РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник формування
соціально-економічної моделі інформаційного суспільства
Остання чверть ХХ століття та вступ людства в третє тисячоліття позначилися
потужною хвилею інноваційних процесів. Вони спричинили стрімкий розвиток
науково-технічного прогресу та сприяли розгортанню чергової інформаційної
революції [111, с. 8]. Її особливістю є те, що інформаційно-комунікаційні
технології зростаючими темпами змінюють не тільки економічний ландшафт у
сучасному світі, а й усі сфери життя суспільства. Значний технологічний прогрес
відкриває нові перспективи для досягнення більш високих рівнів розвитку.
Здатність інформаційно-комунікаційних технологій послабити вплив багатьох
традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом і відстанню, вперше в
історії дає можливість використовувати їх потенціал на благо мільйонів людей у
всіх куточках земної кулі. Під їх впливом відбувається тісне переплетіння
глобалізаційних і інноваційних процесів у світі, що кардинально змінюють хід
соціально-економічного розвитку. Процес глобалізації інновацій став новою
об’єднуючою ланкою між двома фундаментальними феноменами в сучасній економіці –
зростанням міжнародної економічної інтеграції та підвищенням практичної
значущості наукового знання в усіх сферах економіки.
Взаємодія зростаючих інформаційно-комунікаційних потреб людства та
науково-технічного прогресу визначає динаміку, з якою відбувається поступо-вий
перехід до нового ”принципу соціально-технічної організації життя” [145, с. 34]
– до інформаційного суспільства. Під інформаційним суспільством розуміють
розвинуте постіндустріальне суспільство, що утверджується в передових
індустріальних країнах і відповідає наступним критеріям в їх єдності [167, с.
14]:
технологічний – основний чинник, оскільки інформаційно-комунікаційні технології
охоплюють вже всі сфери життя, виступають сучасним комуні-кативним механізмом,
що зміцнює цілісність мегаекономічної системи;
соціальний – інформація стала важливим стимулятором змін якості життя, при
широкому доступі до інформації формується та утверджу-ється ”інформаційна
свідомість”;
економічний – інформація як економічний ресурс, послуги, товар, джерело доданої
вартості та сфери зайнятості стала стрижнем функціонування й розвитку
економіки;
політичний – збільшується вплив інформації на політичні процеси, що
відображується, зокрема, в зростаючій участі різних верств населення та
соціальних груп у політичному житті;
культурний – визнання інформації як культурної цінності, сприяння утвердження
інформаційних цінностей в інтересах розвитку окремого індивіда та суспільства в
цілому.
В інформаційному суспільстві, на думку У. Мартіна, якість життя, так само як
перспективи соціальних змін та економічного розвитку, все більше залежить від
інформації та її використання. В такому суспільстві стандарти життя, форми
праці й відпочинку, система освіти та ринок перебувають під значним впливом
досягнень в інформаційній та науковій сферах [167, с. 42].
Для того щоб розмежувати поняття ”постіндустріальне” та ”інформа-ційне”
суспільство слід зазначити, що друге поняття відображує одну з найяскравіших
рис постіндустріального суспільства, проте, на думку А. Чухна, зводити всю
глибину суспільної трансформації лише до інформації навряд чи правомірно [138,
с. 4]. Панівна роль сфери послуг, нематеріального вироб-ництва, якісно нове
становище людини у суспільстві та її всебічний розвиток не можна пояснити лише
впливом інформаційної революції, проте применшувати її значення також не слід,
оскільки вона охоплює всі сфери людської життєдіяльності. Тому ми розглядаємо
інформаційне суспільство як один із етапів становлення постіндустріального
суспільства і як таке, що формує підвалини для досягнення більш високих рівнів
розвитку цивілізації.
Особлива роль інформації та наукових знань у формуванні сучасного етапу
соціально-економічного розвитку людства полягає в тому, що вони є
фундаментальною основою нового технологічного і господарського устрою. Сьогодні
в країнах постіндустріального розвитку саме інформація і наукові знання є
домінуючими об’єктами власності та вирішальними чинниками розвитку технологій,
джерелами якісних зрушень у відносинах економічних суб’єктів, появи більш
ефективних форм реалізації фінансових, грошово-кредитних та інших інтересів,
раціоналізації механізму задоволення індивіду-альних і суспільних потреб.
Для кращого розуміння значення інформації та наукового знання в сучасній
економіці розглянемо більш докладно процес розгортання сучасної інформаційної
революції.
Слід зазначити, що в історії розвитку цивілізації відбулося кілька
інформаційних революцій – трансформації суспільних відносин через карди-нальні
зміни в інформаційній сфері. Причиною цих трансформацій завжди були інновації в
процесі створення, накопичення, обробки, копіювання, передавання та зберігання
інформації. Стрімкий розвиток фундаментальних наукових досліджень в 40–80-х
роках ХХ століття, спричинив велику хвилю винаходів і інновацій та привів до
розгортання чергової інформаційної революції, харак-терною ознакою якої стало
кодування інформації й автоматизація процесу її обробки за допомогою
електронних обчислювальних машин і комп’ютерів. Розробка програмного
забезпечення, пристосованого для операцій, які б могли виконуватись
комп’ютерами, стала головною умовою їх поширення.
За оцінками експертів, на кінець 2004 року у світі працюватиме близько одного
мільярда персо
- Київ+380960830922