РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Враховуючи мету та завдання, поставлені в дисертаційній роботі, а також сучасні
уявлення про патогенез вільнорадикальних патологій та принципи їх лікування,
нами обрано наступний методологічний підхід та комплекс лабораторних методів
дослідження.
Експериментальні дослідження проведені на 284 білих безпородних статевозрілих
щурах-самцях масою 150-180г. Тварини знаходилися на повноцінному раціоні
віварію з вільним доступом до їжі та води при температурі 19-21°С. Всі тварини
перед початком експерименту голодували впродовж 24 год.
У роботі використовували офіцинальний препарат екстракт родіоли рідкий
(Extractum Rhodiolae fluidum) виробництва ВАТ “Львівська фармацевтична
фабрика”, м.Львів, Україна, реєстраційне посвідчення №П.05.02/04706 від
21.05.2002 р. Всі дослідження проведені на одній партії препарату.
Визначали фізико-хімічні характеристики екстракту родіоли рідкого.
Показник заломлення екстракту родіоли рідкого визначали на рефрактометрі РПЛ-3
за методикою, описаною в Державній фармакопеї [51].
Спектр поглинання екстракту родіоли рідого проводили на спектрофотометрі СФ-46
в ультрафіолетовій ділянці спектра в розведенні препарату 1:5000 [51].
Вміст спирту в екстракті родіоли рідкому проводили за температурою кипіння та
виражали у % спирту за об’ємом [51].
Кислотне число екстракту визначали за методикою, описаною Державною фармакопеєю
та виражали в мг КОН/ 1г екстракту. Точну наважку екстракту родіоли рідкого
масою 5 г вносили в зважену конічну колбу місткістю 250 мл і розчиняли в 50 мл
суміші рівних об'ємів 95% етилового спирту та ефіру, попередньо нейтралізованої
за фенолфталеїном розчином NaОН (0,1 моль/л). Додавали 1 мл розчину
фенолфталеїну та титрували при постійному помішуванні розчином гідроксиду
натрію (0,1 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникало впродовж 30
с. Кислотне число (Кч) розраховували за формулою:
Кч = а Ч 5,61/ б,
де а - кількість мілілітрів розчину NaOH (0,1 моль/л), витраченого на
титрування екстракту; б – маса наважки екстракту в грамах; 5,61 - кількість
міліграмів КОН, що відповідає 1 мл розчину NаОН (0,1 моль/л) [51].
Число омилення. Точну наважку екстракту родіоли рідкого масою 2 г вносили в
колбу місткістю 200 мл, додавали 25 мл спиртового розчину КОН (0,5 моль/л),
приєднували до колби зворотний холодильник, занурювали її в киплячу водяну баню
та нагрівали впродовж 1 год, регулярно перемішуючи шляхом обертання. Паралельно
нагрівали 25 мл спиртового розчину КОН (0,5 моль/л). Обидва розчини одразу
після закінчення нагрівання розбавляли 25 мл прокип’яченої гарячої води,
додавали по 1 мл розчину фенолфталеїну та титрували розчином хлористоводневої
кислоти (0,5 моль/л) до знебарвлення.
Від кількості мілілітрів розчину хлористоводневої кислоти (0,5 моль/л),
використаних у контрольному досліді, віднімали кількість мілілітрів розчину
хлористоводневої кислоти (0,5 моль/л), використаних на титрування
досліджуваного екстракту. Отримана різниця є кількістю мілілітрів розчину КОН
(0,5 моль/л), що використана на нейтралізацію вільних кислот і кислот, що
утворилися при повному гідролізі складних ефірів у взятій наважці препарату.
Число омилення (Ч) виражали в мг КОН/1 г екстракту та розраховували за
формулою:
Ч = (а - б) Ч 28,05/ в,
де а- кількість мілілітрів розчину хлористоводневої кислоти (0,5 моль/л), що
використана на титрування в контрольному досліді; б- кількість мілілітрів
розчину хлористоводневої кислоти (0,5 моль/л), що використана на титрування
екстракту; в- наважка екстракту в грамах; 28,05 - кількість міліграмів КОН, що
відповідає 1 мл розчину КОН (0,5 моль/л) [51].
Ефірне число визначали за різницею між числом омилення та кислотним числом
[51].
Йодне число визначали за методикою, описаною Державною фармакопеєю [51]: точну
наважку екстракту вносили в суху колбу з притертим корком місткістю 250 - 300
мл, розчиняли в 3 мл ефіру, додавали 20 мл розчину йоду монохлориду (0,1
моль/л), закривали колбу корком, змоченим розчином йодиду калію, обережно
збовтували обертальними рухами та витримували в темному місці впродовж 1
години. Потім додавали послідовно 10 мл розчину йодиду калію, 50 мл води та
титрували розчином тіосульфату натрію (0,1моль/л) при постійному енергійному
збовтуванні до світло-жовтого забарвлення, після чого додавали 3 мл хлороформу,
сильно збовтували, потім додавали 1 мл розчину крохмалю та титрували до
знебарвлення. Паралельно проводили контрольний дослід.
Від кількості мілілітрів тіосульфату натрію (0,1 моль/л), використаного в
контрольному досліді, віднімали кількість мілілітрів розчину тіосульфату натрію
(0,1 моль/л), витраченого на титрування досліджуваного екстракту. Отримана
різниця відповідає кількості мілілітрів розчину йоду (0,1 моль/л), що зв’язана
наважкою досліджуваного екстракту. Йодне число ( I ) виражали в г йоду, що
зв’язуються 100 г екстракту та розраховували за формулою:
I = (а -б) Ч 0,01269 Ч 100/ в,
де а- кількість мілілітрів розчину тіосульфату натрію (0,1 моль/л), витраченого
на титрування в контрольному досліді; б- кількість мілілітрів розчину
тіосульфату натрію (0,1 моль/л), витраченого на титрування екстракту; в-
наважка екстракту в грамах.
Визначення сухого залишку (масової частки нелетких речовин) в екстракті родіоли
рідкому проводили згідно вимог Державної Фармакопеї [51]. Стаканчик для
зважування сушили в сушильній шафі при температурі 80 ± 5°С 10-15 хв
охолоджували 30 ± 2 хв в ексикаторі над хлористим кальцієм і зважували з
похибкою не більше 0,2 мг.У стаканчик вносили 5 мл екстракту і зважували з тією
ж точністю. Наважку розраховували за різницею
- Київ+380960830922