РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2. 1. Характеристика грунтово-кліматичних умов центрального Лісостепу України
Центральний Лісостеп України простягається від північно-західних до
південно-східних її границь. Загальна площа земель зони – 202,8 тис. км2 , чи
33,6% території республіки. Рельєф місцевості в основному рівнинний з окремими
підвищеннями. В цілому грунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення
сільськогосподарського виробництва. Питома вага зони у виробництві валової
продукції сільського господарства республіки перевищує 42%, а частка
сільськогосподарських угідь становить дещо більше 35%.
Границі Лісостепової зони майже цілком співпадають з адміністративним поділом
республіки. На відміну від інших зон, вона представляє собою цілісну територію
з більш чи менш однорідними грунтово-кліматичними умовами.
Як відомо, до зони входять 9 адміністративних областей держави, а в них в свою
чергу – 183 адміністративних райони з яких 148 відносяться до типових
лісостепових, решта – до перехідних між лісостеповою і суміжними з нею зонами.
Не дивлячись на відносну однорідність природноекономічних умов в Лісостепу
виділяють 3 великі підзони: західну (Тернопільська і Хмельницька області,
північні райони Чернівецької), центральну (південно-східні райони Вінницької,
правобережні Київської і Черкаської областей); східну (вся лівобережна частина
зони). За складом ґрунтів, кліматичними умовами та іншими особливостями підзони
мають певні відмінності. Крім того під впливом переважно економічних факторів
поблизу великих міст і промислових центрів склались приміські підзони.
Хоч і Лісостеп в основному вважається рівниною, рельєф західної її частини
сильно пересічений острогами Карпат. Дещо східніше знаходиться Волино –
Подільська підвищеність, що на висоті 400 – 500 м над рівнем моря, яка у міру
просування до Дніпра поступово переходить в дніпровські тераси заввишки 100 –
130 м. Східніше Дніпра розміщується лівобережне плато яке піднімається над
рівнем моря на 150 – 200 м. Значна розсіченість рельєфу спостерігається на
прибережних частинах Дніпра.
Клімат зони помірно теплий. Середньомісячна температура повітря в січні і
лютому коливається від –40С на заході, до –8оС на сході. Спостерігаються
достатньо тривалі та інтенсивні відлиги, під час яких температура повітря в
окремі роки піднімається до 12 – 14оС. Зміна відлиг морозами створює
несприятливі умови для перезимівлі озимих культур і багаторічних трав. Сніговий
покрив встановлюється в другій половині листопада і сходить в третій декаді
березня. Висота його коливається від 13 –20 см в західній і південній частинах
зони до 30 –35 см в східній і північній.
Літо відрізняється високими і стійкими температурами. В липні середньомісячна
температура коливається від 10оС на заході до20оС на сході. Абсолютний максимум
сягає 39 –40оС .
Період з середньодобовою температурою вище 5оС, що співпадає з вегетаційним
періодом основних сільськогосподарських культур, триває від 200 –215 днів в
західній частині зони до 190 – 200 в східній. Довжина вегетаційного періоду
активної вегетації (перехід температури через 10оС) в межах лісостепової зони –
155 – 170 днів, починаючи з третьої декади квітня до першої декади жовтня.
Опади випадають нерівномірно. Якщо в західній підзоні середньорічна кількість
опадів становить 550 – 600 мм і більше, то в східній – не більше 450 – 500 мм.
За теплий період (квітень - жовтень) в середньому в Лісостепу випадає 350 – 400
мм опадів, а на заході – не менше 500 мм.
Оскільки в зоні нерідко спостерігаються засушливі періоди та суховії, боротьба
за збереження вологи набуває важливого значення. В забезпечені стійких врожаїв
основних сільськогосподарських культур (озимої пшениці і цукрових буряків) все
більшу роль відіграє інтенсифікація сільськогосподарського виробництва [247].
Головною зерновою культурою в зоні центрального Лісостепу України є озима
пшениця, яка займає 42% посівних площ всіх зернових. З метою збільшення
виробництва рослинного білка поряд з горохом, питома вага якого в посівах
зернобобових складає 76%, необхідно розширити посівні площі інших зернобобових
культур. Перспективною для цього в умовах Лісостепу України, є вика яра та
білий кормовий люпин [207].
Вдосконалення структури посівів зернових та зернобобових культур у зоні
центрального Лісостепу України з врахуванням грунтово-кліматичних і погодних
умов є одним з найважливіших резервів збільшення виробництва зерна і підвищення
його якості.
Тому, з метою удосконалення технології вирощування вики ярої на зерно нами
проводились польові дослідження у Вінницькій області центральної частини
правобережного Лісостепу України. Більшість її території розміщена у
Волино-Подільській височині, решта – південно-західні її райони – в межах
Дністровського зниження. Загальна площа земель – 2650 тис. га., у тому числі
1854 тисячі займають сільськогосподарські угіддя, з них 1679 тис. га. відведено
під ріллю, що складає 5,2% від площі ріллі республіки. Рельєф
хвилясто-горбкуватий, порізаний неширокими долинами невеликих річок – приток
Дністра та Південного Бугу.
Клімат помірно-континентальний, проте далеко не однаковий по всій області.
Середня температура повітря у липні складає 18,3-20,50С, у січні –4-60С. Річна
сума опадів становить 440-590 мм, на осінньо-зимовий період припадає 20-25
процентів від загальної кількості. В окремі роки їх буває значно менше. В
основу агрокліматичного районування області покладено тепло - забезпеченість
території, ступінь зволоженості та континентальності клімату. За основними
показниками агрокліматичного районуван
- Київ+380960830922