РОЗДІЛ 2
ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Відомості про флору і рослинність долини річки Хорол можна знайти лише в деяких
наукових працях загального плану, стосуються вони тільки тієї чи іншої частини
долини або характеризують певний тип рослинності. Попередні дослідження
рослинного світу в долині проводились на фоні вивчення флори і рослинності
Полтавщини і Сумщини.
Вивчення рослинності річкової долини умовно можна поділити на три періоди.
Праці першого, флористичного, періоду (кінець XVIII - початок XІX ст.) мали
переважно описовий характері були присвячені проблемам накопиченню флористичних
даних та першими спробами опису і класифікації рослинного покриву в окремих
частинах регіону [6, 51, 99, 143, 144, 166, 177, 185-188, 206, 237, 250,
266-289, 291].
Другий період, еколого-ценотичний (середина XIX ст. до 80-х рр. XX ст.),
присвячений розробці питань, пов’язаних із закономірностями територіального
розподілу рослинності залежно від екологічних умов, дослідженням динаміки
рослинності долини річки і розробці рекомендацій щодо раціонального її
використання. У цей період розпочинаються фрагментарні дослідження окремих
типів рослинності, накопичення фітоценотичних даних для класифікації
рослинності на домінантній основі [64, 65, 116,117, 119, 120, 130-134, 136,
137, 149, 150, 178].
Третій період, сучасний (від 80-х рр. XX ст. до нашого часу), позначився
дослідженнями рослинного покриву регіону з метою розробки синтаксономічної
схеми, аналізу флори та забезпечення збереження фіторізноманітності в
природно-заповідній мережі. Роботи третього періоду мають комплексний характер
і пов’язані з екологічним прогнозуванням забруднення середовища та
застосуванням фіторесурсів для рестабілізації довкілля, переглядом концепції
використання ресурсів. Велика увага в працях цього періоду приділяється
питанням антропогенних змін рослинності річкових долин [11, 12, 13, 16, 17, 18,
24, 38, 69, 207-210, 58, 60, 7, 72, 173, 104, 66, 169, 170, 158, 121, 10, 68,
56, 67, 28, 214-217, 141, 142, 47, 218, 220, 124-127, 224, 4, 31, 33, 35, 140,
5, 26, 29, 37, 39, 227, 228, 103].
Перший період співпадає з початком флористичних досліджень на Україні взагалі і
пов'язаний з академічними експедиціями, організованими Російською Академією
наук [51]. У них брали участь такі видатні вчені свого часу як П.С. Паллас,
В.Ф. Зуєв. Ботанічні результати були підведені лише на початку XIX ст. [266,
272, 266-289, 291] і надали матеріал для багатьох флористичних зведень.
Слід зазначити, що вже в першій роботі по опису губернії М.І.Арендаренком
наведено 22 родини рослин, що є ,, замечательными относительно хозяйства,
торговли и медицины,, і подано поділ рослин на групи: городні, кормові,
торговельні, лікарські, господарчі, фруктові, з описом деяких рослин із кожної
групи [6].
Значний флористичний матеріал по Полтавській області міститься в працях „Труды
комиссии при Киевском университете Св. Владимира для описания губерний
Киевского учебного округа”, яка була періодичним звітом за результатами
експедицій з 1849 по 1895 рр. (Труды..., 1851, 1855). Із діяльністю цієї
комісії пов'язані імена Є.Р. Траутфеттера [237], В. В. Монтрезора [166], А.С.
Роговича [206], І.Ф. Шмальгаузена [250], в роботах яких основна увага
приділяється вивченню природи губерній, що входили до Київського навчального
округу (Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської і Полтавської). В
„Обозрениях” А.С.Роговича, В.В. Монтрезора та Є.Р. Траутфеттера наведені
місцезнаходження багатьох рослин Полтавщини. Ботаніками складалися ґрунтовні
списки дикорослих видів [166, 206]. Деякі роботи дослідників висвітлюють
історію дослідження флори Полтавської губернії і є бібліографічними зведеннями
по вивченню її природи [206, 237].
Важливою для розвитку подальших ботанічних досліджень на Україні стала праця
І.Ф. Шмальгаузена "Флора Юго-Западной России, т.е. губерний: Киевской,
Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской й смежных мест" [250]. У ній
міститься майже повне на той час зведення по флорі України та деяких суміжних
територій. Вказані місцезростання багатьох рослин Полтавської губернії.
Одним із визначних ботаніків і організаторів науки в цей період був Й.К.
Пачоський, який значну частину свого життя присвятив вивченню рослинного
покриву багатьох регіонів України, у тому числі і Лівобережжя [186]. Крім
досконалих флористичних зведень по окремих регіонах, він склав ряд
фундаментальних теоретичних флористичних розробок [185, 187, 188].
Велику роль у дослідженнях рослинного світу Полтавської губернії відіграло
одночасне вивчення ґрунтів і рослин експедицією, що була організована
Полтавським губернським земством, і яку очолив В.В. Докучаєв [99]. Експедиція
займалася вивченням багатьох проблем, зокрема дослідженням ґрунтів: їх
походженням, типізацією, виявленням взаємозв'язків типів ґрунту із рослинним
покривом. За результатами експедиції опубліковані "Материалы..." (1889-1894) у
16 томах із картою ґрунтів Полтавщини та окремі роботи ряду членів експедиції.
Річковим долинам Полтавської губернії та питанням зрошення в умовах півдня
Росії присвячена робота Є. Оппокова [177]. У складі експедиції вивченням флори
Полтавщини займався видатний російський учений А.М. Краснов, якому допомагав
Н.О. Левицький. Серед ряду повітів губернії (Полтавського, Хорольського,
Лубенського) за результатами роботи А.М. Красновим складений повний список
рослин губернії з вказанням місцезнаходжень найбільш рідкісних видів. Для
Хорольського повіту із загального списку наводиться 18 видів [143]. Особливе
значення має праця ботаніка "Ботани
- Київ+380960830922