Ви є тут

Організаційно-педагогічні основи діяльності ліцеїв інтернатного типу для учнів сільської місцевості.

Автор: 
Рябуха Михайло Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000314
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ефективності
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ моделей структурних підсистем ДІЯЛЬНОСТІ ліцеїВ
ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ
2.1. Особливості діяльності ліцеїв інтернатного типу
Ліцеї, як складові системи освіти в нашій країні, знаходяться в органіч-ному
взаємозв’язку та взаємовпливі з іншими складовими суспільства і висту-пають як
його перетворюючий фактор. Вивчення нормативних документів, які окреслюють
освітню політику держави, показало, що на сучасному етапі розвитку загальної
середньої освіти в Україні особлива увага звертається на взаємовідповідність
змін у підходах до набуття освіти обдарованими підлітками сільської місцевості
та організаційно-педагогічних умов навчання й виховання таких учнів. Аналіз
соціально-педагогічної літератури та сучасного стану діяльності ліцеїв дозволив
окреслити протиріччя між:
темпами відкриття обласних ліцеїв інтернатного типу й ступенем використання
фінансових та інформаційно-технологічних ресурсів;
змістом ліцейської освіти та завданнями сучасних концепцій навчання і виховання
старшокласників;
сучасними вимогами до діяльності ліцеїв для учнів сільської місцевості та
технологіями навчання й виховання обдарованих учнів.
Для проведення дослідження щодо визначення організаційно-педагогічних основ
діяльності ліцеїв інтернатного типу для учнів сільської місцевості ми
вичленували два основних напрями: перший – виявлення і класифікація умов
функціонування ліцеїв інтернатного типу для учнів сільської місцевості, і
другий – розкриття їх сутності й з’ясування специфіки. Такий підхід передбачав
вивчення мети й змісту діяльності обласних ліцеїв інтернатного типу,
специфіч-них умов їх функціонування. При цьому, спираючись на визначення
Т.Шамової [229, 104], ми розглядали ліцеї вказаної категорії як соціальні,
живі, матеріальні системи, які безпосередньо пов’язані із середовищем і мають
певні статичні та динамічні характеристики. З іншого боку, якщо виходити з
енциклопедичного означення, що “система – це множина елементів, які перебувають
у певних відносинах та зв’язках між собою та складають певну впорядковану
цілісність” [217, 563], то такі ліцеї - це складні, динамічні,
соціально-педагогічні системи, характерними ознаками яких є наявність
сукупності взаємопов’язаних елементів, що утворюють певну ієрархічну структуру
та визначеність взаємо-залежності елементів, субординаційних зв’язків.
Проведений аналіз теоретичних досліджень та педагогічного досвіду обласних
ліцеїв показав, що ліцеї інтернатного типу, як педагогічні системи, складаються
з п’яти основних підсистем: контингент учнів, педагогічний колектив,
медико-психологічна служба, допоміжний персонал, адміністра-тивно-управлінська
ланка. Кожна підсистема має свою структуру, призначення та функції і
знаходиться у визначеній взаємозалежності з іншими, яку можна представити
схематично (рис. 2.1).
Адміністративно-управлінська ланка
Медико-психологічна служба
Учні
Педагогічний колектив
Допоміжний персонал
Рис. 2.1. Підсистеми обласного ліцею як складної педагогічної системи
Центральною підсистемою є контингент учнів, який, з одного боку, є суб’єктом
всіх освітніх процесів, з іншого, об’єктом виховних та соціальних впливів.
Ключовою підсистемою є педагогічний колектив ліцею: вчителі та вихователі
(педагоги-куратори), які безпосередньо здійснюють навчання та виховання учнів.
Медико-психологічна служба – це підсистема, необхідність якої обумовлена двома
чинниками: психофізіологічними особливостями обдарованих підлітків та
інтернатним режимом діяльності закладу. Виділення допоміжного персоналу в
окрему підсистему зумовлено його багаточисель-ністю та вагомістю впливу на
процес формування особистості ліцеїстів.
Обласні ліцеї для учнів сільської місцевості, як соціальні системи, є
підсистемами системи загальної середньої освіти в регіоні. Зміст їх діяльності
детермінується соціальним середовищем, бо воно опосередкованим чином задає
вхідні елементи та визначає результати діяльності цих систем. Цей взаємозв’язок
можна відобразити схематично (рис. 2.2) за алгоритмом: вхід до системи, основні
процеси системи, вихід (результат діяльності).
Вхід до системи Процеси системи Вихід
Навчальні програми
Соціальне замовлення
Людські ресурси
Матеріальні ресурси
Інформаційні ресурси
Навчання
Виховання
Розвиток
Інтеріоризація
Рівень навченості та вихованості ліцеїстів
Рівень розвитку ліцеїстів
Соціальний статус ліцею
Рис. 2.2. Обласний ліцей як відкрита соціальна система
Якщо для встановлення сутності діяльності ліцеїв інтернатного типу для учнів
сільської місцевості як соціально-педагогічних систем поєднати ці підходи і
врахувати, що “система – це сукупність принципів, які є основою для практичної
діяльності ліцею, що визначають форму, спосіб або організацію навчання і
виховання учнів” [155, 327], то можна стверджувати, що вона полягає у
визначенні організаційно-педагогічних основ їх діяльності. Під терміном
“організаційно-педагогічні основи” ми розуміємо комплекс
організа-ційно-педагогічних умов, змісту, принципів і результатів діяльності
суб’єктів навчально-виховного процесу ліцею.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що “умови” є основним
відправним поняттям при визначенні організаційно-педагогічних основ діяльності
будь-якого навчального закладу, зокрема обласних ліцеїв. У філософській
літературі категорія “умова” розглядається як вираз відношення предмета до
оточуючих його явищ, без яких він не може існувати, а також обставина, від якої
щось залежить. Так в енциклопедії наведено таке озн