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ МІСТА ВІННИЦІ
Сучасні ландшафти території міста Вінниці формувались протягом тривалого процесу історичного розвитку. Незважаючи на континуальність, весь його інтервал можна поділити на три етапи і сім періодів, що відрізняються характером розвитку та сформованих ландшафтно-технічних систем.
2.1. Початковий етап формування ландшафтно-технічних систем сучасної території міста (до 1362 р.)
2.1.1. Період формування терасових ландшафтно-технічних систем (до ІІ тис. до н.е. включно). Заселенню території Вінниці з найдавніших часів (рис.2.1) сприяло її розташування у вузловій "точці" згущення геоактивних структур [50] і, як наслідок, сприятливі природні умови та вигідне географічне положення. Найдавніші селитебні ландшафти сучасної території міста сформувались в пізньому палеоліті (ХХVІІ тис. до н.е.) [269]. Стоянка цього часу знайдена на правому березі р.Вишні. Тут, на рівних поверхнях розмитого цоколю ІІІ тераси сформувався ландшафтно-антропогенний масив малоповерхової житлової забудови розмірами 200 ? 100 м. Для нього були характерні куренеподібні, частково вкопані в землю житла. Приблизна кількість жителів терасових поселень у мезолітичний час складала 50 - 60 осіб [41]. Їх вплив призвів до повної деградації ландшафтів пізньольодовиків'я на місці "поселень" [176].
У неоліті (VІ - ІV тис. до н.е.) поява нових форм господарства - скотарства й землеробства [46] - призвела до формування навколо ЛАС малоповерхової житлової забудови ландшафтно-антропогенних масивів лучно-пасовищного і польового типів. Поступово вони стали переважаючими у ландшафтній структурі сучасної території міста.
Рис.2.1 Давні поселення та городища сучасної території м.Вінниці
(розроблено на основі [266-272]):
1 - пізньопалеолітична стоянка; 2 - трипільські поселення ІV - ІІІ тис. до н.е.; 3- багатошарове поселення трипільської (ІV - ІІІ тис. до н.е.), чорноліської (VІІІ ст. до н.е.), скіфської (VІ - ІV століть до н.е.) і черняхівської (ІІІ - ІV століть н.е.) культур; 4 - поселення епохи бронзи ІІ тис. до н.е.; 5 - двошарове городище чорноліської культури ХІ - ІХ століть до н.е. та середньовічних слов'ян VІІІ - ІХ століть н.е.; 6 - передскіфське поселення ІХ ст. до н.е.; 7 - поселення чорноліської культури VІІІ ст. до н.е.; 8 - двошарове поселення скіфської (VІ - ІV століть до н.е.) і черняхівської (ІІІ - ІV століть н.е.) культур; 9 - двошарове городище скіфської культури V - ІІІ ст. до н.е. та періоду Київської Русі ІХ - ХІІ ст.н.е.; 10 - слов'янське поселення VІІІ - ІХ століть н.е.; 11 - поселення доби Київської Русі Х - ХІ століть н.е.; 12 - сучасні межі міста (для рисунків дисертації, крім рис. 4.3).
В епоху міді тривав розвиток ЛАС на терасах. На території Вінниці виявлено залишки двох терасових і одного схилового ландшафтно-антропогенних масивів малоповерхової житлової забудови, що сформувались в цей час. Вони були представлені трипільськими (ІV - ІІІ тис. до н.е.) поселеннями. Схиловий масив розташовувався на лівому березі Південного Бугу, на розі теперішніх вулиць Жовтневої та Г.Успенського. Терасові масиви сформувались на лівому березі р.Вишні. Один із них розміщувався на відлогих і пологих поверхнях розмитого цоколю ІІІ тераси. Другий масив сформувався на рівних і відлогих поверхнях нерозчленованих І і ІІ терас (рис.2.1). Площі їх будинків були різними: малих - до 30 м2, середніх - до 80 м2, великих - понад 100 м2 [180].
Трипільські племена жили осіло. Осідлість сприяла швидкому освоєнню території та прискорювала негативний вплив на природу. В умовах екстенсивного землеробства в околицях трипільських поселень, де проживало не менше 500 осіб, розорювали площі в декілька сотень гектарів. У результаті тривав розвиток заплавно- і терасово-польових ландшафтно-антропогенних масивів. Почали формуватись схилово-польові ландшафтно-антропогенні масиви [77]. Але розорювались лише схили південної та західної експозицій з родючими ґрунтами.
В епоху бронзи (ІІ тис. до н.е.) сформувались два ландшафтно-антропогенних масиви малоповерхової житлової забудови. Один із них розміщувався на правому березі р.Вишні, біля палеолітичного, на рівних і відлогих поверхнях розмитого цоколю ІІІ тераси, а другий - на лівому березі Південного Бугу, на рівних поверхнях нерозчленованих І і ІІ терас.
2.1.2. Період формування схилових і вододільних ландшафтно-технічних систем (І тис. до н.е. - 1361 р.). У ранньослов'янські часи ЛАС формувались переважно на терасах, прирічкових узвишшях і заплавних "островах" сучасної території міста. Така топографія зумовлена непридатністю орних знарядь для обробки важких задернованих ґрунтів плато та їх схилів, можливістю розміщення у заплавах річок луків і пасовищ, необхідних для скотарства.
На терасах було сформовано 8 ландшафтно-антропогенних масивів малоповерхової житлової забудови. Один із них - передскіфське поселення ІХ ст. до н.е. на пологих і покатих поверхнях розмитого цоколю ІІІ тераси р.Вишні. Два інших масиви - поселення чорноліської культури VІІІ ст. до н.е. Одне поселення розміщувалось у балках останцевих поверхонь ІІІ ерозійно-акумулятивної тераси р.Вишні, а друге - в районі другого терасового трипільського поселення. Ще два масиви - скіфське поселення VІ - ІV ст. до н.е., сформоване на рівних і відлогих поверхнях нерозчленованих І і ІІ терас лівого берега р.Вишні. Перший масив розмірами 100 ? 50 м розташовувався в районі другого терасового трипільського поселення, а другий - на схід від нього. Шостий і сьомий масиви сформувались на рівних і відлогих поверхнях нерозчленованих І і ІІ терас лівого берега р.Вишні, на основі черняхівського поселення "Вишенька - 1" ІІІ - ІV століть н.е. Поселення розділялось двома струмками на три частини. Розміри західної час