РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ГІМНАЗИСТА
2.1. Дослідження загальних підходів до побудови моделі
Моделювання вважається однією із основних категорій теорії пізнання, на основі
якої базується більшість методів наукового дослідження – як теоретичних, при
яких використовуються різного виду знакові, абстрактні моделі, так і
експериментальних, що використовують предметні моделі [155]. Моделювання
передбачає опосередковане дослідження характеристик об’єкта, за якого
вивчається не сам об’єкт, а певна допоміжна система, яка виступає в речовій або
абстрактній формі і відображає таким чином функціональні зв’язки об’єкта на
основі певної подібності моделі і об’єкта. Подібність може виражатися: у
схожості фізичних характеристик моделі й об’єкта; у аналогічності функцій, які
виконують модель і об’єкт; у тотожності математичного опису “поведінки” об’єкта
і моделі.
Під моделлю (лат. modulus – міра, мірило, зразок) розуміється будь-який образ,
аналог (мисленнєвий чи умовний: зображення, опис, схема, графік, план, мапа
тощо) певного об’єкта, явища чи процесу, який використовується в якості його
“замінника”, ”представника” і відображає у спрощеному вигляді структуру,
властивості, взаємозв’язки і стосунки між елементами об’єкта дослідження, що
спрощує процес отримання інформації про нього [86, 360]. Модель виступає
узагальненим відображенням об’єкта, явища чи процесу. Вона є абстрактним
уявленням про практичний досвід, співвідношенням теоретичних і емпіричних знань
про об’єкт дослідження.
Метод моделювання набув широкого застосування у різноманітних галузях наукового
знання: природничого, гуманітарного, суспільного. Багатогранність його
гносеологічних функцій зумовила доцільність застосування моделювання й у
педагогічних дослідженнях.
Моделювання педагогічної технології формування творчої особистості гімназиста у
пошуково-дослідницькій діяльності передбачає обґрунтування у логічній
послідовності відповідної педагогічної системи, яка реалізується в практичній
діяльності педагогічного колективу гімназії. Спираючись на трактування
А.С.Нісімчуком системи взагалі як “множинності елементів, що знаходяться у
відношеннях і стосунках один з одним, утворюючи певну цілісність і єдність, які
забезпечують її функціонування” [135, 41], розроблена дисертантом модель має
призначення чітко визначити структуру педагогічної системи, схематично і точно
встановити зв’язки між її компонентами.
Структуру педагогічної системи, зорієнтованої на формування творчої особистості
гімназиста в умовах пошуково-дослідницької діяльності, складають такі
компоненти:
- мета навчання та виховання у гімназії (образ, модель творчої особистості
гімназиста);
контингент учнів (гімназисти 5-11 класів);
пошуково-дослідницька діяльність учнів;
контингент педагогічних працівників (вчителі, куратори, психологи, наукові
консультанти);
структурні компоненти педагогічного колективу, їх функції та взаємозв’язки;
основні процеси науково-педагогічного та організаційно-технологічного
забезпечення пошуково-дослідницької діяльності учнів;
сучасні дидактичні процеси т їх ефективність;
високий професіоналізм діяльності педагогічних працівників;
ефективність використання технічних засобів навчання.
З метою розкриття сутності усіх компонентів системи, їх взаємодії та
взаємозв’язків, у розробленій нами моделі формування творчої особистості
гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності подано три аспекти: теоретичний,
організаційно-технологічний, науково-педагогічний (рис. 2.1).
Теоретичний аспект забезпечення функціонування моделі відображає дидактичну
мету – образ (модель) творчої особистості гімназиста та якості, що мають бути
йому притаманні, на досягнення чого спрямована діяльність педагогічного
колективу та сама пошуково-дослідницька діяльність учнів.
І. Теоретичний аспект
ІІ. Організаційно-технологічний аспект
ІІІ. Науково-педагогічний аспект
Рис. 2.1. Модель формування творчої особистості гімназиста
у пошуково-дослідницькій діяльності
Організаційно-технологічний аспект функціонування моделі розкриває модель
дидактичного завдання – пошуково-дослідницьку діяльність учнів: її зміст,
форми, методи, визначені з урахуванням вікових закономірностей розвитку
школярів; організаційні та технологічні механізми реалізації (див. п.2.2).
Науково-педагогічний аспект функціонування моделі відображає дидактичні умови –
модель педагогічної діяльності, які забезпечують ефективність процесу
формування творчої особистості гімназистів у пошуково-дослідницькій діяльності
(див. п. 2.3). Відповідно до кожного аспекту прогнозуються очікувані
результати, розробляються критерії ефективності, визначаються методи
діагностики та аналізується результат апробації.
Представлена модель формування творчої особистості гімназиста у
пошуково-дослідницькій діяльності розроблялася з позицій комплексного підходу,
який передбачає пізнання закономірностей і взаємозумовленості усіх явищ
досліджуваного процесу. Суть комплексного підходу полягає в наступному:
забезпечення єдності навчання, виховання та розвитку школярів;
забезпечення єдності й сукупного впливу педагогічних, соціальних,
організаційних факторів, які діють на формування творчої особистості
гімназиста;
використання як взаємодоповнення та взаємозбагачення всіх можливостей урочної,
позаурочної та позашкільної діяльності;
забезпечення неперервності та послідовності пошуково-дослідницької діяльності
від 5 до 11 класів, узгодження її з віковими закономірностями розвитку
гімназистів;
забезпечення уз