РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови зони
2.1.1. Клімат. Луганська область знаходиться в південно-східній частині України. На півночі вона межує з Білгородською й Воронезькою областями, на сході й півдні - з Ростовською, на заході з Харківською, на південному заході - з Донецькою областями.
У фізико-географічному відношенні Луганська область входить до степової чорноземної грунтово-кліматичної зони, зокрема північного Степу. В агрокліматичному відношенні вона входить до району з континентальним недостатньо зволоженим кліматом. У загальних рисах клімат характеризується жарким і сухим літом з посушливо-суховійними явищами, холодною й малосніжною зимою з частими відлигами, нерівномірним розподілом кількості опадів за порами року. Середня температура повітря найбільш теплого місяця (липня) +21-22°С, а холодного (січень) - -7...-8°С. Максимум температури досягає в липні + 38-40°С, а мінімум - в окремі зими - -36...-42°С. Середньорічна температура повітря становить + 7-8°.
У Луганській області зими характеризуються нестійкою погодою. Поряд з низькими температурами бувають відлиги - +2-5°С. Висота сніжного покриву із багаторічних максимальних становить 16-19 см.
Тривалість періоду з температурою вище за 10°С в межах області коливається від 166 до 170 днів. Причому сума біологічно-активних температур вище 10°С за цей період сягає 2800-3100°.
Серед негативних рис клімату необхідно відзначити заморозки, які можливі навесні, інколи - до 2-7 червня, а в середньому - до 30 березня-5 квітня. Перші осінні заморозки спостерігаються в середньому наприкінці вересня, а в окремі роки - навіть у третій декаді серпня. У зниженнях рельєфу заморозки бувають на 1,5-2,0°С інтенсивніші, і строки настання або закінчення їх можуть змінюватись на 5-10 днів.
Опади по території області розподіляються нерівномірно. Найбільша кількість їх припадає на південно-західну, а найменша - на центральну, східну та північно-східну частини.
Середня кількість опадів за рік коливається від 415 до 493 мм. Влітку опадів випадає 60-70% від усієї кількості за рік, причому вони мають здебільшого зливовий характер, що обумовлює втрату вологи на поверхневий стік.
Втрату вологи на випаровування в теплі місяці характеризує гідротермічний коефіцієнт, який для північно-західної і північної частини становить 0,9, для центральної та східної - 0,8-0,9, і для південної, найбільш забезпеченої вологою - 0,9-1,0. Таке випаровування є однією з причин недостатнього зволоження на більшій частині території області.
Характерною рисою клімату області є східні та південно-східні вітри (суховії), які спостерігаються, в основному, в період вегетації рослин. Відносна вологість повітря знижується до 30% і менше. Суховії сильно висушують ґрунт, негативно впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Крім цього, в середньому за рік до 13-15 днів, а в районі Луганська - до 45 днів, бувають вітри зі швидкістю 15 м/с, які видувають посіви й викликають пилові бурі. У цілому кліматичні умови такі, що для одержання сталих і високих урожаїв у більшості випадків необхідно проводити комплекс агротехнічних та лісомеліоративних заходів для накопичення й збереження вологи і зменшення ерозійних процесів.
За умовами зволоження область розділяється на 5 агрокліматичних районів [129]: 1) Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) >0,9, тривалість безморозного періоду 150-155 днів, сума температур вище 10°C - 2800-2850°, температура самого теплого місяця +21,0°С; 2) ГТК 0,8-0,9, тривалість безморозного періоду 155-160 днів, сума температур вище 10°C - 2850-2960°, температура самого теплого місяця +21,5°С; 3) ГТК >0,9, тривалість безморозного періоду 160-165 днів, сума температур за вегетаційний період вище 10°C близько 3000°, температура самого теплого місяця +22,0°С; 4) ГТК 1,0-1,1, тривалість безморозного періоду 160-165 днів, сума температур вище 10°С - 2800-2900°, температура самого теплого місяця +20,5...21,0°С; 5) ГТК 0,9-1,0, тривалість безморозного періоду близько 170 днів, сума температур вище 10°С - 3100-3150°.
Незважаючи на деякі негативні властивості, клімат області взагалі сприятливий для вирощування сталих урожаїв сільськогосподарських культур за умови використання сортів та гібридів, адаптованих до вирощування в зоні Степу за високої культури землеробства. Зазначені погодні умови найбільш сприятливі для ефективного проведення досліджень на посухостійкість, об'єктивної оцінки лінійного матеріалу.
2.1.2. Ґрунтові умови. Геологічна будова області тісно пов'язана з розташуванням її в межах таких геоструктурних елементів, як Воронезький кристалічний масив та Донецька складчаста будова.
Північну частину області займає південний схил Воронезького кристалічного масиву (Воронезька антекліза), який південніше лінії Біловодськ - Євсуг - Верхнє Дуванне до сучасної долини ріки Сіверський Донець має ступенево-глибокий характер. На решті території області простягається Донецька складчаста будова. Її північна межа проходить по лінії Кремінна -Лисичанськ - Сентянівка - Луганськ - Новосвітлівка - Давидово-Микольське (лінія Північно-Донецького насуву).
Геоморфологічна будова Луганщини тісно пов'язана з її геологією. У межах області виділяється три геоморфологічні райони: Високе Задонців'я й Низьке Задонців'я - Придонецьке плато й Задонецька рівнина (за Дмітрієвим) - Донецький кряж.
Значна кількість ґрунтоутворюючої породи, рельєфу та ерозія обумовлюють значне розмаїття ґрунтового покриву. Склад орних земель області в основному представлено чорноземами звичайними на лесових породах. Чорноземи та дернові ґрунти на карбонатному елювії займають 5,4%, на елювії щільних безкарбонатних порід - 8%.
Ґрунтовий покрив сільськогосподарських угідь має в основному глинистий та важкосуглинистий склад - 87%, що при низькій структурі ґрунту зможе збільшити шкоду рослинам посухою.
2.2. Ґрунтово-кліматичні умови місця проведення дослі