Розділ 2
МЕТОДОЛОГІЯ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Схема досліджень
Дослідження виконані в лабораторії фізіології та біохімії птиці Інституту
птахівництва УААН. Для вирішення поставлених завдань у період з 1998 до 2001
рр. проведені експерименти на курях та півнях породи род-айленд. Основна
частина досліджень проводилась в Інституті птахівництва УААН і його дослідному
господарстві "Борки". Птиця утримувалася у кліткових батареях пташників та
віварії лабораторії. Групи формувалися за принципом аналогів за віком та живою
масою, птицю кільцювали та мітили стійкими органічними барвниками. Годівля
птиці здійснювалась сухими повнораціонними комбікормами, збалансованими по всім
основним поживним і біологічно активним речовинам у відповідності з існуючими
рекомендаціями [97]. У дослідженнях використовувалися стабілізовані
гранульовані форми вітамінів А і Е, добавки цинку і марганцю у корм птиці
здійснювалися у вигляді їх сірчанокислих солей, а селену - у вигляді селеніту
натрію На першому етапі роботи визначали вміст Zn, Mn і Se у різних компонентах
комбікормів для птиці.
Дослідження проводилися відповідно до нижченаведених схем. На першому етапі
досліджень було вивчено вміст мікроелементів цинку, марганцю та селену в
кормових засобах, які використовуються для живлення птиці. Потім було визначено
вміст цих мікроелементів в різних органах та тканинах курей, а також тканинні
особливості їх накопичення та розподілу в залежності від рівня надходження з
кормами (норма, нестача та надлишок).
Схема досліджень
Для виявляння закономірностей накопичення цинку в органах та тканинах курей
було сформовано 10 груп по 50 голів у кожній (дослід 1). Тривалість досліду - 6
місяців. Схема досліду:
Група
Вміст у раціоні
Цинку, (г/т)
Вітаміну А, (млн. ІО/т)
Вітаміну Е, (г/т)
1 (К)
60
10
10
2 (К-)
10
10
90
10
10
120
10
10
180
10
10
60
15
10
60
10
20
60
15
20
120
15
20
10
90
20
30
Оскільки у несучок при підвищеній несучості різко зростає потреба в цинку, до
схеми досліду введено групи з 2-3 кратними дозами цинку для вивчення його
потреби на піку яйцекладки. Облік несучості та збереженості птиці – щоденний.
Забій птиці здійснювали кожні 2 місяця по 5 голів з групи. При цьому спочатку в
організмі курей контрольної групи, яка була позитивним контролем, було
визначено рівні і особливості тканинного розподілу і накопичення цинку з метою
з'ясовування, які ж органи найкраще абсорбують цей елемент. Потім у дослідних
групах було визначено накопичення цинку в тих органах, що найбільше
накопичували цей елемент. Оскільки вірогідно встановлено специфічний
функціональний зв'язок між вітаміном А і засвоєнням цинку паралельно визначали
вміст вітаміну А, а також вітаміну Е і активність лужної фосфатази.
Крім того, кожні 60 днів відбиралися яйця для аналізу вмісту вітамінів А, Е і
каротиноїдів, а також цинку в жовтку яєць.
Оскільки цинк пов'язаний з обміном кальцію і впливає на міцність шкаралупи
яєць, ріст і розвиток птиці, щомісяця проводили аналіз міцності шкаралупи,
вмісту в ній кальцію, а при забоях птиці визначали концентрацію кальцію і
фосфору у кістках дослідної птиці.
Про вплив цинку на стабільність мембран клітин і підтримки їх цілісності поряд
із вітаміном Е судили по активності мембранозвўязаного ферменту
цитохромоксидази в печінці, активність якого, як показали наші попередні
дослідження, також залежить від вмісту вітаміну Е в цьому органі.
Про ступінь впливу цинку разом із вітаміном Е на антиоксидантні процеси в
організмі курей-несучок судили за результатами визначення рівня накопичення
малонового діальдегіду в печінці птиці.
Для виявлення закономірностей накопичення марганцю і селену у органах та
тканинах курей було сформовано 10 груп по 50 голів у кожній (дослід 2) за такою
схемою:
Група
Вміст у раціоні
Селену, г/т
Марганцю, (г/т)
Вітаміну Е,
(г/т)
Вітаміну А, (млн. ІО/т)
1 (К)
0,1
100
20
10
2 (К-)
10
10
0,2
100
20
10
0,3
100
30
10
0,1
150
20
10
0,1
200
20
10
0,1
300
20
10
0,2
100
30
10
0,2
200
30
10
10
0,2
200
30
20
Тривалість досліду - 6 місяців. У перших 4 групах вивчали різні дози селену на
фоні зростання рівнів вітаміну Е, оскільки у попередніх наших дослідах показана
ефективність їх дії.
У 5-7 групах вивчали вплив підвищених кількостей марганцю на фоні нормативних
рівнів селену та вітаміну А. У 8-10 групах досліджували вплив різних комбінацій
селену, марганцю та вітамінів А і Е на накопичення мікроелементів і вітамінів у
організмі птиці.
Забій птиці здійснювали кожні 3 місяці по 5 голів з групи. При цьому у
організмі курей 1-ї групи були визначені рівні та особливості тканинного
розподілу і накопичення марганцю з метою встановлення які органи краще за все
накопичують цей елемент.
Оскільки селен входить до складу глутатіонпероксидази, вивчали активність цього
ферменту як одного із показників забезпеченості організму цим мікроелементом.
Кожні 30 днів відбирали яйця для визначення вмісту вітамінів А, Е та
каротиноїдів, а також для визначення міцності шкаралупи.
Враховуючи позитивний вплив на заплідненість яєць та їх інкубаційні якості
додатків селену та марганцю в комбікорми птиці, було проведено 2 закладки яєць
на інкубацію від усіх груп.
Для визначення дії сумісних доз введення цинку, селену і марганцю в комбікорми
курей у комплексі з вітамінами А і Е на обмін речовин та продуктивні якості
птиці було сформовано 7 груп дорослих курей віком 150 днів (по 60 голів у
кожній) (дослід 3). Тривалість досліду – 6 місяців.
Дослідження проводилися за схемою, що представлена нижче.
- Київ+380960830922