РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМЧНИМИ РИЗИКАМИ
В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Методика оцінки ризику комбінованим методом
При прийнятті любого рішення підприємство може понести втрати в результаті дії
непередбачених факторів або в тих випадках, якщо вплив факторів, які посилюють
економічний ризик, оцінено неправильно. Оцінка економічного ризику є дуже
важливим етапом в управлінні ризиком, так як його недооцінка може призвести до
збитків, а то й навіть до банкрутства підприємства, тоді як переоцінка – до
втраченого зиску. Однак сучасна економічна література, по цьому питанню,
обмежується лише поверховим розглядом існуючих методів кількісного аналізу
ризику і не дає жодних конкретних рекомендацій, який із них краще застосовувати
при оцінці того чи іншого проекту.
При автономному використанні ні один із існуючих методів оцінки ризику не дає
достовірних результатів про ступінь ризику. Так, використовуючи статистичний
метод, можна розраховувати ступінь ризику практично для любого напрямку
діяльності, однак, це потребує наявності значної кількості даних, які не завжди
є в розпорядженні підприємства. Збір і обробка даних можуть в деяких випадках
обійтися дуже дорого. Навіть якщо подія мала велику ймовірність в минулому, це
ще не означає, що вона буде мати таку ж ймовірність і в майбутньому.
Головна перевага методу аналізу доцільності витрат полягає в тому, що можна
визначити конкретну статтю витрат, в якої ризик максимальний, а це дасть змогу
знайти шляхи його зниження. До недоліків такого підходу можна віднести
необхідність значної кількості інформації для розрахунку коефіцієнта варіації
та відсутність аналізу джерел виникнення ризику.
Експертний метод оцінки ризику застосовується при відсутності статистичних
даних або при визначенні ступеню ризику такого напрямку діяльності, який не має
аналогів, що також не дає можливості аналізувати минулі показники. Особливість
методу експертних оцінок визначається відсутністю строгих математичних доказів
оптимальності одержаних рішень. Даний метод носить більш суб’єктивний характер
в порівнянні з іншими методами.
Аналітичний метод не можна використовувати для оцінки ступеню ризику
інноваційних проектів, так як він потребує наявності статистичної інформації
про втрати від ризику за минуий період.
Головні переваги методу використання аналогій: низька ціна та оперативність
одержання інформації; можливість мати комплексне уявлення про сутність
проблеми, яка цікавить; достовірність; наявність кількох джерел інформації;
можливість ознайомлення з даними, самостійне одержання яких досить утруднене, а
то й недоцільне. До недоліків можна віднести: негарантовану надійність
інформації, можливість відсутності низки вкрай необхідних даних, наявність
нерідко суперечливих показників; інформація може стати застарілою; не завжди
зрозуміла методологія проведення дослідження.
В дисертаційній роботі автором запропонований новий підхід до оцінки
економічного ризику, що ґрунтується на комплексному застосуванні методів
кількісного та якісного аналізу ризику і, який дістав назву – комбінований
метод. Алгоритм комбінованого методу оцінки ризику складається з восьми
основних кроків (рис. 2.1) [31].
Крок 1. Визначення ключового параметру, відносно якого проводиться оцінка
конкретного проекту.
На цьому етапі підприємство одержує можливість вибору конкретного напрямку,
виходячи із власних пріоритетів. Наприклад, більш висока ступінь ризику і
можливість одержання високого прибутку, низька ступінь ризику і більш низький
прибуток.
Рис. 2.1. Блок-схема комбінованого методу оцінки ризику
Складність визначення цілей пояснюється тим, що часто за винятком досить
простих завдань, не вдається обмежитися однією метою. У більшості випадків їх
буває кілька. Іноді вони можуть бути і суперечливими. Коли цілей багато, слід
вибрати найбільш важливу.
Крок 2. Відбір факторів, які впливають на діяльність фірми, а отже, і на
ключовий параметр.
Всі фактори, які впливають на ріст ступеню ризику в проекті, можна умовно
розділити на дві групи: об’єктивні і суб’єктивні.
До об’єктивних факторів відносяться фактори, які не залежать безпосередньо від
діяльності самого підприємства: це інфляція, конкуренція, анархія, політичні і
економічні кризи, екологія, мито і т.д.
До суб’єктивних факторів відносяться фактори, які характеризують безпосередньо
дане підприємство: це виробничий потенціал, технічне оснащення, рівень
предметної і технологічної спеціалізації, організації праці, рівень
продуктивності праці, ступінь кооперованості зв’язків, рівень техніки безпеки,
вибір типу контрактів з інвестором або замовником і т.д.
Для врахування всього спектру факторів ризику на підприємстві повинна бути
проведена комплексна робота по збору і попередній обробці даних про
функціонування всіх підрозділів підприємства, визначенню факторів ризику, які
виникають в ході роботи кожного підрозділу, систематизації одержаної
інформації, групуванню факторів ризику у відповідності з природою їх
виникнення.
Правильний облік факторів ризику, їх старанний розрахунок і адекватна політика
підприємства здатні значно знизити втрати від впливу кризових явищ.
Крок 3. Збір та аналіз необхідної інформації.
Для дослідження можливостей ринку підприємства потребують вичерпної і
достовірної інформації. Управляти бізнесом – означає управляти його майбутнім,
а управляти майбутнім – управляти інформацією.
Процес збирання інформації включає:
ідентифікацію необхідних джерел інформації;
попереднє збирання інформації;
виявлення інформації, якої ще бракує;
проведення анкетування, і