РОЗДІЛ 2
Загальна методика та основні методи досліджень
2.1. Обґрунтування вибору напрямку й об'єкта досліджень
Проблема зменшення негативного впливу технологічних стресів на продуктивність
сільськогосподарських тварин відноситься до найбільш актуальних проблем
сучасного тваринництва. Її вирішення вимагає з'ясування
біохімічно-фізіологічних механізмів, які лежать в основі негативного впливу
стресу на обмін речовин і фізіолого-біохімічні функції організму тварин залежно
від виду, віку, статі, у тому числі, дослідження механізмів патогенезу розладів
травного каналу та удосконалення способів профілактики негативного впливу
стресів на продуктивність сільськогосподарських тварин.
В основі методологічного вибору напрямку дисертаційної роботи були дані
літератури щодо вивчення розвитку фармакологічного і транспортного стресів із
метою поглибленого дослідження бичків патогенезу стресів у тварин стану та ролі
антиоксидантної системи слизової оболонки тонких кишок у бичків. Крім того,
вивчити окремі біохімічні аспекти розвитку та перебігу фармакологічного та
транспортного стресів у бичків на тлі дії фенарону та сукупного впливу фенарону
та аміназину.
Саме тому, наші дослідження були спрямовані на вивчення особливостей перебігу
стресу у бичків, гормональної регуляції, механізмів, які беруть участь у
реалізації адаптаційних реакцій в організмі бичків при дії стрес-факторів,
зокрема, у формуванні ферментативної функції тонких кишок, активності кори
щитоподібних, надниркових залоз, гіпофіза, підшлункової залози і метаболічного
профілю крові за впливу фармакологічного і технологічного стресорів, з одного
боку, а з іншого - на розробку ефективних способів профілактики негативного
впливу технологічних стресів на продуктивність тварин.
При визначенні конкретного напрямку роботи ми припускаємо, що лише комплексна
оцінка показників дозволить розширити та доповнити знання про механізми
розвитку стресу на рівні цілого організму і зокрема,:- у слизовій оболонці
дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок - активність ферментів системи
АОСЗ-СОД, ГПО, КТ; у вмісті цих кишок – концентрація водневих іонів, активність
лужної фосфатази, протеїназ і амілази; у крові - уміст гормонів, кількість
еритроцитів і рівня гемоглобіну лейкоцитів, концентрація загального білка,
цукру, натрію, калію, малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, які
коливаються в організмі тварин у нормі та при стресі. Бички, як об'єкт
досліджень, були вибрані тому, що в процесі росту, розвитку й експлуатації їх
організм не позбавлений впливу таких неминучих технологічних стресів, як:
транспортний, годівельний, кліматичний, проведення ветеринарних обробок тощо,
які знижують продуктивність та якість одержуваної продукції, а ефективні
способи попередження їх негативного впливу на продуктивність даного виду тварин
на час виконання дисертаційної роботи потребують нового вирішення. У літературі
наводяться дані [279, 75] які вказують, що оцінити функціональний стан
організму тварин за дії стрес-факторів можна за динамікою активності ферментів
травного каналу, метаболічним профілем периферичної крові, станом кори
надниркових, щитоподібних і підшлункової залоз, гіпофіза та морфологічним
складом клітин крові.
Враховуючи вищесказане, функціональний стан та адаптаційні реакції організму
бичків на дію стрес-факторів ми оцінювали за наступними критеріями:
- фізіологічний стан організму - за температурою тіла, частотою пульсу і
дихання, кількістю еритроцитів і вмістом гемоглобіну, візуально визначали
рухливість тварин (активність) і реактивність організму;
- стан системи антиоксидантного захисту у тонких кишках - за активністю
ферментів СОД, ГПО, КТ у гомогенатах слизової оболонки дослідних кишок;
- рівень гідролітичних процесів у тонких кишках – за активністю ферментів -
лужної фосфатази, протеїназ, та амілази у вмісті дванадцятипалої, порожньої та
клубової кишок;
- метаболічний профіль крові тварин - за концентрацією загального цукру,
глюкози, загального білка, натрію, калію, МДА, ДК;
- функціональну активність залоз внутрішньої секреції – за вмістом гормонів у
крові: адренокортикотропного, тиреотропного, тироксину, трийодтироніну,
кортизолу, інсуліну;
- реакцію білої крові - за кількістю лейкоцитів.
2.2. Матеріал і методи дослідження
Дисертаційна робота, виконана у лабораторії обміну речовин Інституту біології
тварин УААН у період 2000-2004 років. Експериментальну частину роботи виконано
на молодняку великої рогатої худоби в умовах колективних господарств ПАФ
“Нива”, “Україна”, Пустомитівського району Львівської області. У дослід
включали клінічно здорові бички чорно-рябої породи віком 6-7 місяців із
середньою живою масою тіла 160 кг, яких розподілили в групи по 3 тварин.
У всіх дослідах контрольними були по три інтактні бички, від яких перед забоєм
відбирали кров із яремної вени, а після забою натще (міжтравний період),
слизову оболонку та вміст дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок. Через
24 і 120 год. після введення КТГ (фармакологічний стрес) чи транспортування
(транспортний стрес) натще від бичків відбирали кров із яремної вени, а потім
почергово проводили забій (у вказані години) по 3 бички і відбирали у них
слизову оболонку та вміст тонких кишок.
Контрольних і дослідних тварин утримували індивідуально на прив’язі у
стандартних 2-рядних телятниках. Приміщення були обладнані таким чином, щоб
створювалась можливість для ретельного індивідуального обліку кормів, що
згодовувались, відбору проб для аналізів.
Годівля тварин-дворазова, раціон забезпечував їх потребу в енергії, протеїні,
вітамінних і мінер
- Київ+380960830922