РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт дослідження
Всього було обстежено 60 хворих (120 очей) з синдромом Шегрена: 27 (45%) – з
первинним, 33 (55%) – з вторинним СШ, із них 25 (42%) з ревматоїдним артритом
(РА), 5 (8%) – з системною склеродермією, 3 (5%) – з системним червоним
вовчаком (СЧВ) (рис.2.1).
Рис. 2.1. Обстежені хворі з синдромом Шегрена: 27 хворих (45%) з первинним СШ
та 33 (55%) з вторинним СШ.
Серед обстежених 58 жінок (96,7%) та 2 чоловіків (3,3%) віком від 40 до 70
років (група А). Контрольну групу становило 20 здорових людей (40 очей) віком
від 35 до 75 років, в основному жінки – 15 (75%). Більше половини хворих (62%)
були віком від 40 до 60 років, найбільше – 40% від 50 до 60 років. Лише 14%
віком 31-40 та 24% - від 60 до 70 років. Таким чином, серед обстежених хворих
переважна більшість – 76%, були у працездатному віці від 30 до 60 років (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих з СШ за віком і статтю
Вік хворих
(в роках)
Жінки
Чоловіки
Усього
30-40
9 (15%)
9 (15%)
41-50
13(21,7%)
13(21,7%)
51-60
26 (43,3%)
2 (3,3%)
26 (43,3%)
61-70
10 (16,7%)
10 (16,7%)
Тривалість захворювання з СШ становила від 1 до 20 років, але серед обстежених
хворих в основному – до 5 років (63,3%) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих з СШ за тривалістю захворювання
Тривалість захворювання (роки)
До 5
6-10
11-20
Кількість хворих
38 (63,3%)
17 (28,3%)
5 (8,3%)
За важкістю перебігу сухого кератокон’юнктивіту 10 хворих визначено початкову
(І) стадію СКК, що становить 16,7%; виражену (ІІ ст.) – у 40 (66,7%), причому
легка форма (ІІа ст.) – у 19 (31,7%), важка форма (ІІб ст.) – у 21 (35%)
обстежених, пізню (ІІІ ст.) – у 9 (15%) (табл 2.3). Таким чином, серед 60
обстежених хворих з синдромом Шегрена І стадія сухого кератокон’юнктивіту
встановлена у 10 пацієнтів (16,7%), ІІа – в 19 (31,7%), ІІб – в 21 (35%), ІІІ –
у 9 (15%), що свідчить про вираженість клінічної картини, важкий перебіг
захворювання та підтверджено нами не тільки клінічно, а й імуногістохімічними,
гістологічними та імпресійно-цитологічними дослідженнями.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих по стадіях СКК
Індекс сухого ока
Стадія СКК
Кількість хворих
До +0,3
І стадія (початкова)
10 (16,7%)
До +0,5
ІІа стадія (виражена – легка форма)
19 (31,7%)
До +0,8
ІІб стадія (виражена – важка форма)
21 (35%)
До +1
ІІІ стадія (пізня)
9 (15%)
Патоморфологічно досліджувались біоптати кон’юнктиви ока та слизівки порожнини
рота у кількості 50, а також імпресійно-цитологічні препарати кон’юнктиви ока
(120) в нормі та у хворих на синдром Шегрена. Зразки кон’юнктиви отримані під
час хірургічних втручань з приводу птеригіуму, ектропіону, ентропіону,
халязіону, новоутвору кон’юнктиви, екстракції катаракти, відшарування сітківки,
антиглаукоматозної операції в очному відділенні Львівської обласної клінічної
лікарні. Зразки слизової оболонки рота отримані під час лікування карієсу,
парадонтозу у стоматолога у Львівській обласній стоматологічній поліклініці.
Імпресійно-цитологічні відбитки кон’юнктиви отримані при обстеженні хворих на
СШ в очному та ревматологічному відділеннях Львівської обласної клінічної
лікарні.
Імуногістохімічне визначення експресії муцинів у кон’юнктиві ока та слизівці
порожнини рота (50 досліджень) проведено на базі лабораторії імуногістохімії та
аналізу зображень НПЦ “Медичні технології” (м.Дніпрoпетровськ),
патоморфологічні (гістологічні та гістохімічні) обстеження 50 біоптатів – на
кафедрі патологічної анатомії Львівського національного медичного універститету
ім. Данила Галицького, імпресійно-цитологічні (120 відбитків кон’юнктиви) – у
центральній клініко-діагностичній лабораторії Львівської обласної клінічної
лікарні.
Для гістологічного та імуногістохімічного дослідження було взято біоптати
кон’юнктиви ока кількістю 25 (5 – норма, 20 – хворі на СШ) та слизової
порожнини рота кількістю 25 (5 – норма, 20 – хворі на СШ) (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Кількість біоптатів, обстежених патоморфологічно
Біоптати
Загальна кількість
Норма
При СШ
Кон’юнктиви
25
20
Порожнини рота
25
20
Для імпресійно-цитологічного обстеження було взято відбитки епітеліальних
клітин на целюльозно-ацетатні фільтри у 30 пацієнтів на СШ (60 очей – 120
відбитків): 12 (40%) – первинним, 18 (60%) – вторинним. Це були жінки віком від
40 до 70 років. Контрольну групу становили 10 здорових людей (20 очей) (табл.
2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл хворих, обстежених імпресійно-цитологічним методом
Абсолютне число
Група А (хворі з СШ)
30
100
Первинний СШ
12
40
Вторинний СШ
18
60
Група В (контрольна)
10
100
Таким чином, патоморфологічне дослідження, яке включало гістологічні,
імуногістохімічні та імпресійно-цитологічні обстеження, було проведено у
більшості пацієнтів з СШ та відігравало важливу роль для встановлення діагнозу
та визначення стадійності патологічного процесу.
2.2. Методи дослідження об’єктивного та функціонального стану органу зору
2.2.1. Клінічні особливості сухого кератокон’юнктивіту при синдромі Шегрена.
Усім хворим проведено загальноофтальмологічні обстеження (візометрія за
таблицями Шевальова на апараті Рота; біомікроскопія за допомогою щілинної лампи
ЩЛТ-У42), а для визначення порушення шарів СП усім хворим проводились
стандартні діагностичні тести у запропонованій нами послідолвності, на основі
яких було встановлено СКК та стадійність захворювання.
Для визначення водного шару СП проводили ТШ І (без інстиляції анестетика,
визначаючи тим самим загальну сльозопродукцію). Використовували стандартні
тестові смужки фірми Alcon, які закладали за нижню повіку в латеральній третині
очної
- Київ+380960830922