Розділ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1. Загальна характеристика експерименту
Експериментальне дослідження проведено на білих нелінійних щурах-самцях, яких
утримували на стандартному раціоні віварію. Для проведення дослідження
відбирали самців віком 100-110 діб, вагою 180-220 г. Всього прооперовано 55
щурів. Післяопераційна летальність склала 12,7 % (7 тварин). Щурів, що вдало
перенесли оперативне втручання розділили на 4 рівні групи (n=12):
– експериментальні тварини, яким проводили резекцію1/2тонкого кишечника
(ІПА-група);
– експериментальні тварини, яким проводили таку ж резекцію як і в ІПА-групі та
відновлювали неперервність кишки накладанням антиперистальтичного анастомозу
(АПА-група);
– експериментальні тварини, яким проводили таку ж резекцію із
антиперистальтичною вставкою, довжина якої становила1/2від довжини резекованої
ділянки (АПВ2-група);
– експериментальні тварини, яким проводили таку ж резекцію із
антиперистальтичною вставкою, довжина якої становила1/4від довжини резекованої
ділянки (АПВ4-група).
Контрольну групу склали 12 щурів, ідентичних за віком та масою (К-група). Усіх
тварин вилучали з експерименту через 32±4 доби після проведення операції
декапітацією під кетаміновим наркозом. В сироватці крові визначали рівень
кальцію та фосфору. Скелетували стегнові та плечові кістки. Для приготування
гістологічних препаратів кістку декальцинували в розчині трилону Б. Тонкі зрізи
фарбували гематоксиліном-еозином та за Ван-Гізоном. При гістологічних та
морфометричних дослідженнях вивчали дистальний епіфізарний хрящ та діафіз
(компактну та губчасту речовину).
Експерименти на тваринах проводили у відповідності з “Правилами використання
лабораторних експериментальних тварин” [45, 56].
2.2. Методика проведення експерименту
У експериментальної тварини (білого щура) під загальним знечуленням 5 %
розчином кетаміну (6 мг/кг) [45] після обробки операційного поля розчином
йодонату виконували серединну лапаротомію, мобілізували частину тонкої кишки і
здійснювали її резекцію, після чого накладали анастомоз по типу „бік-в-бік” і
ушивали лапаротомний розріз наглухо. Першу добу після операції тварини
отримували лише воду, а починаючи з наступної доби — звичайний раціон віварію.
Тваринам ІПА-групи анастомоз накладали ізоперистальтично. У АПА-групі
анастомозування по типу „бік-в-бік” здійснювали антиперистальтично. Тваринам
АПВ2- та АПВ4-груп додатково виконували антиперистальтичну вставку з відвідної
петлі, довжина якої становила відповідно1/2та1/4від довжини резекованої
ділянки.
Через 32±4 доби здійснювали евтаназію. Після внутріочеревинного введення 5 %
розчину кетаміну в дозі 8 мг/кг розкривали грудну клітку та викликали
крововтрату шляхом розрізу порожнини лівого шлуночка з одночасним забором
крові. Скелетували стегнові кістки і визначали їх лінійні розміри
остеометрично.
Гістологічні зміни та морфометричні показники епіфізарного хряща досліджували
за наступними критеріями: ширина наросткової хрящової пластинки; ширина зони
проліферації; ширина зони дефінітивного хряща. В губчастій речовині визначали
об’єм загальної спонгіози та кількість остеобластів у первинній спонгіозі. В
компактній речовині діафіза досліджували ширину зони внутрішніх оточуючих
пластинок, ширину зони зовнішніх оточуючих пластинок, ширину остеонного шару,
загальну площу діафіза, площу кістково-мозкового каналу, діаметр остеонів та їх
центральних каналів.
За результатами експериментального моделювання отримано Деклараційний патент на
винахід 61836 А. Україна, МПК G09B23/28. Спосіб моделювання остеопорозу /
В.Б.Гощинський, М.В.Бойчак. - №2003076126; Заявл. 01.07.2003; Опубл. 15.11.2003
Бюл. №11 – 2с.
2.3. Клініко-статистична характеристика хворих після резекції тонкої кишки.
Напрямком дослідження обрано вивчення розповсюдженості остеопенії та
остеопорозу серед пацієнтів, яким проведена резекція тонкої кишки. Передбачено
обґрунтування клінічних та параклінічних критеріїв для формування груп ризику,
ранньої діагностики порушень стану кісткової тканини та розробки методів
профілактики та патогенетичної корекції остеопенічного синдрому при зазначеній
патології.
Для виконання поставлених завдань нами було обстежено 60 хворих після резекції
тонкої кишки, що проходили лікування в хірургічному та гастроентерологічному
відділеннях Тернопільської міської комунальної лікарні №2, або знаходилися на
диспансерному обліку в 2-й міській поліклініці. Усім обстеженим хворим була
проведена резекція тонкої кишки. Довжина резекованої ділянки складала більше
1,5 метра і більше. Клінічні динамічні спостереження за хворими проводилися з
2000 по 2003 рік. Контрольну групу склали 20 хворих, оперативне втручання в
яких було проведено до 2000 року.
У досліджуваних хворих, за спеціально розробленою схемою, вивчали дані
анамнезу, суб’єктивні і об’єктивні показники. По схемі вивчали: вік, стать,
професію, тривалість захворювання, переломи в анамнезі, фізичну активність,
характер супутньої патології, обтяжену спадковість по захворюваннях кісткової
системи у батьків, характер харчування.
Обстеження проводилося в шестимісячний термін. Визначення концентрації кальцію
в сироватці крові проводилося в динаміці до операції, на 1, 7, 14, 28 та 60
добу після оперативного втручання. Первинне обстеження включало в себе огляд
хворого з клінічною оцінкою стану, лабораторне дослідження (визначення
концентрації Са, Р, Мg, лужної фосфатази, рівня ТТГ, тироксину, трийодтироніну,
кортизолу в сироватці крові хворих) та денситометрією проводилося при виписці
хворого з хірургічного стаціонару (12-15 доба післяопераційного
- Київ+380960830922