РОЗДІЛ 2
Мережа, структура і фінансування православних
духовних навчальних закладів
Мережа, структура і фінансування є важливими складовими системи освіти. В
системі релігійної освіти мережа і структура навчальних закладів формувались у
залежності від духовних потреб суспільства. На початку 90-х років ХХст.
склались сприятливі умови для розвитку мережі православних навчальних закладів
України. Процеси суспільної реабілітації релігії, встановлення правових
відносин між церквою та державою, зростання авторитету православної церкви
спричинили необхідність у відкритті освітніх установ для вирішення проблеми
забезпечення церкви кваліфікованими кадрами священнослужителів.
Побудова мережі православних навчальних закладів у незалежній Україні
здійснювалась єпархіальними управліннями при підтримці Священних Синодів (УПЦ
та УПЦ КП) та Патріарха (УАПЦ). Після підготовки необхідної документації
відбувалась реєстрація навчальних закладів у Державному комітеті України у
справах релігій. Таким чином, розгортання мережі навчальних закладів було
справою церковною; державні органи лише констатували факти відкриття та
діяльності православних освітніх установ. Мережа православних навчальних
закладів включає: єпархіальні училища та семінарії (середня ланка православної
освіти), академії та колегіуми (вищі навчальні заклади). До мережі духовних
освітніх установ автором не включені недільні школи, оскільки вони не мають
статусу навчального закладу.
Метою даного розділу є аналіз мережі православних навчальних закладів, факторів
та причин, що впливали на процес її формування, моделі і структури православної
духовної освіти, а також системи і джерел фінансування та стану матеріальної
бази православних духовних освітніх установ.
У розділі робиться спроба розгляду усієї мережі православних навчальних
закладів незалежної України, комплексного вивчення і аналізу процесів та
причин, що впливали на її зміну; аналізу моделі і структури православної
духовної освіти; визначення системи і джерел фінансування, стану матеріальної
бази духовних навчальних закладів.
2.1. Мережа православних навчальних закладів України
Процес формування мережі православних духовних навчальних закладів України
знаходився у прямій залежності від процесу відродження релігійного життя, який
розпочався у др. пол. 80-х років ХХст. в СРСР і набув нового поштовху зі
здобуттям Україною незалежності. В підрозділі робиться перша спроба системного
аналізу процесу формування мережі православних освітніх установ України в 90-ті
роки ХХст. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні
завдання:
вивчити фактори, які впливали на процес формування мережі православних
навчальних закладів України в період, що досліджується;
визначити етапи та особливості процесу формування сітки православних освітніх
установ України;
проаналізувати розподіл духовних навчальних закладів по регіонах України.
Серед факторів, які впливали на формування мережі православних навчальних
закладів, слід зазначити: демократичні процеси в українському суспільстві, які
зумовили активізацію духовного життя; зростання чисельності релігійних громад,
що призвело до гострої нестачі кадрів священнослужителів; зміни в українському
законодавстві, які значною мірою прискорили процес виникнення православних
духовних освітніх установ; церковний розкол, що спричинив появу навчальних
закладів різних гілок православ’я.
У 1985р. на території СРСР існувало дві православні духовні академії (у
Ленінграді та Москві) та три семінарії Руської православної церкви [1, с.386].
В Україні діяв лише один духовний навчальний заклад РПЦ – Одеська духовна
семінарія, кількість випускників якої не могли забезпечити зростаючу потребу в
церковнослужителях. Тому на 1990р. 75% духовенства в Україні не мали навіть
середньої духовної освіти і отримували духовний сан рукоположенням правлячого
архієрея на підставі бажання служити церкві при наявності світської вищої, а в
деяких випадках навіть середньої освіти [30].
Розгортання демократичних процесів, активізація церковно-релігійного життя в
Україні, якому сприяло відзначення в 1988р. тисячолітнього ювілею прийняття
християнства, призвели до пожвавлення діяльності православної церкви, росту
чисельності релігійних громад. Так, з 1985 по 1989р. кількість релігійних
громад Руської православної церкви (далі – РПЦ) в Україні зросла на 59 одиниць
і становила 4418 [214, арк.12]. Швидке зростання релігійної мережі загострило
проблему забезпечення церкви кадрами. Згідно з рішенням Архієрейського Собору
від 6 – 9 липня 1988р., на території СРСР, у тому числі і в Україні,
відкривались навчальні заклади для підготовки кваліфікованих кадрів для церкви
[40, с.273]. Це сприяло поступовому формуванню мережі православних навчальних
закладів в УРСР.
Таблиця 2.1
Мережа православних навчальних закладів Української РСР у 1989 – 1990рр.№
Назва навчального
закладу
Дата за-
снування
Кількість слухачів ( за роками )
грудень 1989р.
грудень 1990р.
Одеська духовна семінарія
1945
140
250
Чернігівське духовне училище
1988
60
80
Київська духовна семінарія
1989
46
110
Волинське духовне училище
1990
35
78
Примітка.
Таблицю складено авторокою: Забуга Н. Доклад на торжественном акте, посвященном
празднованию 300-летия Киевской Духовной академии // Православный вестник. –
2001. – №3. – С. 21 - 29; Кравченко О. 150-річчя заснування Одеської духовної
семінарії // Православний вісник. – 1989