Популяційно-генетичний моніторинг формування генофонду української чорно-рябої молочної породи

<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ<br />2.1. Загальна схема досліджень<br />Експериментальна частина роботи проводилась у господарствах Київської області<br />згідно схеми досліджень (рис.2.1) з урахуванням рівня годівлі тварин<br />(табл.2.1). Утримання тварин прив’язне. Годівля за раціонами, прийнятими у<br />господарствах. <br />Таблиця 2.1<br />Перелік племінних господарств, у яких проводилися дослідження <br />Рівень годівлі (ц.к.од. на корову<br />в рік)<br />Назва господарства<br />Кількість поголів’я, яке було досліджено, гол.<br />60 і більше<br />ДСП “ГСЦУ”<br />891<br />ПЗ “Плосківський”<br />2131<br />ЗАТ ПЗ ”Агро-регіон”<br />703<br />ПЗ “Чайка” філія ”Дударків”<br />244<br />56-60<br />ВАТ ПЗ ”Бортничі”<br />1856<br />ВАТ ПЗ ”Терезине”<br />1772<br />51-55<br />ДПЗ ”Олександрівка”<br />627<br />ПСП ”Шевченківське”<br />194<br />Всього<br />8418<br />Об’єктом досліджень були генетичні процеси в популяціях української чорно-рябої<br />молочної породи. Оскільки для її поліпшення використовуються плідники<br />голштинської породи, вивчалися генетичні процеси в канадській популяції<br />голштинської породи. Для проведення досліджень використовували інформацію про<br />племінних тварин за даними імуногенетичного моніторингу [66, 174, 218] та<br />зоотехнічного обліку (форми 1-мол, 2-мол) у вищенаведених господарствах. <br />Базу даних створювали на ПЕОМ PENTIUM IV з використанням програмного<br />забезпечення Microsoft Excel. Статистичну обробку даних, кореляційний та<br />дисперсійний аналіз проводили за методиками, викладеними у роботах М.О.<br />Плохинського та П.Ф. Рокицького [166, 199]. Наявність або відсутність<br />вірогідної різниці у проведених дослідах встановлювали за критеріями Ст’юдента<br />та c2. Для порівняння різних методів визначення препотентності плідників<br />використовували рангову кореляцію за Спірменом (rs) [198]. <br />Обрахунок економічної ефективності за результатами досліджень проводили за<br />формулою [97, 146]: <br />( 2.1 ) <br />де Е – вартість додаткової продукції, грн;<br />Ц – закупівельна вартість одиниці продукції (вартість кг молока базисної<br />жирності 0,85 грн.); <br />С – середня продуктивність тварин, кг; <br />П – середній приріст основної продукції (%); <br />Л – постійний коефіцієнт зменшення результату, пов’язаний із витратами на<br />додаткову продукцію (0,75); <br />К – чисельність поголів’я тварин, голів<br />2.2. Визначення генетичного потенціалу за молочною продуктивністю та темпів<br />генетичних змін (генетичний тренд) <br />Генетичний потенціал української чорно-рябої молочної породи оцінювали за<br />методикою Н.З. Басовского [22, 23]: <br />В = А- 2DF (2.2) <br />де В – генетичний потенціал української чорно-рябої молочної породи;<br />А – генетичний потенціал поліпшуючої породи;<br />DF - генетична перевага дочок голштинських бугаїв над ровесницями в стадах<br />української чорно-рябої молочної породи. <br />Для визначення генетичної переваги дочок голштинських бугаїв над ровесницями<br />використовували дані оцінки бугаїв за якістю потомства методами РПЦ<br />(розрахункова племінна цінність) та ДРВ (порівняння “дочки-ровесниці” з<br />коригуванням середніх на вік), що опубліковані у каталозі бугаїв молочних і<br />молочно-м’ясних порід для відтворення маточного поголів’я [111]. <br />Для оцінки темпів генетичних змін у популяції молочної худоби використовувалась<br />методика C.Smith у модифікації Н.З. Басовского, В.М. Кузнецова [19]: <br />( 2.3 ) <br />де Dq – середньорічний генетичний тренд;<br />Wi – ефективне число дочок досліджуваного бугая; <br />Аij i Ait – племінна цінність кожного бугая, відповідно, на початку (j) і в<br />кінці (t) періоду визначення генетичного тренду; <br />m – кількість бугаїв, оцінених за потомством, за якими визначається генетичний<br />тренд; <br />Т – період оцінки генетичного тренду (кількість років).<br />де nij, nit – кількість дочок плідника в начальний та кінцевий роки періода<br />оцінки. <br />Середньорічні зміни продуктивності, зумовлені впливом паратипових чинників (Du)<br />визначали з використанням формули [17, 130]: <br />Du =Dp - Dq (2.4) <br />де Dр – середньорічні зміни продуктивності, обумовлені впливом середовища; <br />Dq – середньорічний генетичний тренд<br />2.3. Генетичні методи оцінки племінних якостей плідників <br />Оцінку генотипу плідника проводили на основі продуктивності дочок за 305 днів<br />першої лактації. Для більш точного підбору ровесниць до уваги брали не тільки<br />дату народження, а й дату отелення. Тобто ровесницями були корови, що лактували<br />у відповідні до дочок роки. З вибірки виключали хворих тварин, тих що<br />абортували, з коротким лактаційним періодом (менш ніж 240 днів). Не<br />враховувалися первістки, які отелилися у віці молодшому 24 та старшому 36<br />місяців. <br />Визначення племінної цінності бугаїв за якістю нащадків проводили за методикою,<br />яка застосовується при міжпородному схрещуванні [22, 23]: <br /> <br />де b’ – регресія племінної цінності бугая на кількість його дочок; <br />Dijk – продуктивність дочок і-го генотипу, j-го року, k-го стада; <br />Рijk – продуктивність одногенотипових*<br />[* Примітка. У розумінні умовного генотипу, що відбиває частку спадковості<br />голштинської породи] <br /> (і) ровесниць того ж j-го року в k-му стаді.:<br />де W – ефективна кількість дочок , яку визначають за формулою: <br />де n – кількість дочок і-го генотипу в j-му році k-му стаді; <br />n’ – кількість ровесниць відповідного генотипу, року й стада; <br />де h2 – коефіцієнт успадковуваності ознаки. <br />Препотентність плідників визначали з використанням індексів [179, 233], а також<br />запропонованого нами комплексного індексу препотентності. Індекс<br />препотентності, запропонований Ф.Ф. Эйснером [233]: <br />( 2.5 ) <br />де r1 – коефіцієнт кореляції “мати-дочка” для потомства досліджуваного бугая;<br />r0 – аналогічний показник по дочкам інших бугаїв стада. <br />Індекс препотентності, запропонований Ю.П. Полупаном [179]: <br />( 2.6 ) <br />де sд – середньоквадратичне відхилен</p>