Ви є тут

Управління інноваційно-інвестиційним потенціалом фінансово-промислових груп

Автор: 
Кузьмінський Володимир Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U004146
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Організація управління у створенні інноваційно-інвестиційного потенціалу
фінансово-промислових груп
2.1. Організація взаємодії структурних підрозділів ФПГ у здійсненні
інноваційної діяльності
Розгалуженість зв’язків, багатогалузевий характер, а також велика автономність
господарських одиниць ФПГ, надзвичайно ускладнюють механізм взаємодії
структурних підрозділів у цілому і у здійсненні інноваційної діяльності
зокрема. Тому організація взаємодії учасників групи є очевидною і необхідною.
Цю роль має виконувати центральна (головна) компанія об’єднання.
Головними функціями центральної компанії ФПГ є:
– розробка ділової політики та економічної стратегії;
– стратегічне управління учасниками ФПГ;
– реалізація єдиної стратегії інвестиційної і фінансової діяльності;
– реалізація єдиної кадрової політики;
– координація оперативної господарської діяльності підприємств-учасників ФПГ;
– фінансовий і адміністративний контроль діяльності підприємств-учасників ФПГ;
– координація і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
– координація науково-технічної політики підприємств-учасників.
До розробки ділової політики й економічної стратегії входять:
– формування єдиної ієрархії цілей підприємств-учасників ФПГ;
– вибір напрямів довгострокової ділової політики, спрямованої на досягнення
поставлених цілей;
– обґрунтування економічної стратегії (конкретних стратегічних програм) за цими
напрямами, що орієнтовані на реальну перспективу.
Стратегія управління підприємствами-учасниками ФПГ визначається залежно від
їхнього розміру та ролі у функціонуванні всієї групи. Пріоритетні фірми мають
перебувати під постійним контролем центральної компанії ФПГ. Це потребує:
– постановки цілей;
– обліку основних результатів діяльності;
– аналізу досягнутих результатів;
– прийняття необхідних управлінських рішень.
Якщо підприємств-учасників ФПГ небагато, то такого роду управлінням може бути
охоплена вся група.
Стратегія інвестиційної і фінансової діяльності є частиною
загальної економічної стратегії. Проте вона має бути виділена через свою
значущість і специфічність формування в умовах ФПГ. Завдання формування і
здійснення серйозних інвестицій вирішується ФПГ, незважаючи на можливу
господарську самостійність підприємств-учасників ФПГ. Зауважимо, що входження
підприємств, фінансових інститутів до групи не звужує, а значно розширює їхні
інвестиційні можливості. Поряд з обмеженням свободи у прийнятті стратегічних
рішень з’являється можливість залучення додаткових ресурсів, особливо
банком-учасником ФПГ (див. п. 2.2.).
Коли йдеться про проведення центральною компанією кадрової політики, мається на
увазі вищий управлінський персонал, затвердження якого здійснюється
безпосередньо радою директорів. Крім того, система в цілому проводить єдину
політику підбору і розстановки кадрів, їхньої перепідготовки і навчання. Це у
підсумку підвищує якість прийнятих управлінських рішень на рівні
підприємств-учасників ФПГ і посилює їхні конкурентні переваги.
Координація оперативної господарської діяльності передбачає розробку і
реалізацію такої тактики, що дає змогу використовувати синергійний ефект
фінансово-промислової групи у конкретній господарській ситуації.
Фінансовий і адміністративний контроль, що здійснюється на постійній основі, не
обмежує самостійності підприємств-учасників доти, доки їхня діяльність
вписується у намічену стратегію. При виявленні розходжень результатів
господарської діяльності із запланованими цілями ставиться завдання аналізу
причин такої ситуації і розробки певних заходів впливу. Крім того, при
посередництві центральної компанії, у межах групи може здійснюватися і
зовнішній аудит.
Координація і проведення НДДКР (разом із економічними дослідженнями) також
належить до основних функцій центральної компанії ФПГ. НДДКР можуть
виконуватися за рахунок:
– власних науково-проектних можливостей центральної компанії ФПГ;
– організації зусиль кількох підприємств-учасників ФПГ;
– залучення сторонніх виконавців.
Особливо слід звернути увагу на необхідність проведення суто економічних
досліджень у межах стратегічних програм розвитку, що виконуються ФПГ. Сюди
можна віднести такі дослідження [117, С. 157]:
– розробка пакету методичних матеріалів, що дають змогу проводити аналітичну
оцінку інноваційних проектів;
– розробка методики об’єктивної оцінки ризику середньострокових та
довгострокових інвестицій, а також операцій на фондовому ринку;
– розробка методики оптимізації портфеля інноваційних проектів і фондового
портфеля;
– розробка концепції зарубіжної діяльності.
Координація науково-технічної діяльності здійснюється у тому разі, якщо до
складу ФПГ входять хоча б два учасники, які здійснюють інноваційну діяльність в
одній сфері. Уніфікація технологічних рішень і погодження напрямів наукового
пошуку дають змогу у цьому разі отримати економію ресурсів не лише в
науково-проектній сфері, а й матеріальному виробництві – у процесі реалізації
результатів досліджень.
Наприклад, до складу російської ФПГ “Русхим” на добровільній основі входять 11
промислових підприємств, 3 науково-дослідних інститути і 6 банківських,
фінансово-інвестиційних та торгово-комерційних структур. Тому основними
завданнями діяльності центральної компанії цієї ФПГ (АТ “Русхим”) є:
– об’єднання матеріальних і фінансових ресурсів учасників ФПГ та їхня
концентрація на реалізації завдань, які найбільшою мірою відповідають
економічним інтересам окремих учасників, ФПГ у цілому і держави;
– формування фінансово-інвестиційного механізму, що дає змогу здійснювати
оперативне проведення вз