Формування культури навчальної діяльності молодших школярів

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ ФОРМУ-
ВАННЯ КУЛЬТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
Аналіз наукових досліджень доводить, що дидактична теорія, як складова частина
педагогічної теорії, повинна бути сформульована у вигляді теоретичної
концепції або  моделі,  яка  будується  на основі логіко-методологічного підхо-ду. У наукових дослідженнях термін
“концепція” вживається для визначення провідної  думки,  конструктивного
принципу наукової діяльності [205, 279]. В. Безпалько наводить таке
висловлювання: “це система змалювання певного предмета або явища, яка сприяє
його розумінню, виявленню провідних ідей його побудови або функціювання” [206,
56].
Розробка теорії концепції є неможливою без врахування її методологічної основи:
джерела концепції; метод її конструювання; основні закономірності функціювання;
принципи реалізації; основні проблеми, які можуть виникнути в ході її
реалізації. В конструюванні концепції слід зважати на те, що учень є суб’єкт
навчального процесу, його основною метою, а не  засобом [94, 11; 12]. 
Розглянемо відповідність теоретичних положень в нашому дослідженні
концеп-туальним вимогам. У теоретичній частині роботи було зроблено слідуюче:
1. Враховано:
а) філософське вчення про сутність культури, процес її створення, про виховання
як едність зовнішнього впливу і внутрішніх можливостей особистості, про
системний та діяльнісний підходи;
б) необхідність теоретичного обґрунтування і експериментальної перевір-ки умов
формування культури навчальної діяльності молодших школярів;
в) взаємозв’язок видів культур, що притаманні педагогіці та дидактиці
початкової школи, з навчальною діяльністю молодших школярів;
д) протиріччя соціального, психолого-педагогічного, управлінського змісту на
шляху формування культури навчальної діяльності.
П. Виділено:
а) елементи культури, сутність і зміст, формування культури навчальної
ді-яльності учня, система умінь культури навчальної діяльності учня,
культуро-ємкість навчальної діяльності, коефіцієнт культуроємкості, принципи
форму-вання культури навчальної діяльності молодшого школяра, типологічні групи
учнів у класі, критерії та показники сформованості культури навчальної
діяль-ності, напрями формування культури навчальної діяльності, ведуча роль
прин-ципів формування культури навчальної діяльності молодшого школяра, роль
культури навчальної діяльності у порівнянні з навчальною діяльністю.
Ш. Виявлено:
а) необхідність створення фону культури на уроці, вибір складових фону
культури, особливості внутрішнього стану особистості дитини як результат
виявлення культури, уміння педагогічної культури вчителя, сутність рівня
культури навчальної діяльності молодшого школяра.
1У. Уточнено:
а) засоби формування культури навчальної діяльності учнів, методи озна-йомлення
учнів з видами культур, прийоми, форми, умови формування куль-тури навчальної
діяльності.
У. Розроблено: 
а) методики оцінювання стану умінь культури навчальної діяльності уч-нів,
методики оцінювання сформованості культури навчальної діяльності за критеріями
та показниками культури, методики оцінки умінь культури навчаль-ної діяльності
у вербальних характеристиках та математичним методом.
У1. Виявлено проблеми:
а) недостатній рівень підготовки учителів у напрямку формування культури
навчальної діяльності молодших школярів;
б) відсутність вимог до формування умінь культури навчальної діяльності
молодших школярів у нормативних і директивних документах.
Отже, в дослідженні виконано вимоги концептуального підходу до розроб-ки
технологічної моделі формування культури навчальної діяльності дітей.
Дидакт В. Краєвський наголошує, що теорія розкриває сутність досліджу-ваного
об’єкта, дає цілісне його відбиття і тим самим долає розрізненість емпіричних
знань про нього [207, 13]. Ми розробили необхідний теоретичний понятійний
аппарат, що розкриває феномен культури навчальної діяльності молодших
школярів. Б. Гершунський підкреслює, що дидактична теорія має узагальнювати
відповідні закони та закономірності, які відносяться до даної галузі
педагогічних явищ [208, 61]. Ми виконали і ці вимоги. Удосконалення
навчально-виховного процесу вчені-педагоги  пов’язують  із  впровадженням  у 
навчання  педагогічних технологій [209, 11; 12].
М. Кларін відзначає, що у технологічному підході до навчання виділяються:
постановка цілей та їхнє максимальне уточнення; чітка орієнтація процесу
навчання на визначені цілі; орієнтація навчальних цілей, а разом з ними і
всього процесу навчання на гарантоване досягнення результатів; оцінка поточних
результатів; корекція навчання, що спрямовано на досягнення поставлених цілей;
підсумкова оцінка результатів [95, 14].
Таким чином для організації експериментальної роботи базовим є положення: при
технологічному підході до формування культури навчальної діяльності молодших
школярів необхідна організація навчальної діяльності дітей в межах розробленої
нами теорії, що дозволить досягти визначеної мети, тому що існує реальна
можливість контролювати, корегувати результати на технологічних етапах. При
їхньому проходженні у вчителя з’являється нагода виявити творчість, що,
безумовно, створює умови і для творчої навчальної діяльності дітей.
На цьому шляху ми  не  заперечуємо  можливості  використання  тради-ційних 
підходів  до формування культури навчальної діяльності молодших школярів, але
підвищення її ефективності бачимо в тому, що ефект культури може бути значно
посилений через введення в процес навчання і інноваційних підходів (проекти
культури в навчальній діяльності).
Важливим критері