Розділ 2. Педагогічне обґрунтування методики контролю навчальних досягнень
учнів 5-9 класів у процесі трудового навчання…................
84
2.1. Оптимізація форм і методів контролю навчальних досягнень учнів під час
виконання творчих проектів …...........................................
84
2.2. Використання інноваційних засобів контролю навчальних досягнень
учнів.......................................…................................................
112
2.3 Дослідно-експериментальна перевірка ефективності вдосконаленої методики
контролю навчальних досягнень учнів на заняттях з трудового
навчання............…...................................................
133
Висновки до ІІ розділу …………………………………………………...
160
Висновки...............................................................................................................
163
Список використаних
джерел.............................................................................
166
Додатки..................................................................................................................
184
ВСТУП
Проголошення гуманістичної шкільної освіти в Україні нагально потребує
перегляду змісту і форми навчально-виховного процесу та особливо однієї з
найважливіших його ланок – чинної системи оцінювання навчальних досягнень.
Результати педагогічних досліджень засвідчують, що оцінювання знань необхідне,
оскільки без зворотного зв’язку неможливий навчальний процес. Тим часом
століттями педагоги дискутують про доцільність оцінювання, його технологію, про
те, що повинна показати оцінка: успішність учня чи переваги, недоліки тієї чи
іншої методики навчання. Не випадково ще Я.А.Коменський закликав педагогів
розумно і зважливо користуватись своїм правом на оцінку [79]. К.Д.Ушинський
різко критикував форми контролю, які пригнічували розумову діяльність учнів
[201].
Проблема контролю за ходом та результатами навчання є однією з важливих у
сучасній педагогічній практиці і методиці. Ефективне навчання неможливе без
своєчасного отримання об’єктивної інформації про хід і результати навчальної
діяльності учнів. У зв’язку з розвитком і реформуванням системи загальної
освіти проблема контролю набула особливого значення, оскільки останній
розглядається в якості необхідної умови управління процесом навчання.
Актуальність дослідження даної проблеми зумовлена тим, що перехід
загальноосвітньої школи на дванадцятибальну систему контролю навчальних
досягнень, запроваджену Міністерством освіти і науки України в 2000 році, має
певні недоліки в характеристиці критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
на уроках трудового навчання. Крім того, впровадження проектно-технологічної
системи в практичну діяльність вчителів трудового навчання значно активізувало
й проблему обґрунтування принципів, методів, індикаторів контролю та оцінювання
як найважливіших складових діагностування навчальних досягнень учнів у процесі
розробки та виконання ними творчих проектів з різних конструкційних матеріалів.
Критерії оцінювання, які пропонуються чинною програмою з трудового навчання, не
повністю розкривають усі сторони проектно-технологічної діяльності учнів, які
підлягають контролю з боку учителя трудового навчання.
Демократизація шкільного життя потребує відмови не від контролю і оцінювання
знань, умінь, а від буденних форм спонукання до навчання за допомогою оцінок.
Пошук нових способів стимулювання навчальної праці учнів, принцип особистої
вигоди, які набирають силу в навчанні і вихованні, визначають інші підходи. В
системі діагностування оцінка як засіб стимуляції набуває нової якості.
Перш за все результати діагностування, де можуть використовуватись оціночні
судження (бали), сприяють самовизначенню особистості, що в умовах конкурентного
суспільства є важливим стимулюючим фактором. Доповнюючись принципом
добровільності навчання (а значить і контролю), оцінка із неулюбленого в
минулому для багатьох школярів засобів примусового навчання перетворюється у
спосіб раціонального визначення особистого рейтингу показника значимості
(“ваги”) людини в цивілізованому суспільстві.
Аналіз літературних джерел показав, що над розв’язанням теоретичних проблем
контролю як одного із компонентів навчально-виховного процесу працювали
Ш.А.Амонашвілі, Н.М.Буринська, Н.Д.Наумов, Л.О.Одерій, М.М.Ржецький, В.Л.Рисс
та інші.
Великого значення набуває вивчення ролі контролю у діяльності учнів. У зв’язку
з цим значна увага приділяється вивченню робіт, присвячених проблемам
життєдіяльності особистості, її ціннісних орієнтацій. Ці проблеми знайшли своє
відображення у працях А.А.Асєєва, В.І.Бондаря, П.Я.Гальперіна, О.М.Леонтьєва,
С.Л.Рубінштейна, Л.І.Рувінського, Н.Ф.Тализіної та інші.
В останні роки окремі аспекти контролю знань учнів активно досліджувалися
вченими, зокрема, модульно-розвивальне навчання як альтернатива класно-урочній
системі (О.І.Калугін, В.В.Мельник, П.І.Сікорський, А.В.Фурман, М.А.Чошаков та
інші); рейтинговий контроль (О.А.Андрущук, Ю.В.Бондарчук, В.А.Козаков та
інші.)
Проблемою контролю навчальних досягнень займалися вчені й інших країн: Росії
(А.А.Абасов, Т.С.Богданова, М.Р.Кудаев, Е.Д.Мейрбеков, Е.Е.Пурик, та інші),
Азербайджана (С.П.Набиєв), Куби (Карменатес Монтехо Рафаэль Енрике).
В останні роки з’явились дисертаційні дослідження, в яких розглядаються
актуальні проблеми контролю навчальних досягнень учнів. Уваги заслуговують
дослідження В.П.Вонсовича, А.І.Іваницького, А.Г.Разумної, І.В.Солухи,
В.О.Швеця, Г.С.Юзбашевої; російських науковців: Т.І.Кирилової, Е.Д.Мейрбекова
та інших.
І все ж, незважаючи на численні дослідження дидактів і м
- Київ+380960830922