розділ 2
Матеріал і методи дослідження
2.1. Характеристика обстежених хворих на розсіяний склероз
Нами було обстежено 88 хворих на РС, що перебували на стаціонарному лікуванні в
неврологічних відділеннях Тернопільської обласної клінічної комунальної
психоневрологічної лікарні.
Первинне обстеження включало в себе огляд хворого з клінічною оцінкою
неврологічного стану та денситометрію поперекового відділу хребта. 50
обстежуваним визначали показники клітинної та гуморальної ланок імунітету.
Після лікування в усіх хворих повторно досліджували неврологічний статус.
30 пацієнтам, що отримували імуномодулятор протефлазид, після проведеної
комплексної терапії повторно визначали показники системи імунітету.
40 хворим після курсу лікування проводилась повторна остеоденситометрія
поперекового відділу хребта. 20 обстежених цієї групи отримували лише
традиційну терапію (ТТ), в схему лікування решти 20 пацієнтів включали
кальцемін-адванс. Клінічні динамічні спостереження проводились за хворими з
2000 по 2004 рік.
Для аналізу стану МЩКТ показники обстежених пацієнтів розглядали стосовно груп
згідно статі та віку.
Серед обстежених пацієнтів було 62 (70,4 %) жінок і 26 (29,6 %) чоловіків, що
вказує на перевагу ураження РС жінок.
Всі пацієнти були розділені на вікові групи (згідно рекомендацій ВООЗ): молодий
вік – до 29 років, середній вік – від 30 до 44 років, зрілий вік – від 45 до
59, та похилий – 60 і старші.
Детальний розподіл хворих за віком і статтю поданий у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на розсіяний склероз за віком і статтю
Вік
Загальна кількість по вікових групах
(n = 88)
Чоловіки
(n = 26)
Жінки
(n = 62)
абс. число
абс. число
абс. число
до – 29
10
12
2
9
30 – 44
39
44
7,5
32
37
45 – 59
39
44
17
20,5
22
24
Такий розподіл вказує на більшу поширеність захворювання серед осіб середнього
(44 %) та зрілого (44 %) віку, на який припадає період максимального розквіту
трудової і соціальної активності людини.
Усі хворі поступили в стадії загострення, причому – 50 % пов’язували
загострення хвороби внаслідок ГРВІ, грипу, 30,5 % - внаслідок надмірного
психоемоційного навантаження і 8,5 % - в результаті переохолодження, у 11%
пацієнтів загострення виникло без видимих причин.
При обстеженні хворих були враховані особливості скарг при поступленні,
перенесені в минулому захворювання, особливості розвитку організму в дитинстві
та наступному періоді, визначали можливий зв’язок захворювання з шкідливими
звичками, факторами спадковості, чинниками екологічного плану та ін.
При дослідженні особливостей неврологічного статусу хворих, як уже зазначалось,
враховували відхилення у функціональному стані вищої нервової діяльності,
зокрема, зміни настрою, порушення інтелекту, розлади пам’яті, психоемоційної
сфери, порушення сну, наявність плаксивості та ін., відмічали також наявність і
характер змін черепно-мозкової інервації, зміни тонусу і сили м’язів,
рефлекторної сфери, види патологічних рефлексів та рефлексів орального
автоматизму. Особливу увагу надавали проявам розладів чутливості, зокрема,
больової, температурної, тактильної, вібраційної, м’язовосуглобової, а також
порушень координації і ходи. Аналізувались особливості уражень вегетативної
нервової системи у вигляді тазових розладів (імперативні поклики на сечопуск,
періодичне нетримання сечі, утруднений сечопуск тощо ).
Відповідно до мети дослідження обстежувалися хворі, як без важких супутніх
захворювань, так із супутньою патологією: у 3 (3,7 %) - був діагностований
хронічний пієлонефрит у фазі ремісії, у 5 (5,6 %) пацієнтів – хронічний
гастродуоденіт, при чому у двох з них – у фазі загострення, у 4 (4,6 %) хворих
– хронічний холецистопанкреатит в стадії ремісії. На остеохондроз
попереково-крижового відділу хребта страждали 3 обстежених.
Інтегративна оцінка ступеня пошкодження функціональних систем у всіх хворих
проводилась за шкалою FS. Ступінь інвалідизації за шкалою EDSS у 11 (13 %)
хворих становила 3.0 – 3.5 бали, у 36 (41 %) – 4.0 – 4.5, у 30 (33 %) – 5.0 –
5.5., у 11 (13 %) – 6.0 – 6.5 (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл хворих на розсіяний склероз за ступенем інвалідизації.
За клінічним перебігом у 42 (47 %) хворих відмічався ремітуюче-прогресуючий
варіант РС, у 33 (37 %) – прогресуюче-ремітуючий, у 5 (6 %) – стаціонарний, у 8
(10 %) – вторинно-прогресуючий. (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл хворих на розсіяний склероз за перебігом захворювання.
Згідно з завданням вивчити зв’язок клінічних параметрів РС з показниками
денситометрії всі хворі на РС були розділені на групи стосовно важкості,
тривалості захворювання та методів лікування.
Тривалість захворювання у 19 (22 %) обстежених склала до 5 років, у 40 (46 %)
хворих – від 5 до 10, у 29 (32 %) – більше 10 років.
РС ІІ-ІІІ ступеня важкості діагностовано у 34 (39 %) пацієнтів, серед них 6 (7
%) чоловіків та 28 (31 %) жінок. РС IV-V ступеня важкості виставлено у 54 (61
%) осіб, серед яких було 20 (23 %) чоловіків та 34 (39 %) жінок (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих на розсіяний склероз за важкістю захворювання
Важкість
Загальна кількість
(n = 88)
Чоловіки
(n = 26)
Жінки
(n = 62)
абс. число
абс. число
абс. Число
І ст.
ІІ – ІІІ ст.
34
39
7
28
31
IV – V ст.
54
61
20
23
34
39
Для аналізу впливу глюкокортикоїдної терапії на стан КТ, відібрано дві групи
пацієнтів без супутньої патології, стандартизовані за статтю та віком. Перша
група – 40 хворих, що декілька раз проходили курси лікування ГК, друга група –
40 осіб – що ніколи не отримували цю терапію.
Аналіз стану імунної системи у хворих на РС
- Київ+380960830922