РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
З ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ
У СІМ'Ї І ШКОЛІ
Вивчення теоретичних джерел, аналіз практики виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів України дав змогу обґрунтувати основні шляхи й умови вдосконалення навчально-виховного процесу з виховання культури взаємин батьків і дітей, визначити програму дослідно-експериментальної роботи і почати виконувати її в умовах конкретного пошуку: проектування, організації і проведення різних форм виховної діяльності, виявлення особливостей розвитку основних компонентів відповідного інтегративного особистісного утворення у молодших школярів як учасників виховного процесу та їхніх батьків.
Дослідно-експериментальна робота проводилася за кількома напрямами: підготовка вчителя (з урахуванням педагогічного стажу) до роботи з батьками молодших школярів, яка розглядалася нами як важливий чинник підвищення ефективності виховання культури взаємин батьків і дітей у сім'ї та школі; вдосконалення змісту, форм і методів формування культури міжособистісних взаємин у батьків дітей молодшого шкільного віку з огляду на виявлені рівні розвитку досліджуваної якості та специфічні виховні можливості сучасної сім'ї; вивчення динаміки розвитку культури міжособистісних взаємин молодших школярів із батьками у навчально-виховному процесі початкової школи.
У ході дослідно-експериментальної роботи висунута нами гіпотеза перевірялася у реальних умовах життєдіяльності батьків і дітей молодшого шкільного віку, спільної роботи школи і сім'ї, спрямованої на поетапне набуття вчителями, батьками і дітьми знань, умінь та навичок культури міжособистісних взаємин. Для організації результативного процесу виховання культури взаємин батьків і дітей у сім'ї та школі було спроектовано педагогічні умови підвищення ефективності виховання культури взаємин батьків і дітей, до яких відносимо: підготовку вчителя початкових класів до роботи з батьками з проблеми дослідження, організацію процесу формування в батьків культури взаємин із дітьми та вдосконалення змісту, форм і методів виховання у дітей молодшого шкільного віку культури міжособистісних взаємин у сім'ї і школі.
Експериментальною базою були визначені загальноосвітні школи міст Києва і Кагарлика Київської області, де проводився аналіз змісту, форм і методів педагогічної діяльності вчителів початкових класів і батьків молодших школярів з виховання культури міжособистісних взаємин. Крім того, обґрунтували і застосували методику виховання у дітей молодшого шкільного культури взаємин із батьками в навчально-виховному процесі початкової школи. В експериментальній роботі враховували результати аналізу динаміки взаємозв'язку окремих особистісних моральних якостей з рівнем сформованості культури взаємин батьків і дітей у сім'ї і школі I ступеня.
2.1. Підготовка вчителя початкових класів до роботи з батьками молодших школярів
Процес підготовки вчителя до роботи з батьками молодших школярів потребує визначення, наукового обгрунтування психолого-педагогічних умов, що впливають на підвищення ефективності виховного процесу в сім'ї і школі I ступеня з виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку.
Умови, як зазначає М.К. Козій, - це багатопланова і змістовна дефініція, суть якої складають обставини, від яких залежить характер міжособистісних взаємин, зокрема між педагогами, батьками, учнями. З одного боку, умови акумулюють у собі вимоги широкого плану - соціальне замовлення суспільства, особливості соціально-економічної та соціокультурної ситуації. З другого, умови мають враховувати внутрішньо-впливові чинники в процесі взаємодії суб'єктів педагогічної діяльності, специфіку психолого-педагогічної ситуації, певне соціальне середовище [116, 118-121].
За сприятливих педагогічних умов забезпечується ефективна професійна підготовка вчителя початкових класів до роботи з батьками молодших школярів у вихованні культури міжособистісних взаємин. З огляду на зміни, що відбуваються в сучасній сім'ї, початковій школі, у ставленні суспільства до проблем дитинства та системи педагогічної освіти, підготовка вчителя до роботи з батьками у вихованні культури взаємин повинна враховувати принципи діяльнісного (О.М.Леонтьєв, О.О.Леонтьєв, О.О.Бодальов, Е.Г.Юдін) і соціокультурного підходів до навчання (І.А.Зязюн, Т.І.Шанскова), включати систему цілеспрямованої упорядкованої сукупності методів і засобів організації навчального процесу (С.У.Гончаренко, О.Я.Савченко, С.О.Сисоєва, Д.В.Чернилевський, Ф.О.Янушевич), грунтуватися на цілісному підході до організації педагогічного процесу у навчальних закладах (І.А.Колесников, В.П.Кравець, В.А.Семиченко). Існують різні погляди щодо вдосконалення професійної підготовки вчителя [129; 214; 221; 227; 239; 271].
На думку В.П.Кравця, В.І.Семиченко, В.О.Сластьоніна, формування гармонійної особистості можливе лише в цілісному навчально-виховному процесі. Саме тому вирішити завдання, поставлені суспільством перед школою, зможе вчитель, у якого розвинене системне бачення педагогічного процесу як цілісного явища та сформована готовність до його реалізації [130; 221].
Н.Г.Ничкало, Л.І.Рувінський вважають, що конструювання особистості вчителя повинно грунтуватися на теорії діяльності. Тож система професійної підготовки вчителя має спрямовуватися на формування необхідних для цієї діяльності вмінь: проектувальних, адаптаційних, організаторських, мотиваційних, комунікативних, гностичних, конструктивних [239].
У професійній підготовці вчителя (І.А.Зязюн, В.М.Оржеховська, Е.М.Шиянов) важливу роль відіграє гуманітарна культура, оволодіння якою спонукає до осмислення філософських, моральних основ педагогічної діяльності, що дає змогу моделювати тип особистості педагога відповідно до ціннісних орієнтацій суспільства. Тому основним засобом реалізації культурологічного підходу є гуманізація змісту початкової освіти [178; 182].
Актуальним є застосування особистісно орієнтованого пі