РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЧИННИКІВ МОТИВАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ БЕЗРОБІТНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
2.1. Оцінка активності безробітного населення та регіональні особливості динамічності ринку праці в Україні
Відповідно до запропонованої методології дослідження процесу мотивації економічної активності безробітного населення базовим напрямком є її аналіз та оцінка.
Аналізуючи стан ринку праці України, необхідно зазначити, що перехід України до ринкової економіки активізує ряд соціально-економічних проблем на ринку праці, які потребують невідкладного вирішення в історично короткий термін. Так, однією з характерних ознак сучасного ринку праці є високе навантаження на одне вільне робоче місце. Згідно статистичних даних, на кінець 2003 року в Україні цей показник становив 7 осіб на 1 місце. Взагалі динаміка навантаження протягом років змінювалась. Так, в 2000 році воно дорівнювало 17 осіб на 1 місце. В 2001 році намітились позитивні зміни, а саме 11 осіб, а в 2002 році - 9 осіб, хоча все ще залишалось високим [141, с. 56].
Взагалі, середньомісячна кількість безробітних, які перебували на обліку, в Україні на кінець 2003 року становила 1024,2 тисячі осіб, відповідно рівень безробіття у відсотках до працездатного населення у працездатному віці дорівнював 3,7 %. В той час як чисельність безробітних, визначених за методологією Міжнародної організації праці була 2059,5 тисячі осіб і відповідно рівень безробіття - 9,7 %. Потреба у працівниках в Україні на кінець 2003 року становила лише 138818 осіб [141, с. 57, 43].
Такий стан ринку праці в Україні, на нашу думку, є наслідком не тільки економічних, інституційних чинників, а й таких, що залежать від особистісних характеристик безробітного, а саме, підвищення економічної активності безробітного населення, під якою ми розуміємо міру економічної діяльності, яка направлена на реалізацію внутрішнього і зовнішнього потенціалу безробітної особи для досягнення економічних результатів та задоволення суспільних і власних потреб завдяки працевлаштуванню, започаткуванню власної справи.
Невідповідна економічна активність безробітного населення до пошуку роботи, започаткування власної справи, участі в активних програмах зайнятості призводить до звикання особи до стану безробіття, утриманської психології, низької мотивації до пошуку роботи, невпевненості в своїх силах, розчарування у пошуках роботи, низької конкурентоспроможності тощо.
Проведений нами аналіз дозволив виявити наступні аспекти, які свідчать про низький рівень економічної активності безробітного населення:
По-перше, це - тривалість безробіття. Середня тривалість безробіття по Україні на кінець 2003 року дорівнювала 7 місяців. Аналізуючи стан ринку праці в різних областях, зазначимо, що найвища середня тривалість безробіття, 8 місяців, в Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Рівненській та Сумській областях. Найменша середня тривалість безробіття в Україні простежується в Вінницькій, містах Києві та Севастополі [141, с. 61].
Згідно статистичних даних структура чисельності осіб, що мали статус безробітного у 2003 році за тривалістю безробіття має наступний вигляд (рис. 2.1) [141, с. 60]
Рис. 2.1. Структура чисельності осіб, що мали статус безробітного у 2003 році за тривалістю безробіття в Україні, у процентах
Таким чином, з рис. 2.1 видно, що питома вага безробітного населення в Україні з терміном безробіття від 7 до 9 місяців у 2003 році дорівнювала 15,0 %, від 10 до 12 місяців - 15,9 %, більше 1 року - 17,4 %. Тобто, загальна питома вага довготривалого безробіття (більше 6 місяців) дорівнює 48,3 %, що складає майже половину безробітних (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Питома вага довготривалих безробітних у 2003 році в Україні, у процентах
Для порівняння, частка довготривалих безробітних у США складає біля 8% їх загальної чисельності, в той час як у Франції, Німеччині, Нідерландах вона досягає 40-50 % [180, с. 65].
Такі факти є загрозливими як для суспільства України та ринку праці в цілому, так і для самого безробітного, оскільки одним з негативних наслідків цього є збільшення чисельності осіб з низькою мотивацією до економічної активності та зниження можливості повернення їх у сферу зайнятості. Крім цього, сама безробітна особа втрачає професійні здібності, розчаровується, що, створює перешкоди для повернення до суспільно-корисної діяльності.
Аналізуючи динаміку тривалості безробіття, слід відмітити, що чисельність осіб з тривалістю безробіття від 6 до 9 місяців збільшилась у 2002 році порівняно з 2001 роком на 35719 осіб. В той же час, чисельність осіб з тривалістю безробіття від 9 до 1 року збільшилась на 32889 осіб, що відображено на рис. 2.3 [146, с. 106]. Такий стан серед безробітного населення, на нашу думку, є найбільш загрозливим для безробітного, оскільки саме в таких умовах безробітний може втратити мотивацію до економічної активності і перейти у стан пасивності.
Рис. 2.3. Чисельність безробітного населення за тривалістю безробіття в Україні у 2000-2002 роках
Однак, в 2003 році відбулися позитивні зміни - чисельність осіб з тривалістю безробіття понад 6 місяців зменшилась на 33,5 тисяч осіб [141, с. 60].
Та все одно, проблема тривалого безробіття все ще залишається гострою, що призводить до негативних наслідків, а саме: втрати професійних навичок, кваліфікації тощо. Працевлаштуватися таким особам набагато складніше. Про це свідчать і результати дослідженнь зарубіжних вчених, що, відображено на рис. 2.4 [65, с. 227].
Таким чином, після 6 місяців перебування в стані безробіття вірогідність знайти роботу різко падає. Це пов'язано і з особливим ставленням з боку роботодавців до вказаної категорії безробітних, так і їх економічною пасивністю.
Наступним аспектом є пасивність безробітного населення до пошуку роботи, підвищення своєї конкурентоспроможності. На