<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ<br />Робота виконана на кафедрі факультетської педіатрії та медичної генетики<br />Буковинської державної медичної академії впродовж 2001-2003рр., на базі<br />медико-генетичного відділу обласного медичного діагностичного центру (головний<br />лікар – Вдовічен А.М.), обласних дитячих клінічних лікарень №1 та №2 (головні<br />лікарі – Андрійчук Р.Г. і к.мед.н. Шевчук Н.М.). Збір та аналіз секційних<br />матеріалів здійснювався в обласному бюро судово-медичної експертизи (начальник<br />– к.мед.н. Бачинський В.Т.). <br />Дослідження проводилося в два етапи: <br />- ретроспективне дослідження УВС за період 1994-2003 рр. з метою вивчення їх<br />поширеності, захворюваності та структури серед дитячої популяції Чернівецької<br />області. У роботі використовувалися дані офіційної медичної статистики за 10<br />років (щорічні статистичні збірники 1994-2003рр.) [190]. Проаналізовано<br />протоколи секційних розтинів та інших архівних матеріалів за період 1999-2003<br />рр. (всього 2350); <br />- проспективне клініко-епідеміологічне дослідження УВС у дітей методом<br />випадок-контроль за період 2001-2003 рр. Програма дослідження частоти УВС<br />здійснювалася у пологових будинках м. Чернівці (№№ 1, 2) та в ЦРЛ Чернівецької<br />області. Реєстрація УВС у дітей проводилася в перші години або добу після<br />народження на підставі клінічних даних лікарем акушер-гінекологом та/або<br />неонатологом, про що робився відповідний запис у медичній документації<br />(облікові форми № 096, 097, 102, 149/0). Окрім цього, на кожний виявлений<br />випадок УВС заповнювалося екстренне сповіщення, яке подавалося в<br />медико-генетичний відділ ОМДЦ. <br />Обліку підлягали 19 нозологічних форм УВР згідно переліку Міжнародного реєстру<br />УВР [283, 284]. <br />2.1. Статево-вікова характеристика обстежених дітей<br />Об’єктом дослідження були діти від 0 до 14 років (n=210), які мешкають у<br />районах Чернівецької області та в обласному центрі. Основну групу склали діти з<br />УВС (n=144), контрольну – практично здорові діти (n=66). Діти були розподілені<br />на підгрупи за віком, статтю, районом мешкання (таблиці 2.1, 2.2). <br />Таблиця 2.1<br />Характеристика обстежених дітей за віком<br />Вік<br />Основна група<br />Контрольна група<br />абс.<br />абс.<br />1-12 місяців<br />18<br />12,5<br />16<br />24,2<br />1-6 років<br />79<br />54,9<br />35<br />53,0<br />7 –12 років<br />16<br />11,1<br />9,1<br />13 років і старше<br />31<br />21,5<br />13,6<br />Всього<br />144<br />100,0<br />66<br />100,0<br />Найбільша кількість дітей в основній групі спостерігається у віковій категорії<br />від 1-го до 6-ти років (54,9±3,9%). Серед обстежених дітей із УВС, статевої<br />різниці не відмічалося: 47,9±4,2% - хлопчики та 52,1±4,2% - дівчатка. <br />З усіх обстежених дітей доношеними народилося 93,7±1,7%, на грудному<br />вигодовуванні перебувало 30,9±3,2% дітей грудного віку, 46,7±3,4% - на<br />штучному, інші (22,2±2,9%) - на змішаному. <br />В основній групі 73,6±3,7% дітей хворіли на гострі респіраторно-вірусні<br />інфекції (ГРВІ), бронхітами або пневмоніями - 17,4±2,5%, по 7,6±2,2% -<br />ангінами, дитячими інфекціями та кишковими інфекціями, 10,4±2,5% дітей мали<br />алергічні реакції на подукти харчування та медикаменти, ЛОР-патологія<br />реєструвалася у 1,4±0,9% випадків. Звернув увагу відсоток дітей, які мали<br />гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС – 41,0±4,1%, рахіт – 29,2±3,8% дітей,<br />гіпотрофію – 10,4±2,5%, залізодефіцитну анемію – 56,3±4,1% дітей. <br />Таблиця 2.2<br />Характеристика обстежених дітей за статтю та районом мешкання<br />№ п/п<br />Район<br />мешкання<br />Основна група<br />Контрольна група<br />Хлопчики<br />Дівчатка<br />Хлопчики<br />Дівчатка<br />1.<br />м. Чернівці<br />18<br />17<br />2.<br />Вижницький <br />3.<br />Герцаївський <br />14<br />12<br />4.<br />Глибоцький<br />5.<br />Заставнівський<br />6.<br />Кельменецький<br />7.<br />Кіцманський<br />8.<br />Новоселицький<br />9.<br />Путильський<br />10.<br />Сторожинецький<br />11.<br />Сокирянський<br />12.<br />Хотинський<br />13.<br />Разом<br />69<br />75<br />33<br />33<br />У 21,5±3,4% дітей з УВС індекс маси тіла був середнім для даних віко-статевих<br />груп (перцентильний коридор 25 – 75% за стандартами фізичного розвитку),<br />50,0±4,2% дітей були розвинені пропорційно. <br />Діти контрольної групи у 21,2±5,0% випадків хворіли ГРВІ, бронхітами або<br />пневмоніями – 10,6±3,8% дітей, 1,5±1,5% дітей мали ЛОР-патологію,<br />гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС зареєстровано у 7,6±3,3% випадків,<br />залізодефіцитна анемія – у 33,3±5,8% випадків, гіпотрофія – у 1,5±1,5%<br />випадків. У 45,5±6,1% обстежених дітей контрольної групи індекс маси тіла<br />знаходився у середньому коридорі, 68,2±5,7% дітей були розвинені пропорційно. <br />Обстежено 53 дитини з діагнозом МУВР у поєднанні з УВС, групу контролю склали<br />38 дітей з діагнозом МУВР, до складу яких увійшли сторожеві вади розвитку. <br />Проаналізовано результати пренатальної діагностики УВС у 67 плодів за даними<br />ехокардіографії вагітних жінок у віці 17- 46 років у терміні гестації 16-18<br />тижнів та 24-25 тижнів. Досліджувана група сформувалася при проведенні нами<br />анкетування, масового ультразвукового скринінгу вагітних жінок із виділенням<br />групи високого генетичного ризику, селективно відібраних для пренатальної<br />діагностики і направлених у медико-генетичний відділ ОДМЦ. <br />Вивчено 117 результатів патологоанатомічних заключень. Досліджено 25 сімей із<br />групи високого ризику щодо УВС, яким проводилася первинна профілактика. Групу<br />порівняння склали 22 сім’ї, яким первинна профілактика не проводилася. <br />2.2. Методи дослідження<br />Усім дітям обов’язково проводилися загально-клінічні методи обстеження. Фенотип<br />пробанда вивчався послідовно, згідно класичної схеми. <br />При проведенні первинного обстеження дитини оцінювали наявні стигми<br />дизембріогенезу та сторожеві УВР згідно запропонованими нами балами.<br />Підраховували суму балів відповідно до оцінк</p>
- Київ+380960830922